Секрети тривалого зберігання моркви

Секрети тривалого зберігання моркви

Усі ми знаємо, що виростити щедрий урожай – то лише половина справи, адже іще треба знати, як його зберегти. Навіть незначне порушення температурного режиму чи різкі коливання показників вологості в сховищі можуть спричинити розповсюдження інфекцій. Як уберегти від цього результати своєї літньої праці? Поговоримо про основні чинники, що впливають на лежкість моркви.

Основні правила

Одне із основних правил зимового зберігання коренеплодів – вирощувати тільки районовані сорти моркви, тобто адаптовані до вашої місцевості. Яким би “золотим” не був сорт моркви, створений, наприклад, кримськими селекціонерами, в нашій місцевості, що належить до зони ризикованого землеробства, він не зберігатиметься так само добре через різницю вологості повітря, грунтів, інших важливих чинників.
Щоб коренеплоди (й інші овочі чи фрукти) добре зберігалися, необхідно дотримуватися вимог агротехніки (сівозміна, час посіву, схема поливів, підживлення, вчасний захист від хвороб і шкідників). І ще одне – на тривале зберігання краще не закладати пізні сорти, бо такі коренеплоди не завжди встигають визріти. Набагато краще зберігаються середні (Вітамінна, Нантська, Московська пізня) й середньопізні (Шантане, Роял Шантане, Перфекція, Сиркана F1) сорти.

Умови зберігання

Дуже важливим є також вибір способу зберігання і підготовка овочесховища. Так, зберігати моркву можна в спеціально обладнаних підвалах, овочевих ямах, на утеплених балконах і лоджіях міських квартир. Незалежно від способу зберігання температура повітря в приміщенні для зберігання коренів має бути в межах 1–2 градусів тепла, а вологість – 85–90%. Оптимальна температура – 0…+ 1°С. За таких умов вологість у сховищі можна підвищити до 90–95%.

Способи зберігання

Невелика кількість моркви краще і довше зберігається в річковому сухому просіяному піску. Щоб знезаразити від грибкових та інших інфекцій, його попередньо слід добре прожарити в духовці.
Крім піску, для пересипання коренеплодів використовують сухі хвойну тирсу, лушпиння цибулі. Деревним попелом і крейдою можна попередньо обсипати моркву для запобігання загниванню.
Довго не псується морква, що зберігається у сухому мохові сфагнумі. В цьому випадку найбільш зручно зберігати корені в м’якій тарі, тобто в мішках чи пакетах. Попередньо їх треба продезінфікувати. Моркву перед закладанням на зберігання краще не мити, а просто трохи підсушити в півтіні (на сонці не можна!). Нагріті коренеплоди слід охолодити і лише потім закладати в підготовлену тару, чергуючи шари моркви із сухим мохом. Він має протигнильні властивості, легко утримує в собі оптимальну кількість вуглекислого газу. Закладена в мох на зберігання здорова морква практично не дає відходів. До того ж легкий вагою матеріал не перевантажує ящики з коренеплодами, як, наприклад, пісок або тирса.
За відсутності достатньої кількості піску, тирси, цибулевого лушпиння можна застосувати такий “дідівський” метод, як глиняна бовтанка. В цьому випадку коренеплоди будуть надійно захищені від в’янення і гнилей.
Моркву перед закладанням на зберігання повністю занурюють у глиняну бовтанку (суспензію із глини й води кефіроподібної консистенції), висушують у тіні й закладають у знезаражену тару. Глина повинна бути чистою, без домішок грунту, коріння, бур’янів. Щоб зекономити час, можна одразу занурити в бовтанку цілий ящик, заповнений коренеплодами. Для цього знадобиться пластиковий або металевий дірчастий ящик.
Після того, як надлишки бовтанки стечуть, тару встановлюють на невисокий стелаж або підставку і просушують 1–2 дні при посиленій вентиляції.
Поліетиленові мішки. Нерідко моркву зберігають у великих поліетиленових пакетах або мішках з-під цукру місткістю від 5 до 20 кг. Заповнивши коренями, їх викладають на стелажі щільно в один шар і тримають відкритими. До коренеплодів надходить достатня кількість кисню. Якщо мішки зав’язати, вміст у них вуглекислого газу може підвищитися до 15% і більше. В таких умовах морква псуватиметься значно швидше (протягом 1,5–2 тижнів).
У поліетиленових мішках на внутрішніх стінках при високій вологості повітря в сховищі з’являється конденсат. Це означає, що всередині їх вологість вища за норму, через що загнивання неминуче.
Мішки з-під цукру. Вони мають внутрішню поліетиленову прокладку, що спричиняє підвищення вологості вище за норму і знову ж таки викликає гниття овочів. Тому перед закладанням моркви в кожному з них треба зробити по кілька невеликих дірочок для кращого повітрообміну і зниження концентрації вуглекислого газу. Мішки краще не зав’язувати, а залишити напіввідкритими. Попередньо коренеплоди пересипають попелом або крейдою.

Підготовка моркви до закладання в сховище

Вибирати моркву із землі треба вкрай обережно, намагаючись не пошкодити коренеплоди. Прилиплу до них землю оббивати не можна – краще просто акуратно зчистити її м’якою рукавичкою. Зелене бадилля треба обрізати вже перед закладанням коренів на зберігання, після просушування. Якщо зробити це одразу після викопування, морква може зав’янути. Обрізаючи зелень, необхідно залишати черешки завдовжки не більше 1 см.
При сортуванні на зберігання відбирають абсолютно здорові неушкоджені великі коренеплоди. Перед тим, як закласти у сховище, їх витримують 4–6 днів у темному приміщенні при температурі повітря +10–12°С для адаптації до прохолодних підвальних умов.

Марія ПРИХОДЬКО
Агроном

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий