Екстрена медична допомога Полтавської області: що змінилось при зверненні на «103»
Медична реформа, яка триває в Україні кілька років поспіль, не залишає байдужими українців. Комусь подобаються нововведення, а хтось не в захваті від змін. Останнім часом звучить чимало нарікань на несвоєчасне прибуття на виклики, а то й узагалі відмову від відвідування пацієнтів на дому лікарями первинної ланки (мами скаржаться, що з хворою дитиною доводиться сидіти в загальній черзі) та фахівцями служби “швидкої” допомоги. Чи є це наслідком медичної реформи, пояснюють урядовці.
Міністерство охорони здоров’я України не вносило жодних змін щодо роботи «швидкої», відповідно медична реформа не впливає на виклики медпрацівників, запевняє заступник міністра охорони здоров’я України Павло КОВТОНЮК і водночас розповідає, чому «швидка» не завжди приїжджає на виклик пацієнта та що робити, якщо у вас високий тиск чи температура.
«Такі нарікання щодо виклику «швидкої» були завжди. Жодного року не було, щоб люди на це не нарікали. В Україні є проблеми з викликами «швидкої». Вони полягають у тому, що коли не потрібно, її викликають, а коли потрібно, вона іноді не приїжджає або не встигає приїхати. Чому? Найімовірніше, тому, що вона поїхала на той виклик, де не потрібна», – зазначив пан Ковтонюк у ефірі «5 каналу».
Він нагадав, що пацієнти мають сімейних лікарів, у яких можна проконсультуватися щодо своїх хронічних захворювань, і що робити в разі загострення хвороби, як, наприклад, висока температура, яка не “збивається”, чи зависокий тиск. Також урядовець наголосив, що перш ніж викликати «швидку», потрібно подумати, чи й справді вона необхідна, чи людина може впоратися із поганим самопочуттям сама.
«Якщо ви думаєте, що насправді все так погано, тоді викликайте «швидку». Але якщо ви сумніваєтеся, ну, в принципі погано, але, може, я до сімейного лікаря схожу або подзвоню й спитаю, тоді, найімовірніше, не потрібно викликати «швидку». Треба думати про те, що якщо «швидка» їде до вас, то вона не їде десь на ДТП, де людина може перебувати в ситуації, яка загрожує її життю і здоров’ю», – пояснив Павло Ковтонюк.
***
Про роботу “швидкої” медичної допомоги області, про здобутки й проблеми служби говоримо з виконуючою обов’язки головного лікаря комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради Іриною НІКІТІНОЮ та заступником головного лікаря СЕМД №1 КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» обласної ради Ларисою МИРОШНИЧЕНКО.
– Насамперед давайте поговоримо про фінансове забезпечення служби, адже років 5 тому були чутки, що водіям навіть запчастини до карет “швидкої” доводилося купувати за власні кошти.
– Служба фінансується нині в повному обсязі, придбаваються медикаменти, медичне обладнання. Скажімо, в 2017 році за кошти Світового банку ми отримали 100 найсучасніших дефібриляторів (апарати для проведення реанімації), у цьому році придбано 96 портативних ШВЛ (штучна вентиляція легень) апаратів, 100 електрокардіографів із функцією дистанційної передачі інформації. Це дуже необхідне обладнання, адже фельдшер прямо з машини, з виклику може передати кардіограму відповідному лікарю для розшифровки в Полтаву.
Необхідними медикаментами для екстреної допомоги пацієнтам екіпажі “швидкої” допомоги забезпечені в повному обсязі.
– Які зміни відбулися у структурі самої служби, й чому пацієнту, скажімо, з Зінькова, який викликає “швидку”, відповідають полтавські медики чи диспетчери?
– Обласний Центр екстреної допомоги має в своєму складі 4 станції: Полтава №1, Кременчук, Лубни й Миргород. Кожна станція має свої підстанції в районах, це колишні відділення при центральних райлікарнях, які з початком медичної реформи, з 2013 року, стали структурними підрозділами обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Наприклад, до Полтавської станції входить 10 підстанцій, до Кременчуцької – 5. Загалом ці підстанції знаходяться в наближених до станції районах. Наприклад, до Кременчуцької входять Кобеляки, Козельщина, Глобине, Горішні Плавні й Кременчуцький район. Тобто кожен район має свою підстанцію, де цілодобово працюють не менше 2 бригад “швидкої” допомоги. А в окремих великих чи географічно “розтягнутих” районах, як, наприклад, у Кобеляцькому, є ще й пункти базування: у Біликах, Світлогірському, там теж працюють бригади. В цілому в області цілодобово працюють 100 бригад “швидкої” допомоги. Нині створена оперативна диспетчерська служба Центру, до якої зі всієї області надходять звернення чи виклики на номер “103”, у тому числі й із найвіддаленіших сіл і районів. Диспетчер відповідного напрямку (за станціями) приймає дзвінок і передає виклик безпосередньо бригаді на планшет. Якщо, скажімо, обидві бригади з Нових Санжар знаходяться на викликах, а це фіксує GPS-система, до пацієнта з цього району може виїхати бригада з Машівського, Полтавського чи Кобеляцького району. Та бригада, яка в цей час буде найближче до місця виклику. Тобто в області працює екстериторіальний принцип, який себе виправдав. Ми так працюємо з січня 2013 року.
При обласному центрі функціонує також дистанційний центр, який працює цілодобово. Там постійно чергує лікар, який розшифровує кардіограми, надає необхідні консультації бригадам при призначенні лікування чи в діагностиці захворювань і, якщо потрібно, вирішує питання транспортування хворого в лікарні Полтави.
– Яким є радіус обслуговування, наприклад, Полтавського округу, і скільки часу може минути від моменту виклику до часу прибуття бригади до пацієнта?
– Найвіддаленішими районами від Полтави, які входять до Полтавської станції, є Зіньківський і Шишацький райони, це приблизно 80 кілометрів. Щодо часу обслуговування екстрених викликів, то по місту це – 10 хвилин, у сільській місцевості – 20 хвилин. Такий термін прибуття рекомендований чинними законодавчими документами. Якщо ж виклик не екстрений, як-то підвищена температура в дорослої людини і всі бригади на викликах, пацієнт може бути обслужений протягом години.
– Хто і як визначає, екстрений це виклик чи звичайний, адже хворому може здаватися, що його проблема зі здоров’ям найважливіша й потребує якнайшвидшого розв’язання?
– Державою на законодавчому рівні визначені показання для виклику бригад екстреної медичної допомоги та Правила виклику екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Екстрену (швидку) медичну допомогу викликають у випадках: знепритомнення, настання судом, раптового розладу дихання, раптового болю в ділянці серця, зовнішньої кровотечі, блювоти кров’ю, гострого болю в животі, усіх видів травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови тощо), ураження електричним струмом, блискавкою, теплових ударів, переохолодження, асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодження при надзвичайних ситуаціях (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), наслідків злочинного нападу, ознак усіх видів отруєнь, укусів тварин, змій, комах тощо, порушення нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо), транспортування пацієнтів (виключно за викликом лікаря), які потребують проведення інтенсивної терапії під час транспортування.
Правила виклику екстреної (швидкої) медичної допомоги: чітко відповідати на всі запитання диспетчера, назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під’їзду), за потреби уточнити шляхи під’їзду та загальновідомі орієнтири, назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого, а якщо вони невідомі, вказувати стать і орієнтовний вік, описати скарги хворого або потерпілого, повідомити, хто і з якого номера телефону робить виклик, забезпечити безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, ізолювати тварин, сприяти транспортуванню хворого або постраждалого в санітарний автомобіль, у разі госпіталізації до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який посвідчує особу хворого.
Для оперативного прийому виклику:
1. Чітко відповідайте на запитання диспетчера.
2. Передавайте тільки ті відомості, які бачите самі чи вам відомі з життя постраждалого (був інфаркт, інсульт, т.п.).
3. Звертайтесь лише простими реченнями (впав, не дихає, кров з рота, судоми, т. п.).
4. Для визначення екстреності виклику важлива не причина, а ступінь катастрофи.
5. Дочекайтесь бригаду.
До сімейного лікаря та чергового лікаря Центрів ПМСД звертаються у випадках:
– гострих та загостреннях хронічних захворювань;
– підвищення артеріального тиску та температури тіла;
– головного болю, запаморочення;
– болю у попереку, суглобах;
– больового синдрому в хворих на онкологічні захворювання;
– погіршення стану хворих, лікування яким проводиться в домашніх умовах;
– викликів, які надійшли з диспетчерської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнтів, які не потребують надання екстреної медичної допомоги.
– Чи бувають такі виклики, на які бригади “швидкої” допомоги можуть не виїжджати?
– Зазвичай ми намагаємося відгукнутися на прохання всіх пацієнтів, котрі звертаються до нашої служби, але в таких випадках, як загострення хронічних захворювань, висока температура чи зависокий тиск в дорослих, все ж таки варто звертатися до сімейних лікарів. Бувають випадки, коли телефонують люди поважного віку й запитують, які ліки їм вживати, якщо підвищився тиск. Для цього в диспетчерській службі є лікарі-консультанти, які можуть порадити, як бути в тій чи іншій ситуації. Консультативних дзвінків у нас дуже багато. Загалом же в телефонному режимі має надавати консультації сімейний лікар. Але якщо це вихідний чи святковий день або взагалі ніч, проконсультує лікар служби “103”. Загалом все вирішується в індивідуальному порядку.
– Коли, в яку пору року, кількість викликів “швидкої” допомоги зростає?
– В холодну пору року викликів дещо більше. Це – і ГРВІ, й застуда, травми внаслідок ожеледиці… У літній період “швидку” допомогу викликають менше. Хоча зараз загалом кількість викликів проти минулого року дещо зменшилася.
– Чи існує в службі “103” проблема з кадрами?
– Зараз спостерігається дефіцит лікарів у районах. Майже 90 відсотків складу бригад у районах – це фельдшерські кадри. На станціях у нас є лікарські бригади, але якщо раніше багато приходило інтернів, то нині молодь до нас не поспішає. Загалом спостерігається відтік кадрів. Мабуть, молодих лікарів не влаштовує заробітна плата, яка на сьогодні є основним стимулом. Але в перспективі медична реформа передбачає перенавчання медичного персоналу служби екстреної допомоги на парамедиків. Тоді застосовуватиметься коефіцієнт перерахунку зарплати, який може становити 3. Це буде високий рівень оплати праці. Така перекваліфікація триватиме протягом 5 років.
– Кілька слів про людей, які працюють у службі “103”.
– Штат служби в області нараховує близько 1300 фахівців. Найбільш висококваліфіковані фахівці працюють у реанімаційних і кардіологічних бригадах. Серед найкращих спеціалістів своєї справи – лікарі Володимир Слободяник, Сергій Тищенко, Юрій Дурицький, Марина Сребродольська, Андрій Маріїч та інші.
Високу кваліфікацію полтавські медики підтверджують не лише на викликах до пацієнтів, а й на щорічних Всеукраїнських змаганнях бригад екстреної допомоги з міжнародною участю. У цьому році такі змагання проходили 7–8 червня в Ужгороді й мали назву “Закарпатські медичні ралі-2019”. Саме полтавська команда у складі лікаря Василя Колесника, фельдшера Олександра Півня і водія Олександра Петренка посіла І місце серед українських бригад-учасниць.
– Що означає для служби участь у пілотному проекті, які в цьому “плюси”?
– Перш за все це подальше реформування галузі, підкріплене фінансами. Нам виділяється державна субвенція на майже 160 мільйонів гривень для придбання 69 нових спеціалізованих санітарних автомобілів класу “В” і 23 автомобілів класу “С”. На засоби для оснащення навчально-тренувального відділення – близько 1,7 мільйона й на програмно-апаратний комплекс оперативно-диспетчерських служб – понад 5 мільйонів гривень. Ще, не менше 25 відсотків від цих сум, на потреби служби також має виділити обласна рада. Отож маємо непогані перспективи.
Насамкінець хочеться додати: перш ніж викликати карету “швидкої” допомоги, подумайте, чи й справді це необхідно. Звільнення служби екстреної медичної допомоги від непрофільних викликів дозволить вчасно прибувати на екстрені виклики та зберегти життя і здоров’я у випадках гострих порушень фізичного чи психічного здоров’я людини, що безпосередньо загрожує її життю та здоров’ю.
Людмила ДАЦЕНКО.