Школа демократії вчить розв’язувати проблеми

Школа демократії вчить розв’язувати проблеми

Пан Леван Цуцкірідзе – стрункий чоловік середніх років, який добре орієнтується у політиці, філософії та володіє англійською мовою. Певною мірою він репрезентує зміни, які відбулися у його рідній Грузії. Її часто наводять як найвдаліший приклад трансформації колишньої радянської республіки від авторитаризму до демократії. Але саме сучасний розвиток демократії його нині дуже турбує.

Справжня демократія – динамічний розвиток

“Після завершення “холодної війни” панувала думка, що демократія настає майже автоматично, згідно з логікою цивілізаційного розвитку, – говорить пан Леван, – але останнє десятиліття демонструє певний занепад демократичного поступу, зменшення довіри до демократичних інститутів. Це відчувається навіть на Заході. Не треба чекати від історії забагато, а треба діяти, щоб досягти тієї мети, яку пропонує нам історія”.
Такі слова прозвучали наприкінці лютого нинішнього року під час зустрічі з приводу першого випуску Школи демократії в Полтаві. Стурбованість щодо демократії звучала і в лекції пана Левана, яка була першою у п’ятимісячному навчанні. У ній він доводив, що найкращі показники соціально-економічного розвитку демонструють країни, де панує справжня демократія.
Гість з Грузії не випадково протягом п’яти місяців двічі побував в українському обласному центрі. Його посада – директор Східноєвропейського центру багатопартійної демократії (СЄЦБД). Центр – неурядова організація, яка підтримує демократичні перетворення. Вона організувала школи демократії в Грузії, Молдові, Киргизстані та Україні. Полтава стала третім містом у нашій країні, де відкрилась така школа, а першопроходці – Одеса та Львів.
“Одеса – це регіон, де панує різноманіття думок, часом радикально протилежних. Львів більш однорідний в уподобаннях, – говорить Леван Цуцкірідзе. – Полтава – історичний центр країни, де дуже відчувається пульс української політики”.
Не випадковою була й участь у випускній церемонії у Полтаві заступника Посла Нідерландів в Україні Майке ван Колдам. СЄЦБД створили влітку 2017 року на основі регіонального офісу Нідерландського інституту багатопартійної демократії, який працює в Україні з 2016 року.
“Маючи в Нідерландах успішну демократію, ми не повинні сприймати це як данину, повинні її постійно підтримувати, – говорить пані Майке ван Колдам. – Україна вже багато зробила для імплементації демократичних інструментів і продовжує цю справу. Я в захваті від того, що побачила в Полтаві ентузіазм і мотивацію випускників Школи демократії”.
На 25 місць на навчання в Полтаві претендувало 100 чоловік. “Це свідчить про великий інтерес, – говорить регіональний координатор СЄЦБД в Україні Кирило Третяк. – Принцип відбору в нас прозорий. У Інтернеті розміщували оголошення, претенденти відповідали на запитання електронної анкети, писали невелике есе. Потім ми сформували короткий список, і після особистих співбесід з тими, хто до нього потрапляв, відбирали учасників навчання, яке є безкоштовним”.
Серед зарахованих – члени політичних партій Полтавщини, громадські активісти, журналісти, державні службовці й науковці. Щопонеділка та щоп’ятниці майже цілий робочий день – такий режим Школи демократії. Дотримуватися його учасникам було доволі важко, адже вони люди зайняті, чимало мешкають не в Полтаві. З 25 учасників п’ятимісячний марафон подолали 18.

Лекції, тренінги, дискусії

Викладач аграрного коледжу в Хоролі, депутат Хорольської районної ради Юлія Бойко дійшла до кінця. Вона говорить, що дуже задоволена здобутими знаннями й атмосферою, яка панувала в школі. “У мене після піднесення майданного був період спаду, все якось сприймалося не в дуже барвистих фарбах. А тут, у школі, я знову відчула – надія є! Я слухала розумних, врівноважених спікерів. Студенти – представники різних політичних сил і поглядів – завжди знаходили спільну мову. Я дивилася на наймолодших студентів нашої школи і розуміла, що ми йдемо тим шляхом, яким потрібно йти”.
У розкладі поєднувалися лекції, тренінгові заняття, дискусії. Організатори запрошували викладачів найкращих університетів Києва, Львова, Харкова, а також практиків: політологів, соціологів, правозахисників, громадських діячів. Наприклад, тему “Права людини та верховенство права” представляв легендарний учасник дисидентського руху 1970–1980-х років, голова Правління Української Гельсінкської спілки з прав людини Євген Захаров. Аспекти міжнародних стосунків пояснював директор Дипломатичної академії МЗС України Сергій Корсунський.
Єдиним полтавцем серед лекторів був координатор програм Комітету виборців України у Полтавській області Євген Янкевич. Тема його лекції актуальна – “Вибори та виборчі системи”. “Школа демократії – це новий етап у розвитку громадянського суспільства в Полтаві, – говорить пан Євген. – Сподіваюсь, що її випускники, навіть перебуваючи в різних політичних партіях чи громадських організаціях, будуть дотримуватися правил чесної гри, згадуючи особисті зв’язки та цінності, про які розказували в школі”.
Голова громадського об’єднання “Рукавичка” Оксана Докторович з Полтави говорить, що вступала до школи, зокрема, заради нових знайомств. “Я досягла цієї мети, вже навіть скористалася новими контактами для розв’язання своїх професійних проблем, пов’язаних з освітою дітей”, – зазначає пані Оксана.
Показовою була тема боротьби з корупцією. Їй організатори присвятили найбільше часу – 8 із 27 занять. Усі погоджувалися, що корупція нині найсильніше гальмує розвиток країни, а ось спроба виробити дієву концепцію щодо її подолання викликала чимало протилежних думок.
Політична культура, парламентські практики, форми мирного політичного впливу, політичний фандрайзінг, управління проектами, гендерна рівність, публічні виступи – це далеко не всі назви тем лекцій і занять, під час яких учасники знайомилися з реальними інструментами розвитку політичних, громадських починань. Чимало з цих інструментів корисні для застосування у бізнесі або навіть у звичайному житті.

Практичні аспекти Школи демократії

Юрист Наталія Левантійцева із селища Білики Кобеляцького району працює у великому агрохолдингу, має власний волонтерський юридичний проект. Зараз їй доводиться чимало уваги приділяти спірним земельним питанням. “Я працюю з людьми, з громадою, – говорить пані Наталія. – Знання, які набула в школі, вже використовую на практиці”. Віднедавна у пані Наталії додалося справ, адже сертифікат Школи демократії отримала одночасно з посвідченням помічника депутата обласної ради.
Під час навчання в Школі демократії в одного зі слухачів також відбулися знакові зміни: колишній громадянин Росії Ігор Богатирьов отримав українське громадянство. Мету навчання він сформулював глобально: “Зараз Україна, на мій погляд, як літак, що заведений і стоїть на старті. Не вистачає якихось моментів, щоб злетіти. І мені хочеться розвиватися в цьому напрямку: зосередитися на проектах, які допоможуть Україні вступити до ЄС та НАТО не як відсталій країні, а в статусі регіонального лідера”.
Координатор Школи демократії в Полтаві Юлія Городчанін говорить, що цей проект також додавав їй віри в зміни на краще. “Коли ми восени минулого року розпочали навчання, в Полтаві відкликали найбільшу в Україні групу депутатів міської ради. Позбавили повноважень мера, його заступників, – згадує пані Юлія. – Були чималі очікування від такого поворотного моменту. Але зміни якщо й відбуваються, то дуже повільно. Можливо, не вистачає нових персоналій у владі. Мені здається, що найголовніше призначення Школи демократії – спонукати студентів брати на себе громадянську відповідальність, створювати й реалізовувати проекти, допомагати демократії розвиватися в місті, в області”.
Саме активізація участі у політичному та громадському житті – найголовніша мета Школи демократії. Кирило Третяк говорить, що їхні випускники в Україні успішно застосовують набуті знання, дехто навіть створив власні проекти: “Взагалі наша мета – досягти того, що досягли в Грузії. Там в деяких містах всі представники виборчих органів місцевої влади є випускниками шкіл демократії, які діють в Грузії уже сім років”.
Організатори Школи демократії традиційно тримають контакти із випускниками, влаштовують обміни між ними. Планується, що на базі громадської організації “Нова Полтава”, де і відбувалось навчання, полтавські випускники братимуть участь у різноманітних “круглих столах”, їх залучатимуть для проведення лекцій і тренінгів.
Найближчим часом школи демократії запрацюють ще у двох містах України. Є новина і для мешканців Полтавщини. Другий набір до полтавської школи розпочнеться цієї весни, щоб восени знову стартували заняття.

Анатолій МІШИН
Журналіст

Поділися:
  • 50
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    50
    Shares

Добавить комментарий