Що скажеш,  дивлячись в ці очі?

Що скажеш, дивлячись в ці очі?

На більшості ікон Святий Миколай зображений чоловіком у зрілих літах, але ще сповненим фізичних сил. Лице його промениться спокоєм, добротою, милосердям. Від ікони немов лине біле сяйво. Ми благаємо у Святого Миколая допомоги, порятунку від недуг духовних і тілесних. Діточки сподіваються від нього подарунків. Усім нам чогось треба від Чудотворця – чи маленької різдвяної радості, чи великого дива.
…Одного літа ми з чоловіком побували на Українському Афоні – так спрадавна називають Манявський скит (він у Карпатах, у Богородчанському районі Івано-Франківської області). Обитель, заснована у XIII столітті двома ченцями Києво-Печерського монастиря, погромленого тоді ордою, має величну історію і дивовижні святині. Сьогодні хочеться згадати про одну з ікон Манявського Хрестовоздвиженського монастиря.
На цій іконі Святитель Миколай зображений уже в останні роки свого земного життя. Звичайно, газетний відбиток не може передати всього того чару, який випромінює ця ікона. Здається, очима Чудотворця дивляться тобі в душу і твої предки, і всі святі подвижники Землі Української. І жоден друг твій, і жоден ворог, і жоден психоаналітик не зрозуміє так тебе, як цей манявський старенький Миколай із пронизливим, нецьогосвітнім, незабутнім і неперебутнім поглядом.
У цього Миколая щось просити соромно. Навпаки – за його прикладом хочеться й останню сорочку віддати нужденним, і почати нове життя в новому Українському Афоні.
Утім, це надто сокровенне. Це вже не для преси…

Ганна ДЕНИСКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий