Щоб суниця не підвела

Щоб суниця не підвела

Попри те, що процес догляду за суницею та її збирання вимагає значних фізичних зусиль, ця найсолодша весняна ягода зустрічається практично на кожній дачній ділянці. Тож городнику
не завадить знати, як боротися з її шкідниками та лікувати найпоширеніші захворювання.

ХВОРОБИ

Із хвороб суниці найбільш поширені вертицильозне в’янення суниці, сіра гниль і борошниста роса.

Вертицильозне в’янення суниці

Хвороба вражає корені суниці, картоплі, помідорів, огірків, перцю, соняшнику та інших культур. Збудник хвороби зберігається в грунті до 13 років. Через корені він проникає в тканини рослин, і грибниця заповнює судини. У хворих рослин припиняється ріст, листя набуває червонувато-жовтого забарвлення й звисає, кущ гине. На поперечному зрізі коренів або стебел добре помітно побуріння судин, у тому числі й серцевини. Зимує збудник у грунті й у вражених тканинах. Поширюється із садивним матеріалом та грунтом. Відносно стійкі до цьго захворювання сорти суниці Зенга-Зенгана, Талісман, Істочник, Пурпурна.
Для попередження заносу хвороби на присадибні та дачні ділянки треба використовувати лише здоровий садивний матеріал. Крім того, суницю слід висаджувати лише після попередників, які не вражаються цією хворобою. Це можуть бути, наприклад, зернові культури. Добре б використати чорний пар. Не можна розміщувати суницю після картоплі, помідорів, огірків.
Починаючи з травня, треба проводити періодичні обстеження насаджень, видалення й спалювання вражених рослин із коренями. Повторно висаджувати суницю на одній і тій же ділянці можна не раніше, як через 4–5 років.

Сіра гниль суниці

Збудник хвороби пошкоджує перш за все ягоди, вони стають м’якими, водянистими, втрачають смак і колір. На поверхні ягід утворюється сірий пухнастий наліт споро-ношення гриба. Вражаються також листки, пуп’янки, квітки, квітконоси, плодоніжки, зав’язь. Крім суниці, може хворіти малина, а також багато овочевих культур.
Збудник хвороби зберігається в грунті на рослинних рештках, особливо на черешках старих листків. Рано навесні в вологу погоду на них утворюється сірий наліт спор, які розносяться вітром і комахами. Слабо вражаються сорти суниці Редгаунтлет, Трубадур, Редкоут, Аполо, Кулон.
Для попередження хвороби необхідно дотримуватися оптимальної густоти посадки, не вносити надмірні дози органічних і азотних добрив, своєчасно проводити боротьбу з бур’янами. При збиранні врожаю з ділянки видаляють вражені ягоди – джерело інфекції. Ранньої весни згрібають і спалюють сухе листя та рослинні рештки. Перед достиганням ягід міжряддя мульчують чистою різаною соломою або хвоєю, яка має фітонцидні властивості.

Борошниста роса суниці

Гриб вражає всі органи суниці: листя, черешки, ягоди. На них утворюється білий борошнистий наліт, який складається з грибниці та спор гриба. Листки стають шкірянистими, твердими, краї закручуються всередину й набувають бронзового відтінку. Ягоди припиняють розвиток, буріють і засихають, а спілі часто загнивають.
Зимує гриб у вигляді грибниці у пошкоджених органах рослини. Весною новоутворені спори поширюються вітром. Розвитку хвороби сприяють тепла погода й висока вологість повітря. Відносну стійкість до цієї хвороби мають сорти Зенга-Зенгана, Істочник, Роксана, Галичанка, Дунай і Кама.
Заходи боротьби. У період відростання листя, бутонізації, після збирання врожаю і повторно через 10–12 днів обприскують насадження 15%-ною колоїдною сіркою (100 г на 100 л води). Скошування рослин прискорює розвиток хвороби, оскільки збудник на молодих відростаючих листках розвивається більш інтенсивно, ніж на старих.

ШКІДНИКИ

Для успішного захисту ягідних культур від шкідників необхідно правильно визначити їх вид, поширення, чисельність, знати біологічні особливості, в тому числі розвиток і живлення, а також заходи боротьби з ними.
Нині в боротьбі застосовують інтегрований захист, який передбачає насамперед нехімічні засоби й методи з обов’язковим урахуванням чисельності шкідників. Якщо чисельність комах і кліщів невелика і втрати від пошкодження не будуть перевищувати подвійні-потрійні затрати на обприскування, тоді застосування будь-яких засобів захисту рослин виключають. При досягненні шкідниками порогової чисельності й вище, коли комахи и кліщі можуть завдати значної шкоди, застосовують комплекс заходів (агротехнічні, механічні, біологічні та ін.). У разі дуже високої чисельності шкідників застосовують малотоксичні й нестійкі в навколишньому середовищі хімічні засоби.
Найбільш небезпечні шкідники суниці – кліщ суничний, довгоносик малинно-суничний, довгоносик сірий кореневий.

Кліщ суничний

Дуже дрібний блідо-жовтий восьминогий кліщ довжиною всього 0,2–0,25 мм. Личинка й дорослий кліщ висмоктують сік із молодих листків суниці, роблячи їх зморшкуватими. Урожайність різко знижується. Запліднена самка зимує біля основи черешків. Ранньої весни вона відкладає яйця на молодих листках. Через 10–15 днів відроджуються личинки, а ще через 10–14 днів вони виростають і перетворюються в дорослих кліщів. За вегетаційний період виростає 4–5 поколінь шкідників. Для попередження масового розмноження кліща проводять систематичне проріджування насаджень суниці, спушення міжрядь, знищення бур’янів. Справа в тому, що на загущених і забур’янених ділянках створюються сприятливі умови для розвитку шкідника. Особливе значення має посадка суниці здоровою розсадою, не зараженою суничним кліщем. Вирощують суницю на одному місці не більше 4–5 років.
При значному поширенні кліща у фазі бутонізації рослин проводять обприскування 1%-ною сіркою колоїдною. Наступні 3–4 обприскування сіркою проводять після збирання урожаю з інтервалом 10–12 днів.
На старих сильно заражених ділянках перед обприскуванням зразу ж після збирання врожаю доцільно низько скосити листя суниці й видалити його з ділянки.
Підкошені ділянки треба поливати, добре за ними доглядати (підживлювати, спушувати).

Довгоносик малинно-суничний

Чорний, покритий сірими волосинками жук довжиною 2–3 мм. Личинка біла, безнога, дугоподібна. Жуки зимують під опалим листям і у верхньому шарі грунту. Ранньою весною вони виходять і живляться молодим листям, черешками й навіть пуп’янками, де виїдають тичинки.
Самка, крім того, прогризає збоку пуп’янка заглиблення і відкладає по одному яйцю в пуп’янок, потім підгризає квітконіжку. З яйця виходить личинка, яка живиться внутрішніми частинами пуп’янка. Через деякий час пуп’янок разом із личинкою відпадає. В опалих пуп’янках формуються лялечки, а потім і жуки. Виходять молоді особини в період збирання врожаю, вони живляться листям і незабаром відходять на зимівлю.
Довгоносик пошкоджує спочатку суницю, а потім перелітає на малину.
Щоб створити несприятливі умови для зимівлі жуків і знизити їх чисельність, пізньої осені згрібають і спалюють засохле листя й рослинні рештки. Для знищення жуків суницю перед цвітінням обприскують. Малину обприскувати заборонено.

Довгоносик землистий або сірий кореневий

Безкрилий коричнево-сірий жук довжиною 5–6 мм, з коротким хоботком. Личинка біла, безнога. Жук пошкоджує листя, а личинки – корені суниці. Зимують личинки й жуки в грунті. У травні жуки виходять із грунту і живляться листям, обгризаючи його з країв. У червні вони відкладають яйця під прилистники в основі рослин. Личинки, які відроджуються, підгризають корені й кореневу шийку суниці. У липні – на початку серпня вони заляльковуються. А в серпні виходять жуки й знову відкладають яйця. Личинки другого покоління йдуть на зимівлю. Сильно пошкоджені ділянки суниці засихають, особливо при відсутності дощів у червні-липні.
Обов’язкові полив і підживлення в червні-липні. У травні, перед цвітінням, суницю обприскують препаратом Інта-Вір (одна табл. 8 г на 10 л води).

В. ТКАЧОВ,
кандидат сільськогосподарських наук.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий