Що залишимо нащадкам: острови з пластику, терикони сміття  чи зелені оази й чисті водойми?..

Що залишимо нащадкам: острови з пластику, терикони сміття чи зелені оази й чисті водойми?..

Наша планета вже просто знемагає від мільярдів кубометрів накопичених людством продуктів життєдіяльності: побутового й промислового сміття, токсичних речовин і пластику. У морях та океанах вже утворилися великі острови з пластику, площа яких перевищує площу деяких країн. Якщо не змінити подібні тенденції, Землі, а отже, і нам з вами, загрожує глобальна катастрофа, попереджають науковці.
У багатьох європейських країнах налагоджено процес сортування й переробки сміття та твердих побутових відходів, які перетворюються у теплову енергію чи вторинну сировину для переробки. Наша країна теж поволі переходить на прогресивні рейки.

Закон передбачає низку заходів
Ще у 2012 році до статті 32 Закону України “Про відходи” було додано пункт, за яким у країні “забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів”. Тож із 1 січня цього року набула чинності відповідна норма закону про сортування сміття, якою забороняється поховання неперероблених (необроблених) побутових відходів. Згідно з цим документом великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи у складі побутових мають збиратися окремо від інших видів сміття. Особливо актуальним це питання є ще й тому, що минулої осені на повну силу запрацювала Угода про асоціацію з ЄС. Тож усі закони, які відповідають європейським нормам, мають виконуватися.
Небезпечні відходи повинні відділятися на етапі збирання чи сортування і передаватися спеціалізованим підприємствам, які одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Перевезення побутових відходів мають здійснюватися спеціально обладнаними транспортними засобами. Захоронення побутових відходів дозволяється лише на спеціально обладнаних для цього полігонах чи звалищах. Термічна обробка (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах. Невиконання цих вимог загрожує штрафом, повідомив начальник управління благоустрою територій та комунального обслуговування Мінрегіонрозвитку та ЖКГ України Максим Барінов.
У Полтаві – “тиша”, а в області?
З моменту набрання чинності закону про сортування сміття пройшов майже місяць, але контейнерів для збирання різних видів побутових відходів у Полтаві ні автор цих рядків, ні колеги, друзі чи знайомі поки що не бачили. Хоча такі сміттєзбірники, можливо, й не на всіх майданчиках, експлуатуються у Миргороді й Кременчуці. До того ж є в області й підприємства, які їх виробляють. Отож сказати, що на Полтавщині нічого не робиться у питаннях поводження з твердими побутовими відходами не можна. Зокрема розроблена і діє 5-річна комплексна Програма заходів із захисту навколишнього природного середовища, розрахована до 2021 року, яку запропонували органам місцевого самоврядування фахівці профільних підрозділів ОДА. Стратегією цієї Програми є субрегіональний підхід. В області загалом планується створити 5 субрегіонів: Полтавський, Кременчуцький, Пирятинський, Хорольський і Котелевський, у яких формуватиметься відповідна комунальна інфраструктура з розширенням послуг зі збору відходів та поетапним впровадженням їх роздільного збору й сортування. Також відбуватимуться формування й обслуговування контрольованих об’єктів-полігонів та поетапна рекультивація й ліквідація сміттєзвалищ. Але спочатку необхідне повне забезпечення контейнерами та сміттєзбиральною технікою. До речі, торік в області придбали 17 сміттєзбиральних автомашин і близько 500 контейнерів для збору та складування відходів.
– Однак у підсумку органи місцевого самоврядування мають самі визначити, яким чином переробляється сміття. Нині у світі розроблено достатньо відповідних технологій: від роздільного збирання й переробки до сортування на спеціальних станціях і захоронення залишків, – зазначив заступник директора департаменту – начальник управління ЖКГ ОДА Едуард Рева. – Нині ситуація в області досить неоднорідна. Скажімо, в обласному центрі – “тиша”. А ось у Горішніх Плавнях розроблено проект будівництва сміттєпереробного заводу з подальшим виробництвом RDF-палива. Реалізація цього проекту коштує приблизно 250 мільйонів гривень. Тож нині триває пошук інвестора. Готують спецмайданчик для сортування й переробки сміття та захоронення відходів у Пирятинському субрегіоні. Сортувальну лінію для відбору вторсировини – вартістю понад 3 мільйони гривень – придбали у Гадячі. Сортуватимуть сміття і в Лохвиці. Для цього вже придбали баки, готують полігон.
Щодо співфінансування, то обласна влада буде допомагати коштами лише після прийняття остаточного рішення щодо визначення місця захоронення, методів сортування й переробки сміття та налагодження міжмуніципального співробітництва в цих питаннях, констатував Едуард Рева.
Він також додав, що із майже 700 сміттєвих полігонів, що є на Полтавщині, узаконених, тобто таких, які мають спеціальний статус і відповідний сертифікат на захоронення сміття, – лише 8, а їхня потужність надто мала, аби бути субрегіональними полігонами.
Сміттєзвалища – джерела дармових ресурсів
До речі, думки науковців стосовно RDF-палива (від “Refuse Derived Fuel” — “тверде відновлене паливо”), яке має вигляд гранул або брикетів, під час спалювання котрих виділяється енергія, дуже неоднозначні. Адже в сировину для RDF-палива можуть потрапляти отруйні та небезпечні відходи – в цьому і полягає основна загроза. Жодна зі стадій виробництва RDF-палива не передбачає вилучення таких небезпечних відходів, як батарейки, ртутьовмісні лампи і прилади, залишки ліків, автомобільні відходи, лакофарбова продукція тощо. Тож, перш ніж будувати такі підприємства, потрібно удосконалити систему очищення відходів. Без цього використання палива RDF-палива небезпечне, наголошують фахівці.
* * *
Актуальною і дуже болючою назвав проблему сортування й переробки сміття голова Білоцерківської ОТГ Великобагачанського району Іван Лещенко.
– У нас сміття небагато, бо переважає індивідуальний сектор, який має свої особливості. Інше питання – куди дівати навіть відсортоване сміття? Адже на Полтавщині не так просто знайти підприємство з переробки вторсировини. За географічним розташуванням наша громада належить до Хорольського субрегіону. Але хто нині хоча б крок зробив у напрямку реалізації цієї комплексної програми заходів із захисту навколишнього природного середовища? Цю роботу хтось має координувати й спрямовувати в потрібне русло. А можливо, навіть і просто змушувати нас усе це робити, – переконаний Іван Лещенко. – Я готовий кооперуватися з ким завгодно, з Решетилівкою чи Полтавою, Хоролом, готовий придбати, скажімо, необхідну кількість баків для збирання сміття визначеного розміру й методу кріплення. Але має бути розроблена й оприлюднена дорожня карта вирішення сміттєвої проблеми в області. Словом, потрібна системна робота. Обласна влада зі своїми відповідними структурними підрозділами мала б організувати весь процес, прорахувати, скільки загалом буде сміття і який механізм його вивезення та переробки. Купувати сортувальну лінію для Білоцерківської громади – це занадто великі затрати, які ніколи не окупляться. А в дольовій участі ми б могли спрацювати.
Голова Білоцерківської ОТГ розповів, що в Польщі в школах стоять по 4 пластикові баки для різних видів сміття, й таким чином дітей привчають до сортування побутових відходів. Варто додати, що в деяких школах обласного центру теж є ємності для збору відпрацьованих батарейок.
– Загалом я не вважаю, що це дуже складна проблема для вирішення на рівні держави, – підсумував Іван Лещенко. – Адже у розвинених країнах світу сміттєзвалища стали джерелами дармових ресурсів, а за право переробляти сміття існує конкуренція.
До речі, саме відсутність згоди на монополію на сміття з боку міської влади Полтави свого часу, за словами Ковалівського (Полтавського району) сільського голови Олександра Бублика, стала каменем спотикання при вирішенні проблеми Макухівського сміттєзвалища, що поблизу обласного центру. Адже, як він стверджує, неодноразово приїжджали інвестори з Німеччини і Бельгії з різними пропозиціями щодо вирішення проблем найбільшого в області полігона твердих побутових відходів (ТПВ), але, не отримавши від Полтавської міськради гарантій, що матимуть монополію на сміття щонайменше на 10 років, ділові контакти припиняли.
Дещо інші підходи до розв’язання “сміттєвої” проблеми в Шишацькій ОТГ, де нещодавно введено в експлуатацію полігон для збирання ТПВ. Торік на створення комунального господарства та придбання відповідної техніки із різних джерел фінансування загалом тут було витрачено близько 20 мільйонів гривень. У тому числі коштів громади – майже 10 мільйонів. А невдовзі в ОТГ планують придбати сортувальну лінію для роздільного збирання сміття.
– Її вартість від 1,6 до 3,2 мільйона гривень, – розповідає голова Шишацької ОТГ Олександр Тутка. – Поки що йдуть пошуки партнерів для співфінансування, але в квітні цього року сортувальна лінія вже запрацює. Це ключове наше завдання, і ми відповідальні за те, яке довкілля залишимо для своїх дітей і внуків.
Кожне діло має свій початок…
Слід зауважити, що чимало керівників житлово-комунальних підприємств взагалі не виявили бажання поспілкуватися на зазначену тему. У свою чергу фахівці Державної екологічної інспекції у Полтавській області наголошували, що мають право проводити лише планові перевірки, а позапланові, мовляв, виконуються тільки за зверненнями громадян чи при аваріях. До того ж згідно із законодавством вони не мають права вимагати ліцензію на той чи інший вид діяльності (сортування чи захоронення сміття), видану іншим міністерством (не Мінекології), бо це дозвільний документ іншого органу діяльності, а саме Мінрегіонрозвитку та ЖКГ України. Проте фахівці екологічної інспекції можуть перевіряти дозвільні документи на цільове використання земельної ділянки, будівництво об’єкта, тобто полігона чи сортувальної станції, наявність позитивного висновку державної екологічної експертизи на об’єкт і ще ряд профільних дозвільних документів. І тільки якщо цих документів немає, спочатку дається припис, потім – притягнення до адміністративної відповідальності, а далі – подання в суд для припинення діяльності суб’єкта до приведення у відповідний стан природоохоронної документації.
Наголошували мої співрозмовники й на особливостях ментальності українців. Мовляв, навряд чи всі й одразу сортуватимуть сміття. Можливо, це й справді так. Хоча варто додати, що свідомих наших співвітчизників є чимало. Та й починати з чогось же треба!..

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий