Кожному господарю приємно усвідомлювати свою причетність до появи такого дива, як налите сонцем гроно винограду. А потім смакувати у колі рідних відмінним домашнім вином. Проте трапляється, що навесні на винограднику можна помітити зрідженість та пригнічення рослин, кущі неправильної форми, лоза ушкоджена шкідниками, хворобами чи морозом. Тож ще не пізно провести комплекс робіт з реконструкції виноградника. Садівники розрізняють повний і частковий ремонт насаджень. Під час часткового виправляються певні недоліки (загущеність, зрідженість, безсистемність розміщення кущів). Повна реконструкція передбачає викорчовування старих кущів і посадку на їх місці нових за новим планом реорганізації території.
Молоді (до дворічного віку) кореневласні й щеплені виноградники ремонтують, підсаджуючи на місця загиблих добре розвинуті одно- та дворічні саджанці того ж сорту. На плодоносних насадженнях ремонт здійснюють здебільшого вкладанням відсадків. Для цього використовують здерев’янілу або зелену лозу, яка має потрібну довжину та росте близько від землі в бік, де має бути новий кущ. На цьому пагоні видаляють вусики, пасинки і вічка по всій довжині, крім тієї частини, яка буде виведена на поверхню землі. Потім від материнської рослини копають канаву до місця утворення нового куща, пагін обережно вкладають на її дно і виводять його кінець з 2–3 вічками над поверхнею грунту для створення надземної частини нового куща. Канаву спочатку засипають землею, перемішаною з перегноєм, утоптують, поливають і засипають повністю. При укладанні відсадків восени виведений пагін присипають землею, щоб вічка його були захищені від морозу. Новий кущ від материнського відокремлюють поступово: в наступному році навесні відрізують пагін, що росте до дочірньої рослини (це буде сприяти утворенню її власної кореневої системи), а на 2–3 році вегетації відсадок відокремлюють остаточно.
Відсадки зеленими пагонами підлягають таким же процедурам, як і здерев’янілі, але влітку, коли пагони досягнуть необхідної довжини. Для відсадків можна використовувати як вовчки, так і поросльові пагони. Перед вкладанням у канаву на тій частині пагона, яка буде засипана землею, видаляють усі листки, потім обережно, щоб не поламати, вкладають пагін у канаву і укривають шаром удобреного грунту, утоптують, поливають і засипають канаву повністю. Виведену на поверхню верхівку пагона підв’язують до кілочка. Якщо вона буде добре рости, її прищипують, щоб спричинити утворення сильних пасинків, з яких у наступному році можна буде сформувати рукава куща.
Напівзелену лозу для відсадків застосовують тоді, коли призначені для них пагони не мають достатньої довжини. У такому разі навесні видаляють верхню тонку частину цих пагонів, підв’язують їх вертикально до опори, осліпивши всі вічка за винятком 2–3 верхніх, з яких потім розвиваються зелені пагони. Згодом, коли один з них досягне необхідної довжини, решту слабких видаляють і вкладають відсадок так само, як зелені пагони. Для тимчасової ліквідації зрідженості насадження застосовують також повітряні відсадки у вигляді довгого рукава, спрямованого по нижньому дроту шпалери у бік загиблого куща.
Перещеплення на місці роблять навесні в період затухання «плачу» та початку розпускання бруньок способом у розщіп або напіврозщіп здерев’янілими чубуками. За 2–3 дні до перещеплення розкопують грунт навколо підземного штамба куща на глибину 20–25 см і очищають його від землі та змертвілої кори. Потім пилкою-ножівкою зрізують підземний штамб на 10–15 см нижче рівня поверхні грунту, а місце зрізу зачищають ножем. Заготовлені з осені й добре збережені чубуки перед щепленням протягом доби вимочують у воді кімнатної температури. Зроблений до цього зріз на підщепі поновлюють і роблять у ньому розщіп спеціальним ножем-розщіплювачем. В одержану щілину вставляють одно- або двовічковий прищеплений чубук, нижній кінець якого зрізують з двох боків у вигляді клину. Камбіальні шари підщепи і прищепи повинні співпадати. У щілину між вставленими прищепними чубуками вкладають горизонтально відрізки чубука або папір. Щоб прищеплені чубуки трималися в щілині прищепи, місце щеплення щільно обв’язують шпагатом або поліетиленовою плівкою, а зверху прикривають шматком плівки і обгортають землею.
Догляд за перещепленими рослинами полягає у видаленні порослі на підщепі, поверхневих коренів, розпушуванні, поступовому зниженні горбочка землі, запобіганні підсиханню та пошкодження прищепи шкідниками і хворобами. Згодом пагони прищепи підв’язують до опори і формують з них надземну частину куща.
Аркадій БОНДАРЕНКО,
кандидат біологічних наук.