Серпень збирає, а зима поїдає

Серпень збирає, а зима поїдає

Серпень – найнапруженіший літній місяць для садівників та городників: масово достигають помідори, перець, огірки та інші овочі і фрукти. Тож найбільше часу в господаря забирає збирання та переробка вирощеного врожаю. Але при цьому важливо не забути і про підготовку до наступного року.

Садові клопоти

У серпні завершується збір літніх плодів яблук та груш. Тому підпори від цих дерев треба перенести для зміцнення гілок під осінніми та зимовими сортами. Також у серпні є достатньо роботи у сховищах – підготувати тару, продезінфікувати підвал, щоб потім його провітрити та просушити. У сухі та спекотні дні на їх дахах можна сушити яблука та груші.
У серпні на молодих деревах, прищеплених гілках старих дерев і плодоносних деревах із малогабаритними кронами роблять літнє обрізування гілок і прищипування верхівок пагонів для кращого визрівання деревини до зими. Усі вертикальні пагони у верхній частині зрізаної взимку крони в цей період обпилюють. Видалення великої кількості пагонів з листками компенсується посиленням фотосинтезу листків усередині й нижній частині крони. Водночас повторно вирізують на деревах пристовбурову поросль.
Дуже уражені борошнистою росою верхівки пагонів чорної смородини і агрусу обрізають. Саджають на підготовлене місце підрощені розетки суниці садової. Схема посадки – 60х30 см. Слідкуйте, щоб рядки з посадкою суниці утримувались у пухкому стані, у засуху – ретельно їх поливайте. Якщо ж ділянка слабо удобрена, то полив поєднують з підживленням.

Вся увага – овочам

На городі активно збирають часник, цибулю, огірки, кабачки, патисони, ранню моркву, ранню та середньостиглу капусту. Вегетація надземної частини в картоплі уже припиняється, проте картопляні грядки не варто запускати і давати волю бур’яну, – для чого потім зайвий клопіт із непотрібним насінням. А от викопувати картоплю традиційно починають в середині – кінці серпня.
Часник викопують при пожовтінні листя в першій половині місяця. У стрілкуючих форм часника зрізають стрілки з повітряними цибулинами, зв’язують їх у пучки і розвішують у сухе місце для дозрівання. Початок прибирання цибулі визначають за виляганням і пожовтінням її листя. Якщо воно ще зелене, а шийка товста, в кінці місяця підрізають коріння, піднімаючи цибулю вилами на грядці. Це сприяє швидкому відтоку поживних речовин від цибулини. В суху погоду зібрану цибулю найкраще сушити безпосередньо на грядках впродовж 7–10 днів. Під неї ще стелять поліетиленову плівку або лист фанери. При цьому бадилля засихає, а на цибулинах утворюються сухі, міцно прилягаючі лусочки. Але якщо прохолодно і вогко, цибулю сушать під накриттям або в приміщенні з температурою 25 градусів тепла. Розкладають її тонким шаром, час від часу перевертаючи для кращого просушування. Гострим ножем потрібно обрізати висохле листя, залишаючи шийку до 3 см, а корені – під донце, не зачіпаючи його. Висушену цибулю можна зв’язати в коси. У цибулі-порея підгортають стебло, щоб отримати «білу ніжку», рослини підживлюють. У томатів, особливо високорослих, для кращого дозрівання плодів на верхніх пагонах прищипують верхівки, видаляють усі квіткові китиці, на яких плоди уже не встигнуть сформуватися, і пасинки, які сповільнюють дозрівання плодів. Одночасно з пасинкуванням рекомендується підв’язувати китиці до опори, щоб покращити надходження повітря і сонця до дозріваючих плодів. Як тільки достигнуть плоди на першій китиці, видаліть усе листя, що розташовується нижче неї. На сортах, що вирощуються без формування, також видаляйте пожовкле і засохле листя, розташоване близько до землі, оскільки воно може стати джерелом зараження фітофторозом. Це ж стосується і огірків. У догляді за пізніми огірками важливу роль відіграє також останнє підгортання. Для цього огудину в кожної рослини до п’ятого-шостого міжвузля присипають вогкою землею або перегноєм. Таке омолодження дає суттєве збільшення врожаю. В середині серпня роблять третє, остаточне проривання буряка столового, збираючи пучкову продукцію (коли коренеплід досягне діаметра 3–4 см). При цьому рослини в рядку залишають на відстані 6–8 см одна від одної. У серпні продовжують наливатися качани пізньої капусти, тому вони потребують регулярного поливу та підживлення, інакше головки будуть дрібними і м’якими (рихлими). Проти шкідників опилюйте качани тютюновим пилом або обприскуйте відваром помідорового бадилля. У вологу погоду періодично припудрюйте рослини і землю довкола них попелом, щоб відлякати слизнів. У брюссельської капусти, яка на цей час вже сформувала невеликі качанчики, прищипніть верхівки, щоб призупинити вегетативний ріст. Рослини ці також потребують підживлення і поливу. Із залишених на насінники плодів отримують насіння. Зрізають стебла визрілих насінників коренеплодів, капусти, редиски. Тоді ж підживлюють усі багаторічники.

Висаджування та розмноження квітів

Попри те, що в серпні йде збір урожаю, чимало рослин можна ще посіяти чи висадити. Серед них – квіти. Наприкінці місяця можна висаджувати на місце підрощену розсаду дворічних квіткових культур: гвоздики турецької, дзвіночка середнього, мальви, незабудки, маргаритки, наперстянки, братчиків тощо, а також багаторічників: айстри, гвоздики, дельфініуму, дзвіночків, ромену, первоцвіту, піретруму, флоксів, ехінацеї тощо.
Кінець серпня вважається найкращим періодом для посадки і ділення лілій. Їх розміщуємо на добре проникних, дренованих, родючих ґрунтах. Від надлишку вологи у лілій загниває коріння, тому грядки роблять вищими. Цибулини лілій висаджуємо на глибину, яка в три рази перевищує висоту посівного матеріалу, засипаємо пухкою землею і поливаємо. Відстань між цибулинами – від 10–15 до 25–30 см – залежно від розмірів дорослих рослин. Лілію Кандида висаджуємо дрібніше – так, щоб грунт прикривала її зверху на 3–5 см.
Квітучі жоржини, гладіолуси, хризантеми, багаторічні айстри підгодовуємо в першій половині серпня, вносячи по 20 г суперфосфату і 15 г калійних добрив на 1 метр квадратний. У суху погоду вносимо добрива в розчиненому вигляді, а в сиру – розсипаємо гранули по поверхні грунту, закладаючи граблями. Під всі багаторічники після цвітіння вносимо по 15 г суперфосфату і сірчанокислого калію на кущ.
У серпні заготовляють овочеві рослини для лікувальних цілей: корені хрону звичайного, цибулини часнику, траву і корені кульбаби лікарської, петрушки звичайної, суцвіття календули лікарської, листки кропиви дводомної, цибулини цибулі ріпчастої, траву материнки звичайної, плоди кмину звичайного.

Поділися:

Добавить комментарий