Штамбові троянди відважиться вирощувати не кожний, хоча це не така вже й складна справа. Я вирощую штамби вже не один рік і хочу поділитися досвідом.
Оскільки штамбові троянди є перещепленими рослинами, то перш за все слід подбати про підщепу. Початківцям найпростіше взяти її в природних заростях шипшини. Весною, до розпускання бруньок, або восени, після опадання листя, потрібно викопати кущ шипшини і пересадити на свою присадибну ділянку. При цьому слід якомога краще зберігати всі мичкуваті корені, бо вони особливо важливі для укорінення та інтенсивного росту.
Як підщепу беруть однорічні пагони, вічка на яких приживаються значно краще, ніж на дво- і багаторічних. Визначити вік пагонів легко: на однорічних немає розгалужень, зеленого або червонуватого кольору, а у дворічних кілька бічних гілок першого порядку, кора шорсткувата. Оскільки у куща шипшини буває багато пагонів різного віку і розміру, то я вибираю найбільш сильнорослий однорічний, а решту видаляю до основи секатором або садовою пилкою.
Досвідченіші квітникарі можуть спробувати виростити штамб із насіння – це тривалий, але надійний спосіб. Для цього беру плоди шипшини, що тільки починають червоніти, виймаю з них насіння, добре промиваю і ногою, щоб порушити цілісність зовнішньої насіннєвої оболонки, протираю на бетонній плиті. Висіваю його на грядку свіжозібраним на глибину 3–5 см з відстанню між рядками 15–20 см. Щоб запобігти пересиханню грунту, грядки мульчую, у разі потреби поливаю.
Восени або навесні наступного року відбираю найбільш сильнорослі сіянці, вкорочую корінь та надземну частину і висаджую на окрему грядку. Протягом двох років пагони на них не обрізую. Весною третього року видаляю до основи всі дрібні багаторічні і минулорічні пагони, що не мають бічних гілок. Все це зумовлює інтенсивний ріст нових пагонів. З них на кущі лишаю тільки два кращих, а в середині літа слабший з них також вирізую. При хорошому догляді всі штамби до середини серпня повністю готові до щеплення.
Прищеплюю сплячими або проростаючими бруньками. У першому випадку роблю це з таким розрахунком, щоб бруньки прижилися, але до осені не пішли в ріст. Якщо стоїть суха погода, за тиждень до щеплення шипшину добре поливаю. Проростаючою брунькою щеплення проводжу з весни до червня, а іноді й пізніше. Штамбові троянди весняного і навіть червневого щеплення зацвітають у тому ж році. Пагони до зими встигають задерев’яніти і добре зимують.
Технологія щеплення штамбових і кущових троянд аналогічна. На живці вибираю добре розвинуту бруньку і зрізую її з тонким шаром деревини. Листкові пластинки попередньо стинаю, залишаючи черешок і центральну жилку. Губами утримую відрізаний щиток, а на підщепі роблю кінчиком ножа Т-подібний розріз, спочатку горизонтальний (1 см), потім, зверху вниз, вертикальний (2,5 см). Після цього для кращого зростання від щитка відокремлюю деревину, оголюючи камбіальний шар. Далі ножем злегка відтинаю кору на підщепі, вставляю щиток, обв’язую стрічкою і прикріплюю етикетку, на якій позначаю назву сорту і дату щеплення.
Живці зрізую з кущів сортових троянд безпосередньо перед щепленням. Бруньки беру з середньої частини пагона, яка достатньо здерев’яніла. На штамб прищеплюю дві бруньки з протилежних сторін з різницею по висоті 2–3 см. Іноді беру 3–4 бруньки, що полегшує формування крони троянди. Штамби, на яких бруньки не прижилися, перещеплюю у тому ж році або весною наступного. На штамбі залишаю 2–3 вкорочених пагони або бруньки над місцем щеплення, всі інші обрізую, аби зменшити витрату поживних речовин.
На верхню частину штамбу відразу після щеплення прикріплюю невеликий поліетиленовий мішечок, попередньо розмістивши в ньому з південної від штамба сторони білий аркуш паперу. Це захищає прищеплені бруньки від прямих сонячних променів і надмірного підсихання. Коли брунька приживається, черешки відпадають навіть при легкому дотику до них.
Днів через 10–15 після щеплення бруньки, як правило, приживаються. Мішечок знімаю, коли вони починають рости. Після цього верхівку дички зрізую приблизно на один сантиметр вище місця щеплення. Культурні пагони, що розвиваються з прищеплених бруньок, прищипую над 3–4 листком. Роблю це декілька разів до утворення розгалудженої крони.
Протягом літа регулярно видаляю кореневі паростки і всі проростаючі бруньки на стовбурі штамбу. Молоді ростки легко зламати, натискуючи пальцем, але краще вирізати їх ножем. Якщо ж згаяти час, розвинуться пагони, при вирізуванні яких на штамбі залишаться великі рани, що довго не заживають.
В. Голуб,
садівник з Харківської області.
(Детально про догляд за щепленими штамбовими трояндами протягом року читайте у наступному номері).