Шампанське: ігриста традиція свята

Шампанське: ігриста традиція свята

Келихи з шампанським – символ свята. Тож у новорічно-різдвяний період попит на популярний напій традиційно зростає. Фальсифікатори цим користуються і в обхід усіх контролюючих служб просувають на ринок величезні партії підробок. Причому нерідко пляшка сурогату (суміш хімічних порошків, спирту і води) коштує так само, як і оригінальна продукція добросовісних виробників. Як же не потрапити на гачок шахраїв і придбати напій, який підсилить теплу новорічну атмосферу й не стане причиною тяжкого головного болю на ранок?

Шампанське чи ігристе вино. Передусім слід нагадати, що традиційне шампанське почали виготовляти у французькій провінції Шампань. Звідси і назва напою. Усе шампанське в цьому регіоні виробляється з місцевих сортів винограду й за особливою технологією. Справжнє французьке шампанське – результат складного двоетапного бродіння, який називають «метод Шампенуа». У процесі виготовлення вино проходить дві ферментації – від виноградного соку до базового, «тихого» (звичайного) вина і потім від «тихого» до ігристого. Це єдиний спосіб досягнення найвищої якості вишуканого напою, якому притаманний витончений смаковий букет.
Утім більшість людей у світі звикли називати шампанським будь-яке ігристе, тобто насичене вуглекислим газом, вино. Французів це турбує, і вони вимагають припинити експлуатацію їхнього бренда. Отож назва «шампанське» є сьогодні захищеною законом зареєстрованою торговою маркою й інші виробники не мають права називати ігристі вина власного виготовлення за французьким зразком.
В Україні (та ще в деяких пострадянських країнах) назва «шампанське» використовується на внутрішньому ринку, в зареєстрованих на території країни торговельних марках: «Українське шампанське», «Радянське шампанське». На експорт ці марки вин ідуть під назвою «Кримське», «Українське ігристе», «Артемівське ігристе» тощо. Проте залишається також варіант назви «Шампанське України». Її вирішили використовувати за умовами перехідного періоду (до кінця 2025 року), визначеними Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. Ідеться про зобов’язання відмовитися від використання у назвах вітчизняних торгових марок низки географічних назв ЄС.
Брют, напівсолодке, солодке… В Україні шампанське виготовляють кількома способами. Вино протягом 2 місяців визріває в спеціальних апаратах – акротафорах. Потім до напою додають купажний лікер. В залежності від його концентрації вино буде солодким, напівсолодким чи класичним сухим – брют. Інший спосіб – трирічна витримка вина в пляшках на дріжджах.
Найпопулярніший і традиційний сорт шампанського – саме брют (brut). Це сухе, легке, але в той же час насичене ігристе вино, що завдяки мінімальній кількості цукру гармонійно поєднується з більшістю страв. Знавці вин радять вибирати брют, бо ця категорія вин найкраще передає весь смаковий букет, а підсолоджене шампанське в більшості випадків досить невиразне. Багато хто наголошує, що чим більше в шампанському цукру, тим нижчий сорт напою.
Утім прихильники десертної продукції завжди були й будуть. Тож виробники враховують усі смаки споживачів і пропонують шампанське різних за вмістом цукру категорій. Розглянемо їх докладніше: солодке (doux) – понад 50 грамів цукру на літр; напівсолодке (demi-sec) – 32–50 г/л; сухе (sec) – 17–32 г/л; екстрасухе (еxtra sec) – 12–17 г/л. Шампанське брют натюр (brut nature) може містити до 3 грамів цукру на літр напою, екстрабрют (еxtra brut) – до 6 г/л; брют (brut) – до 12 г/л.
Ясна річ, що різниця у кількості цукру впливає не тільки на смак напою, а також на калорійність.
Біле, рожеве, червоне. Вибираючи святковий напій у торговельній мережі, уважно читайте етикетку: деякі виробники випускають за «смішною» ціною такі собі «іскристі» вина (іноді їх називають газованими), які просто штучно насичуються вуглекислим газом. Як правило, це слабогазовані алкогольні напої, які складно назвати повноцінним ігристим вином.
На етикетці обов’язково повинні бути вказані назва виробника; назва вина; рік збору винограду; вміст алкоголю; категорія вина за вмістом цукру. Шампанське високого гатунку не повинно містити ароматизаторів і хімічних добавок.
Незважаючи на те, якому шампанському ви надаєте перевагу, винні експерти виокремлюють загальні риси, які повинні мати як солодкі, так і сухі хороші ігристі вина. Це дуже складний і тонкий смаковий букет, де можуть бути присутніми запахи квітів, прянощів, фруктів і ягід, мигдалю, волоських горіхів, ванілі, меду та навіть вершкового масла. Але всі ці незвичайні нотки квіткового чи ягідного аромату з’являються у дорогих винах тільки завдяки кліматичним умовам, у яких ріс виноград, складу грунту, особливостям сорту винограду, а не харчовим добавкам.
Якщо в шампанському відчувається запах спирту і дріжджів, то перед вами вино сумнівної якості. На смак воно, як правило, занадто кисле.
За кольором шампанське буває білим, рожевим та червоним. Біле виготовляють шляхом бродіння білих сортів винограду. Червоне – з темних сортів, причому використовують сік разом із кісточками і шкіркою, що додає насиченого кольору й трохи терпкого смаку. Шампанське рожевого кольору отримують шляхом змішування червоного й білого винограду чи поєднанням уже готового виноматеріалу.
Зовнішній вигляд тари. На пляшці не повинно бути слідів від клею та фарби. Корок в ідеалі виготовляється з коркового дерева, тому що цей натуральний матеріал має більш високі показники герметичності, ніж пластмаса. Пляшки з хорошими шампанськими винами зберігають переважно у горизонтальному (лежачому) положенні. Корок у такому випадку завжди вологий і не зсихається, тому герметичність не втрачається.
Розфасований напій повинен бути у темних, а не білих прозорих пляшках. Темне скло захищає його від згубної дії сонячних променів. Це важливо тому, що під впливом світла напій стає гірким, втрачає свій оригінальний аромат.
На дні пляшки з ігристим вином не повинно бути осаду.
Цікаві спостереження. Уявіть собі, що в пляшці зі справжнім ігристим тиск утричі вищий, ніж… в автомобільній шині. Якраз із цим і пов’язаний ефект вибуху під час відкорковування.
Якісне шампанське повністю прозоре, має живий блиск, при розливанні у келихи красиво піниться. Осідаючи на дно, піна залишає на стінках келиха сліди, які називають «французьким намистом». В ідеалі бульбашки в напої повинні бути однакового розміру. На це звертають увагу приблизно через хвилину після розливання шампанського в келихи, оскільки за цей час їхня температура і температура вина стають однаковими.
Власне, за бульбашками, які з’являються в келихах, можна навіть визначити справжність напою. У штучно газованому вині вони великі й швидко зникають. У справжньому ігристому бульбашки дуже маленькі й виходять дуже повільно – протягом 20 хвилин (у келисі з хорошим напоєм можуть зберігатися до 24-х годин).
Перш ніж пити шампанське, киньте в келих виноградинку: якщо її обліпили дрібні бульбашки – шампанське справжнє, якщо великі і їх небагато – це газований спирт.
Святкове меню і сервірування. У меню білий брют найвдаліше поєднується з червоною ікрою. Це така ж класика, як і ананас. Риба, горіхи, «сирна тарілка» – все це чудові «компаньйони» для білих ігристих вин. А ось рожеве шампанське рекомендують подавати до качки і фруктових чи ягідних десертів (особливо полуниці), але найкраще воно прислужиться в ролі аперитиву – напою, що подається перед застіллям.
Ігристі вина дуже люблять холод. Це саме той випадок, коли напій підсилює свої освіжаючі якості, будучи охолодженим. Загальна рекомендація: подавати шампанське, охолодивши до температури 6–8 градусів. Але повністю сухе ігристе вино вимагає іще більш низьких градусів – 4–6. До речі, чим краще ви охолодите шампанське, тим простіше буде його відкоркувати – безшумно й делікатно.
Слід знати, що не тільки температура має значення. Примхливий напій вимагає також особливих келихів: високих, вузьких, із дуже тонкого скла. Саме в них шампанське краще зберігає свої бульбашки й чарівний «шепіт».

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий