Сергій СУШКО: “Сьогодні громадам потрібна  підтримка на всіх рівнях”

Сергій СУШКО: “Сьогодні громадам потрібна підтримка на всіх рівнях”

Остання тенденція української політики – у виборах до місцевих рад беруть участь чимало регіональних проектів. Не стала винятком і Полтавщина. Одна з політичних партій, активно представлена в нашому регіоні, – “Рідне місто” – зробила ставку на місцевих лідерів.
Один з них, представник Козельщини, керівник місцевої Асоціації фермерів Сергій Сушко, поділився своїми думками щодо розвитку регіону.

– Сергію Федоровичу, ви зараз балотуєтесь в обласну раду від партії “Рідне місто”. Що змусило вас, людину, яка працює на землі, піти у політику?
– Звучить банально, але дістало! Сьогодні непродумані реформи в медицині, освіті, децентралізації довели людей до межі виживання. 30 відсотків сільського населення взагалі залишилося без якісних соціальних послуг, бо порожні розрахунки на папері не мають нічого спільного з реаліями нашого з вами життя. Вибачте, але жоден реформатор не поїхав у малі міста та далекі села, щоб перевірити, чи працює та реформа. Ніхто не спромігся із владних кабінетів вийти, просто поговорити з людьми та пояснити, що ж їм дадуть такі зміни. Навіть обласні чиновники до кінця не розібралися з децентралізацією. Бо тут загубилося головне – інтереси та потреби самої людини. Саме вони мають стояти в центрі всіх змін!
Маємо терміново виправляти всі перекоси, які допустили горе-реформатори різних кольорів. Вважаю, що тут до справи повинні братися люди з досвідом, які живуть на землі і знають, чим живуть земляки. Тому що саме до нас приходять люди зі своїми радощами і бідами. У нас уже немає ні часу, ні права на помилку, бо на кону стоїть майбутнє наших громад.
– Скільки років ви займаєтесь фермерством? Якщо не секрет, чому вирішили цій справі присвятити своє життя?
– Жодного секрету тут немає. Ось уже майже шість десятків років живу та працюю в селі Сушки Козельщинського району. З відзнакою закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював головним агрономом у місцевому господарстві, далі – на партійній роботі. Знаю і державну службу – чотири роки був головою Козельщинської райдержадміністрації.
А у 1998 році став першим фермером у своєму селі. Період реформ у сільському господарстві тоді супроводжувався високим рівнем інфляції, відсутністю підтримки з боку держави. Як наслідок, люди фактично залишилися без нормальної роботи і заробітної плати. Маючи сім’ю, яку потрібно забезпечувати, ми з дружиною вирішили створити фермерське господарство. Земля на той час уже була розпайована. Узяв в обробіток свої паї та земельні наділи найближчих родичів, а ще – 50 гектарів фермерської землі. Завдяки підтримці друзів посіяв та зібрав перший урожай. Відтоді фермерство стало способом мого життя.
Тоді і зрозумів, що маємо унікальний ресурс, який може годувати не тільки наші родини, але й усю країну. Треба тільки навести порядок і визначити справедливі для усіх правила.
– У чому полягає секрет саме вашого успіху? Важко було починати?
– На початку, звісно, було непросто, ви ж пам’ятаєте, які були тоді часи. Секрету немає. Але я вдячний Богу за те, що звів нас разом з моїми побратимами. Нас зібралася ціла команда. Справа в тому, що у мене в обробітку 120 гектарів землі. Таким невеликим господарствам важко купити самостійно трактор чи відповідну техніку для обробітку землі. Тому ми, чотири простих сушківських фермери, об’єдналися в такий собі неофіційний кооператив. Зараз разом обробляємо понад 300 гектарів землі. Вчасно, на сучасній техніці засіваємо, доглядаємо і збираємо урожай, зберігаючи його у спільно побудованому токовому господарстві. Потім, маючи довіру та підтримку колег, очолив Асоціацію фермерів Козельщинського району.
Знаєте, після всього маю тверде переконання: поки є в селі фермери, які тут виросли, поки воно й буде існувати. Середні і малі господарники — це основа аграрної України. У Сушках фермери не просто працюють на землі, а ще й гуртуються, допомагають один одному, на них тримається все село. Платять орендодавцям непогані кошти за оренду паїв, безкоштовно обробляють городи: боронують, сіють, збирають урожай. Різні свята організовуємо, спорт підтримуємо, тож молодь тут і залишається. А це дуже важливо!
– Розповідають, що у 1980-х роках у Сушки привозили цілі делегації, аби показати приклад ефективної роботи з благоустрою.
– Так, нам досі є чим пишатись. Місцеві фермери допомагають, відстоюють інтереси громади та підтримують соціальну сферу села. Тому й зараз у нас продовжують працювати Будинок культури, в якому нещодавно відремонтували дах, амбулаторія сімейної медицини.
У 2017 році постало питання із закриттям місцевої школи як малокомплектної. Для порятунку школи об’єдналося все село. Голови фермерських господарств домовилися взяти на себе фінансування енергоносіїв. Як результат, школа вистояла і зараз працює. Діти – наше майбутнє і опора, тому будемо максимально підтримувати їх.
– Знаю, що ви допомагали не лише селу, а й нашим воїнам на сході.
– Багато наших земляків пішли на війну. Ми, фермери, вважали і вважаємо за свій обов’язок їх підтримати. Тому в 2015 році створили фонд підтримки воїнів АТО. Допомагали з обмундируванням, і взували, й одягали, і харчуванням забезпечували, досі допомагаємо хлопцям. Це наші захисники, завдяки яким тут є мирне життя. Якось незручно про це говорити, просто вчинили по-людськи, а як інакше?
– Давайте повернемося до теми, яка чи не найбільше хвилює людей на селі. Продаж землі може стати проблемою для простих людей?
– Сьогодні 30 відсотків селян готові продати свою землю, особливо не вникаючи, якою буде ціна на неї. А вона на початку буде мінімальною. Є ризик, що землю задешево скуплять. Ці гроші розтануть, як сніг на сонці. То як далі жити в селі, коли немає свого шматка землі? Поки є фермери – тримається село. Латифундистам потрібні лише орні землі, їм немає діла до людей. Тому треба відстоювати свої права та інтереси громади. Потрібно контролювати роботу держкомземів, особливо при запуску ринку землі. Зробити все, щоб громада сама розпоряджалася своїм земельним ресурсом.
У цій сфері мають бути чіткі та зрозумілі, а головне – справедливі для усіх, правила. І запобіжники, щоб спекулянти і пройдисвіти не нажились на людях.
– На чому плануєте зосередити свою діяльність?
– Наш район сільськогосподарський, тут маса проблем: від доріг і до державної політики щодо села. Потрібно відстоювати питання, що стосуються жителів району: амбулаторії, школи тощо. Впливати на ці процеси краще на обласному рівні, бо там більше можливостей.
Знаю це ще з часів роботи головою РДА, коли нам вдалося добудувати лікарню та очисні споруди у Козельщині. При чому з обласного бюджету не взяв ні копійки, а кошти для будівництва «вибивав» у Києві.
– Тоді були інші часи, сьогодні у нас децентралізація…
– Так, створення об’єднаних територіальних громад – це наші реалії. Але є питання. Держава на папері «нарізала» території та завдання, водночас не поспішає передавати ресурси на місця. Просто «забула» показати чіткі розрахунки з конкретними цифрами, за рахунок чого буде жити така громада і які її перспективи. Виживайте, як хочете. Тепер це лише наша з вами спільна справа і спільна відповідальність.
Це як у великій сім’ї. Мусимо гуртом організовувати роботу громади, заробляти на прожиття, дбати про благоустрій та вибудовувати правила спільного проживання. Скажу чесно, не всі готові працювати в нових умовах. Але тут важливо – відстоювати інтереси кожної людини у громаді – від малого до старшого. Щоб навіть мала дитина знала, що громада за неї стане горою.
Але вирішення проблемних питань громади часто гальмується елементарним браком грошей. Маємо вибивати бюджетне фінансування на дороги, школи, амбулаторії на обласному рівні. Обласні чиновники часто люблять “гратися” у ручний режим розподілу коштів замість того, щоб думати про розвиток регіону.
– Чому ви не пішли до загальнонаціональних партій? Такого місцевого авторитетного лідера забрали б з руками та ногами. Чому – партія “Рідне місто”?
– Пішов, не задумуючись, бо цих людей знаю давно не зі слів, а за конкретними справами. «Рідне місто» очолює Олександр Удовіченко, який обіймав посади голови облради та кілька разів був головою ОДА. Знаю його 35 років як хорошого фахівця, який власною працею здобув визнання людей. Це було визначальним для мене при виборі партії. Сьогодні вже 200 наших партійців представлені в органах місцевого самоврядування різних рівнів – це фермери, вчителі, лікарі, підприємці. Вважаю, що саме місцеві партії найбільш чесні перед виборцями, тому що зацікавлені у розвитку краю і не спекулюють на іменах загальнонаціональних лідерів.
Партія «Рідне місто» буде представлена у радах усіх рівнів. У списках партії до місцевих рад 97 відсотків кандидатів мають вищу освіту, більше 75 відсотків – стаж керівної роботи, значна частина – молодь, повністю дотримана гендерна квота – в наших рядах чимало жінок, професіоналів своєї справи. Це – лікарі, освітяни, працівники різних галузей.
Надійною та перевіреною складовою команди партії «Рідне місто» є фермери, аграрії, які напередодні запровадження земельної реформи готові відстоювати право громади бути господарем на своїй землі.
– Чим ваша партія відрізняється від інших?
– Наша команда — це люди, об’єднані на ментальному рівні, які мають спільні моральні якості. Тут є і молодь, і ті, в кого за плечима довга життєва дорога. Тут люди різних професій і сфер діяльності. Одні мешкають у великих містах, інші – у сільській місцевості. Разом вони тому, що прагнуть поліпшити життя всіх саме там, де живуть.
Ми захищаємо інтереси нашої громади і жителів Полтавщини. Наші пріоритети – самодостатність, ефективність та дієвість громади, благо кожного мешканця. Ми знаємо проблеми людей та готові вирішити їх!
У своїй діяльності «Рідне місто» керується трьома основоположними принципами. Перший – наближеність до людей. Обираючи «Рідне місто», ви обираєте ваших друзів та знайомих, а не абстрактних політиків з екрана телевізора. Ми живемо поруч і знаємо усі проблеми на власному досвіді.
Другий: фаховість і чесність – понад усе. Ми виступаємо проти надмірної політизації. Члени команди «Рідного міста» – передусім господарники і лише після цього – політики. Здійснюємо суворий внутрішній відбір кадрів. Тільки ті члени партії, хто має здатність до вирішення господарчих проблем, делегуються партією на виборні й виконавчі посади в селі, місті, районі, області.
Третій – конструктивний підхід до роботи. Ми готові до конструктивної співпраці з усіма політичними силами задля добробуту рідного краю.
– Ваші перші кроки в обласній раді?
– Найголовніше – побудова сильних спроможних громад та захист прав людей на отримання життєво важливих соціальних послуг! Насамперед підтримка дієвої медичної реформи на рівні первинної та вторинної ланки в громадах. Вирішення проблем в освітній сфері, зокрема й дотримання безпекових заходів у навчальних закладах під час пандемії коронавірусу, а також збереження сільських шкіл.
Терміновим для вирішення також є питання підвищення заробітних плат як медикам, так і освітянам за рахунок муніципальних доплат. А щоб громади були фінансово спроможними, будемо шукати інвесторів та створювати для цього усі умови. Полтавщина має усі можливості бути локомотивом України!
Ми йдемо на місцеві вибори сильною, перевіреною командою! У кожного партійця своя історія успіху на Полтавщині. Кожний – фахівець своєї справи і знає, як вирішувати проблеми.
Наш лозунг: «Сильна громада – заможні люди!»

Галина КОНОНЕНКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий