Штамбові троянди на шипшині: просто і докладно

Штамбові троянди на шипшині: просто і докладно

Штамбові троянди, привиті на шипшині, на постійне місце висаджують восени або весною. Якщо зробити це восени, то слід врахувати, що на зиму їх потрібно буде пригинати до землі. Тому штамб висаджую не вертикально, а під кутом 45 градусів до поверхні, причому колінце, що утворилося внаслідок обрізування гілок шипшини, має бути повернуте у протилежний від нахилу бік. Коли саджанці приживуться, штамб прив’язую до металевого прута або труби з широко розведеними ніжками, спочатку вільно, а потім тугіше.
Нерідко кущові троянди пошкоджуються сильними морозами або випрівають. Проте шипшина, у якої вже сформована розвинута коренева система, залишається живою. Як правило, протягом одного-двох років з неї вдається виростити високорослі штамби.
Штамбові троянди потребують багато поживних речовин. Без регулярного підживлення рослини погано ростуть, утворюється багато сліпих пагонів, погіршується цвітіння. Хороший ефект дає внесення перегною і компостів. Для посилення росту дуже корисне підживлення розчинами коров’яку, пташиного посліду, фекалій з додаванням суперфосфату. Рідкі добрива використовую після обрізування і перед формуванням крони.
Після перших заморозків штамбові троянди починаю готувати до зими. Усе листя обриваю, пошкоджені і недозрілі пагони обрізую, роблю прорідження. Штамби з плетистими трояндами стягую і обв’язую шпагатом або дротом. Після цього навколо рослини трохи відкопую грунт, звільняючи кореневу шийку, вкладаю троянди впродовж ряду і пришпилюю до землі. При цьому стежу, щоб крона лягла на свіжонасипаний горбок землі. Крону засипаю грунтом і зверху накриваю плівкою.
Для штамбових троянд, як і для плетистих, використовую також повітряно-сухий спосіб. Роблю це так: над нахиленими до землі кронами встановлюю металеві опори з-під клематисів, а зверху накриваю їх поліетиленовою плівкою.
Весною, коли минають приморозки, розгортаю штамби. Спочатку розкриваю троянди частково, щоб посилити доступ повітря, а потім землю відкидаю вбік і піднімаю стовбури. Землю, що залишилася на них, не обтрушую. Так їх загартовую кілька днів, потім у хмарний день або у теплий вечір випрямляю і підв’язую до опори.

В. Голуб,
садівник, Харківська обл.

Поділися:

Добавить комментарий