Нещодавно Дмитру Андрійовичу Кражану виповнилося дев’яносто чотири роки. А енергії Почесного громадянина Хорольського району, депутата Хорольської районної ради восьми скликань, депутата Хорольської міської ради двох скликань, голови ради Хорольської районної організації ветеранів можна тільки позаздрити. Він є не лише представником, а й символом покоління «дітей війни», яким досі вчуваються вибухи бомб і ввижаються жахи нацистської окупації, плечі яких досі відчувають величезний тягар повоєнної відбудови.
У далекому 1943 році, відразу після визволення Хорольського краю від нацистських окупантів, розпочалася трудова біографія Дмитра Кражана в Трубайцівському колгоспі. Його із юних літ вирізняли велика працелюбність, внутрішня зібраність, чесність, справедливість, доброта і чуйність, відповідальність. Ці риси яскраво проявилися на військовій службі, яка тривала понад 7 років. Має дві медалі «За бойові заслуги».
Змужнілого і розсудливого юнака радо зустріли земляки-трубайчани, доручивши йому посаду бригадира, заступника голови колгоспу. Але відмінні організаторські здібності, енергійність, об’єктивність, вміння визначити ефективні шляхи вирішення справ, прагнення допомогти людям у роботі й побуті вивели Дмитра Андрійовича на ширші перспективи. Набувши міцніших і ґрунтовніших знань на навчанні та на партійних посадах, він з головою поринув у організаційний вир життя хорольської громади.
Почався черговий важливий етап трудового шляху Дмитра Андрійовича Кражана. Понад 25 років працював він секретарем райвиконкому, а пізніше – юрисконсультом райвиконкому, юристом райдержадміністрації. Розроблена і впроваджена ним система навчання голів, секретарів і депутатів місцевих рад, контролю за ефективністю діяльності їх виконавчих органів була настільки дієвою і прогресивною, що її вивчали колеги не тільки з нашої області.
Ерудиція Дмитра Андрійовича ґрунтується на життєвому досвіді, тисячах прочитаних книг, значна частина яких з численними помітками наповнює його домашню бібліотеку. Протягом всього свідомого життя Дмитро Андрійович передплачує чимало періодичних видань, зокрема і «Зорю Полтавщини». Його феноменальна пам’ять при потребі відтворює необхідні факти, дати, імена… Висока внутрішня дисципліна і самоорганізація, почуття обов’язку, повага до людей допомогли Дмитрові Андрійовичу Кражану максимально ефективно впродовж 26 років очолювати Хорольську районну організацію ветеранів України. Спільно з органами влади, керівниками територіальних громад, підприємств, організацій і установ району осередок ветеранів брав активну участь у вирішенні численних проблем ветеранів, реалізації їхніх пропозицій. Не помилюся, якщо скажу, що кожен ветеран відчуває увагу, повагу до результатів його праці і його позиції, довіру і підтримку.
Дмитро Андрійович трепетно дорожить довірою і повагою людей, пам’яттю про спільні добрі справи, вагомі звершення. Багаторічну наполегливу працю Дмитра Андрійовича Кражана відзначено орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», 17 медалями, Почесною Грамотою Ради організації ветеранів України, почесними грамотами Полтавської обласної ради та Полтавської обласної державної адміністрації, районними і міськими відзнаками.
Ветеран і нині не стоїть осторонь життя громади. З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну Дмитро Андрійович перераховував особисті кошти з пенсії на потреби ЗСУ, виготовляє разом із іншими ветеранами для наших воїнів окопні свічки. Своєрідна ветеранська артіль – це зігріті душі й серця, адже, виготовляючи окопні свічки, кожен думає про безпеку чоловіка, сина, брата, сусіда чи знайомого, які наближають Перемогу над ненависним ворогом…
Щира вдячність нашому Почесному голові за 77-річний трудовий шлях. Сердечно зичимо йому здоров’я і сили, якомога швидше дочекатися перемоги у розв’язаній рашистами війні, радості від спілкування з рідними, вірними друзями і багатьма добрими людьми, які шаною віддячують йому за добро.
Життєва нива Дмитра Андрійовича Кражана засіяна дорідним зерном. Нехай вона пишно колоситься ще багато-багато літ.
Олександр КОЗИРОД
Голова ради ветеранів Хорольської ОТГ