Полтавці вшанували пам’ять Євгена Коновальця
Із нагоди сторіччя створення Української військової організації (УВО) у Полтаві відкрили інформаційну пам’ятну дошку її засновнику й очільнику, полковнику армії УНР, командиру корпусу Січових стрільців, першому голові Організації українських націоналістів Євгенові Коновальцю (1891–1938). Дошка з’явилася завдяки ініціативі патріотичної спільноти Полтавщини на фасаді будівлі ЗОШ № 34, яка розташована на бульварі Євгена Коновальця.
Перейменувати бульвар маршала Конєва в Полтаві на честь Євгена Коновальця вдалося у 2016 році, в межах виконання законів про декомунізацію. Віднині тим, кому й досі мало про що говорить прізвище поборника Незалежності України, більше «розповість» інформаційна (анотаційна) пам’ятна дошка. Символічно також, що місцем її розташування обрали школу. Кому ж, як не юні, всотувати й нести у майбутнє такою тяжкою ціною відновлену історичну правду нашого народу?..
«На виготовлення пам’ятної дошки бюджетні кошти не витрачалися, їх зібрано громадськістю, шляхом пожертв. Встановлення інформаційної дошки було підтримано Полтавською міською комісією з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб і подій, художньою радою при Полтавській міській раді й погоджено рішенням виконкому міськради», – повідомив член цієї топонімічної комісії, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Найбільшу частину турбот про втілення ідеї в життя – від збору пожертв до організації церемонії відкриття пам’ятної дошки – взяла на свої плечі полтавська діячка ОУН, ліги громадських організацій «Громада Полтавщини», Громадської ради при Полтавській обласній раді, голова історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського Ніна Кирпотіна. До участі в урочистій події на подвір’ї ЗОШ № 34 доєдналися викладачі й курсанти Військового коледжу сержантського складу, працівники школи, співробітники облвійськкомату, військовослужбовці частин Полтавського гарнізону, представники громадських організацій.
На пам’ятній дошці – фото Євгена Коновальця часів Української революції. Молодому полковнику, який захищав молоду державу від більшовиків і денікінців на чолі найбоєздатнішого підрозділу армії УНР – корпусу Українських Січових стрільців, на цій світлині 27 – 28 років. Інтелігентне обличчя, відкритий погляд борця, який ніби наперед знав, що покладе життя за Україну в зеніті сил…
У 1938-му Коновальця знищили в ході спеціальної операції НКВС, яку розробляли під особистим наглядом Сталіна. Вбивство українського патріота в нідерландському Роттердамі приголомшує ницістю – московський терорист, що маскувався під підпільника з УРСР, передав Євгену Михайловичу «подарунок від друзів за переконаннями» – коробку цукерок з українським орнаментом. Отруйної речовини класу «Новачок» на озброєнні «руського міра» тоді ще не було. Спрацювала коробка-бомба. Внаслідок вибуху поранень зазнали двоє випадкових перехожих на вулиці…
Відкриття меморіальної дошки Євгену Коновальцю в Полтаві голова Організації українських націоналістів Богдан Червак назвав у своєму фейсбук-дописі подією загальноукраїнського значення. «Постать Євгена Коновальця унікальна тим, що йдеться про державного і політичного діяча, який ніколи не мислив категоріями «власного хутора», а завжди стояв на засадах соборності і Великої України «від Сяну по Кавказ», – наголосив він. – У нашій історії знайдеться небагато постатей, які б мали такий сформований і цілісний світогляд, як у Євгена Коновальця. Від юнака до зрілого мужа він пройшов шляхом української національної ідеї і при цьому ніколи від неї не відступив.
Погляньте на фото періоду доби УНР. Як правило, поруч із Грушевським і Петлюрою завжди стоїть Євген Коновалець. Він – один із засновників і будівничих Української Народної Республіки, на переконання якого, державність завжди виборюється зі зброєю в руках.
А тому після поразки УНР він не розчарувався, не пішов на співпрацю із більшовицьким режимом, а створив і очолив підпільну Українську військову організацію, яка продовжила збройну боротьбу за ідеали самостійної України. Згодом УВО стала стрижнем для ОУН, яку він очолив і діяльність якої стала цілим етапом національно-визвольної боротьби українського народу за право жити і бути господарем у своїй державі…»
За Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році», 100-річчя з часу заснування УВО вшановується на державному рівні.
Тетяна ПЕТРЕНКО
Журналіст