Сердечна вдячність сіячам "малого, але доброго зерна"

Сердечна вдячність сіячам «малого, але доброго зерна»

125 років тому засновано Полтавську обласну універсальну наукову бібліотеку імені І. П. Котляревського

Уже 125 років гостинно відчиняє двері своїм відвідувачам Полтавська ОУНБ ім. І.П.Котляревського. Сьогодні це потужний осередок формування джерелознавчої та бібліографічної бази з історії, науки і культури Полтавщини, науково-методичний центр для публічних бібліотек області, центр інформаційно-бібліографічної роботи, спілкування і дозвілля, фокус розвитку інтелектуального і творчого потенціалу. Наша бібліотека стала й одним із центрів підтримки громади в умовах воєнної загрози, спрямовуючи свою увагу на роботу з внутрішньо переміщеними особами. Нині наукова книгозбірня все активніше позиціонує себе як установу, що допомагає у розвитку громадянського суспільства.

У 2002 році за сприяння Посольства США в Україні в рамках проекту «LEAP. Інтернет для читачів публічних бібліотек» у нас відкрито Інтернет-центр, який діє і сьогодні. Продовжуємо плідну співпрацю з Посольством США в Україні, з 2007 року запрацював інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку». 2010 року реалізовувався масштабний проект «Глобальні бібліотеки. Бібліоміст-Україна», в рамках якого на базі книгозбірні відкрито Регіональний тренінговий центр для бібліотечних працівників області. Бібліотека брала участь у проектах «Публічні бібліотеки – мости до е-урядування», «Бібліотеки і виборчий процес: навчаємо бібліотекарів і виборців реалізації конституційних прав» (проект за сприяння Української бібліотечної асоціації і фінансової підтримки Посольства США в Україні), «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами» (програма «Бібліоміст»), регіональному проекті «Відкрита Полтавщина» тощо.
Ми надаємо користувачам безкоштовний доступ до ресурсів мережі Інтернет, до послуг читачів – айпади, електронні читанки, доступ до електронних баз даних. Маємо 4 власні бази даних обсягом близько 1,5 млн записів, а обсяг електронної цифрової бібліотеки – понад 2 тис. прим.
Працює 7 читальних залів. Книговидача становить майже 785 тис. прим. документів на рік. Кількість відвідувань – понад 193 тис. на рік. Фонд бібліотеки універсальний за змістом і становить на початок нинішнього року 835 548 прим. док., з них: книги – 534545 прим.; періодичні видання – 298232 прим.; аудіовізуальні матеріали – 2771 од. Фонд рідкісних і цінних видань становить 6583 прим. док. Бібліотека зберігає перше повне видання «Енеїди» І. П. Котляревського (1842 р.), твори В. А. Жуковського (1849, 1857 та 1869), М. В. Ломоносова (1785, 1840), М. Карамзіна (1814, 1830, 1835), а також видання Гомера (1788, 1829, 1811).
Згадаймо, з чого все починалося. Відомий агроном Павло Дубровський із 1892 року порушував питання відкриття у Полтаві громадської бібліотеки. Про це згадує І.Ф.Павловський: «Во время пребывания в Полтаве по инициативе кружка лиц Дубровским П. М. было возбуждено в 1892 г. ходатайство о разрешении открыть в г. Полтаве Общественную библиотеку и с момента возникновения ея до конца пребывания в г. Полтаве (до 1906 р.) состоял членом Комитета Общественной Библиотеки». Влітку 1893 року на квартирі Павла Михайловича Дубровського зібралися декілька вчителів та службовців з метою вирішення питання створення бібліотеки. Учитель Інституту шляхетних дівчат Михайло Базилевич розробив проект статуту Полтавської громадської бібліотеки. Його підписали 116 чоловік. 18 травня 1894 року статут Полтавської громадської бібліотеки затвердив міністр внутрішніх справ І. М. Дурново.
Ініціаторами заснування бібліотеки, крім вищеназваних осіб, стали відомі митці, освітяни, громадські діячі Полтавщини, серед яких – художник Г. Г. Мясоєдов, історик І. Ф. Павловський, міський голова В. П.Трегубов. Роботу зі створення бібліотеки очолив організаційний комітет у складі
Н. Г. Кулябка-Корецького, П. М. Дубровського, П. Є. Калениченка, А. Н. Лисовського, Ю. О. Буніна під головуванням В. П. Трегубова. 17 січня 1895 року в будинку Дамського добродійного товариства було відкрито читальню з абонементом на читання журналів та газет, а в будинку пані Кандиби, який мав сім світлих кімнат і стояв на розі Іванівської та Мало-Петровської вулиць – абонемент.
Офіційна робота бібліотеки розпочалася 23 квітня (10-го за старим стилем) 1895 року. До кінця року фондами бібліотеки вже користувалося понад тисячу читачів. За перший рік свого існування бібліотека отримала 2118 назв книг у 6097 томах. Установа відразу ж стала справжнім осередком культурного життя і самоосвіти у місті та губернії. З 1901 р. – членом, а з 1904 р. до 1908-го – головою комітету Полтавської громадської бібліотеки був письменник В. Г. Короленко.
Питання про будівництво окремого приміщення для бібліотеки порушив у 1896 році статистик М. Г. Кулябко-Корецький. Міська дума, заручившись фінансовою підтримкою губернського та повітового земства, а також громадських закладів, розробила план будівництва нового приміщення. Будинок був споруджений за проектом архітектора О.Зінов’єва у стилі модерн у 1901 році. 20 серпня 1901 року будівля була готова для остаточного перенесення і установки книг. Відтоді бібліотека отримала перше власне приміщення (тепер – Державний архів Полтавської області, вул. Пушкіна, 18/24).
У журналі «Киевская старина» за 1901 рік була розміщена невеличка замітка: «В Полтаве, в первых числах октября, состоялось открытие помещений библиотеки и музея». Вже 1 жовтня відбулося урочисте відкриття Полтавської громадської бібліотеки. У читальному залі протоієрей Микола Уралов здійснив молебень та чин освячення і звернувся до присутніх з такими словами: «…Малое, но доброе зерно, брошенное умелыми руками на хорошую почву, дало прекрасный расцвет… Пусть же растет и цветет оно и на будущее время! Да благословит Господь своею милостью всех радетелей этого благоплоднаго дела, городскую думу, губернское и уездное земство, местные банки, страховое общество, некоторых частных лиц и всех безвозмездных просвещенных тружеников его, а благодарное потомство, несомненно, вспомянет всех их своим добрым словом и скажет им за библиотеку и музей свое сердечное спасибо».
До формування книжкового фонду книгозбірні були причетні меценати Полтави та інших міст тодішньої держави. Велику кількість книг надала Харківська громадська бібліотека, Румянцевський музей у Москві. А. П. Волков пожертвував історичний журнал «Русскій Архивъ» за 14 років, П. Е. Калениченко – видання з української історії та літератури. В. Г. Ляскоронський подарував свою роботу «Исторія Переяславской земли» та «Иностранные карты и атласы Малороссіи XVI и XVII века». В. І. Василенко пожертвував книги з етнографії та краєзнавства. Від московського видавця Кузьми Солдатенкова надійшло в дарунок 52 томи видань. У 1896 р. були придбані всі випуски «Энциклопедического Словаря» Брокгауза і Ефрона.
У різні роки читачами бібліотеки були відомі особи – А. С. Макаренко, М. О. Ярошенко, Панас Мирний, І. С. Козловський, М. В. Скліфосовський.
У травні 1919 року на фондах Полтавської громадської бібліотеки була організована Центральна наукова бібліотека (ЦНБ). До неї увійшли врятовані фонди бібліотек, що знаходилися у Полтаві та селах. Бібліотека налічувала 20 тис. книжок. За іншими даними – понад 100 тис. томів, серед яких велике місце займала література іноземними мовами та стародруки (починаючи з 1532 року). З травня 1920 року працював читальний зал. Відомий краєзнавець і дослідник Петро Ротач згадував, що до ЦНБ увійшли книжкові колекції наукових товариств (Полтавської ученої архівної комісії), земських установ, приватних бібліотек (зібрання В. Василенка, В. Станіславського, М. І. Гнідича та ін.). Сюди ж потрапили особливо цінні екземпляри – книжки з дарчими написами В.Короленка, І. Буніна, Д. Ахшарумова, В. Модзалевського.
З 1928 р. до 1937 р. бібліотека перебувала в приміщенні колишнього Земельного банку (нині – аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії, просп. Першотравневий, 10). Будівля належить до 35 кращих споруд Полтави кінця ХІХ – початку ХХ ст. і включена до Зводу пам’ятників історії і культури України як пам’ятка архітектури. У 1930-х роках у ЦНБ, крім відділу абонемента, працював читальний зал із соціально-економічним, природно-економічним, природно-технічним та літературно-мовознавчим кабінетами. Діяли також методичний кабінет та кабінет самоосвіти з довідниковим консультаційним бюро. При кабінеті самоосвіти працювало безкоштовно 11 консультантів із соціально-економічних дисциплін, художньої літератури, техніки, англійської, німецької, французької, єврейської мов.
У 1937 році у зв’язку з утворенням Полтавської області ЦНБ було реорганізовано в обласну бібліотеку для дорослих, і до початку війни книгозбірня розміщувалася у колишньому приміщенні Української гімназії імені І.П.Котляревського. Особливу увагу бібліотекарі приділяли роботі на селі. Напередодні Другої світової війни книжковий фонд бібліотеки налічував 150 тисяч примірників, бібліотечних працівників – 35 осіб. Після звільнення Полтави від окупантів у вересні 1943-го бібліотека опинилася у жахливому становищі: приміщення з розбитими та вирваними вікнами, розбиті шафи та стелажі без полиць, розтоптані та розкидані купи книжок, змішані з уламками дощок, битого скла, бруду. Але у жовтні відновлює свою роботу у приміщенні 1-ої школи по вул. Шевченка, 14 (тепер – міський багатопрофільний ліцей №1 імені І.П.Котляревського), де займає 5 кімнат. Книгозбірня втратила понад 70 тисяч томів книг. Загинули майже всі видання творів М. І. Гнєдича, О. С. Пушкіна, В. А. Жуковського, унікальний краєзнавчий фонд. Непоправних втрат зазнав бібліографічний апарат: знищені каталоги, картотеки, облікові документи (сумарні книги).
У 1947 році бібліотеці передали двоповерхове цегляне приміщення на вулиці Шевченка, 3. Тут вона містилася до 1993 року. Будівля архітектури кінця ХІХ – початку ХХ ст. доволі цікава, головною окрасою її стало огородження балкона, виконане у ренесансних рослинних формах, схожих на огорожі стилю модерн, який тільки-но з’явився. Первісно будівля була пофарбована у жовтий колір, після реставрації головного фасаду отримала глибокий червоний колір стін і білі архітектурні деталі, що робило її більш помітною.
У цей час розширюється структура бібліотеки – створено методичний кабінет, який організовував засідання методичної ради, семінари, виготовляв методичні листи для бібліотек області. Бібліотека активно розгортає масову роботу: проводить читацькі конференції, переважна більшість яких – на виробництвах Полтави (рукавично-трикотажна фабрика, взуттєва фабрика, фабрика індпошиву, склозавод).
У 1950 р. для пропаганди бібліотеки та для широкого ознайомлення громадськості з роботою бібліотеки в обласній газеті «Зоря Полтавщини» вміщено 11 публікацій про проведення масових заходів, про роботу МБА, заочного абонемента, про новинки літератури.
З 1966 року бібліотека стала державною обласною універсальною науковою. 5 червня 1993 року розпочала свою роботу у власному п’ятиповерховому приміщенні сучасної архітектури по вулиці Небесної Сотні, 17. Проектування і будівництво нової будівлі пов’язане з ім’ям Валерія Загорулька – директора ПОУНБ (1979– 2003), бібліотекознавця, заслуженого працівника культури України.
Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. фонд бібліотеки налічував понад 600 тис. прим. книг, періодичних видань та інших матеріалів. Одним із важливих джерел поповнення фонду стала передача в дар бібліотеці видань від читачів (Петра Ротача, Віктора Самородова, Алли Рубан), надходження з української діаспори, представництв зарубіжних країн, громадських об’єднань та організацій України і закордону. Багато цінних видань надійшло від бібліотеки Українського православного собору святого Володимира (США, Огайо, м. Парма), Бібліотеки Конгресу США, Культурного центру Франції в Україні, Української федеральної кредитової спілки (США), Канадського Товариства Приятелів України (м. Торонто).
З 2003 року Полтавську ОУНБ ім. І. П. Котляревського очолює заслужений працівник культури України Тетяна Іванівна Зеленська, яка спрямовує творчий колектив бібліотеки на пошук нових ідей і можливостей реалізації потрібних для громади проектів, розвитку партнерства та плідної взаємодії, в тому числі з архівами, музеями, науковими, культурно-мистецькими, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими у розвитку регіону установами та особами.

Марина ФЕДОРОВА
Завідувач відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського;
Надія ВЛЕЗЬКО
Заступник директора з наукової роботи Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського

Сердечна вдячність сіячам "малого, але доброго зерна"

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий