Селера – не новинка, але екзотика

Селера – не новинка, але екзотика

Про селеру дуже багато чули господині і городники, але, тим не менш, вирощують на своїй ділянці його – одиниці. Саме тому ця начебто звичайна рослина переходить в розряд екзотичних. Селера вважається справжнім джерелом корисних речовин і вітамінів, за які вона цінується у всьому світі, і є бажаним гостем не тільки на столі, але і на присадибній ділянці. Вітаміни груп С і А, В1 і В2, К і РР, а також велика кількість фосфору і заліза, калію і магнію, фолієвої кислоти і каротину – це те, за що цінується селера. Також слід зазначити, що це низькокалорійний продукт, який дуже багатий корисною клітковиною, саме тому селеру сміливо можна вважати дієтичним продуктом і відмінним засобом для боротьби із зайвою вагою.
Варто відзначити, що селеру вирощувати не просто, тому насіннєвий спосіб краще не застосовувати, а відразу вирощувати в домашніх умовах розсаду і лише потім висаджувати її у відкритий грунт. Багато хто не знає, що селера має різновиди, від яких залежить її вживання. Так, якщо вирощувати листовий сорт, то в їжу слід використовувати саме цю частину рослини. Якщо вирощувати стеблову селеру, то збирати слід масивні черешки, а ось в кореневому – коренеплоди. Плюс селери в тому, що її не обов’язково з’їдати відразу після збору, можна кілька місяців її зберігати.
Стартом вирощування вважається лютий, коли рекомендовано вирощувати розсаду. Сама рослина настільки крихка, що навіть звичайний полив може нести небезпеку, тому весь догляд повинен відбуватися максимально обережно. Не поспішайте висаджувати розсаду у відкритий грунт, бо найменші заморозки стануть згубними для рослини. Ви можете виділити окрему ділянку для селери або ж з метою економії місця спробуйте висадити селеру в міжрядді білокачанної капусти.
Догляд за селерою – нескладний, слід її регулярно поливати і розпушувати грунт для повноцінного надходження кисню до кореневої системи. Залежно від виду селери збір врожаю відбувається в різний час. Так, коріння збирають у вересні, черешки – в серпні, а ось листя – в липні.
Видання «Городники».

Поділися:

Добавить комментарий