Символ японської столиці прижився на Полтавщині

Віктор Самородов привіз саджанці гінкго в Полтаву з Сухумі.

Символ японської столиці прижився на Полтавщині

З мезозойської ери до наших днів зберігся лише один вид колись обширної групи рослин – гінкгових. У часи мезозою ця рослина займала величезні території, і за її будовою тепер судять про рослинний світ тієї епохи. Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) – одне з найстаріших дерев на нашій планеті. Це єдиний нині живий представник перехідної ланки між папоротями й хвойними.
Уперше на території України гінкго з’явилося у 1818 році у Нікітському ботанічному саду. А вже звідти дерево поширилося у всіх ботанічних садах країни. Останніми роками гінкго дволопатеве стає популярним і на Полтавщині. Уже тривалий час його вирощують, реалізують саджанці й листя для приготування цілющих ліків у Миргородському лісовому господарстві.
За словами інженера лісових культур підприємства Юлії Кальної, ліки з гінкго вважають майже панацеєю від усіх хвороб. А настояне на горілці його листя – чудовий профілактичний засіб від інсульту й інфаркту.
«Найбільше корисних речовин міститься в листках рослини. Саме їх і піддають переробці: для виготовлення 500 грамів корисної сировини використовують 30 кілограмів листя, тому ціна сировини висока», – повідомила вона.
Нещодавно десять деревець гінкго білоба посадили вздовж доріжки «Географічного сектору» в дендропарку «Івушка» на території оздоровчого комплексу Укртатнафти поблизу Кременчука. Саджанці безкоштовно надав Національний ботанічний сад імені М. Гришка (м. Київ) для створення алеї пам’яті доктора біологічних наук, професора, члена Ради ботанічних садів і дендропарків України Олени Байрак, яка була автором концепції та науковим координатором створення й розбудови «Івушки» й разом з однодумцями плекала цей дендропарк упродовж десяти років.
Чотири деревця гінкго ростуть і на території Інституту агропромислового виробництва ім. М. Вавилова в Полтаві. Найстарішому з них приблизно 35 років.
Голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, доцент Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов розповів, що в Полтаву саджанці гінкго привіз із Сухумі колишній студент їхнього навчального закладу.
Раніше вважали, що з нашого посівного матеріалу гінкго виростити неможливо, але полтавці довели протилежне. З отриманого насіння виростили чимало саджанців. Тільки раз, у 2017 році, дерево не дало плодів. Та й то сталося це через морози навесні.
Із жовтих плодів-горішків гінкго й кісточок калини полтавка, заслужена майстриня народної творчості України Олена Літус до дня народження Кобзаря виготовила й презентувала на виставці у Галереї мистецтв півтора десятка панно в авторській техніці флористичної мозаїки, які передали у Посольство Китаю як символ дружби між Китаєм і Полтавською областю.
Гінкго білоба вражає здатністю виживати у найскладніших умовах. Воно потрапило під ядерне бомбардування в Хіросімі (Японія), обвуглилося, проте згодом дало пагони. Вижило й під час пожежі в Токіо у 1923 році, коли інші дерева знищило полум’я. Рослина не засихає від кислотних дощів, росте у найбідніших і найагресивніших ґрунтах, не боїться комах, вірусів, грибкових захворювань.
У наші дні у природних умовах гінкго збереглося тільки в горах Східного Китаю. А гінкго дволопатеве – символ японської столиці Токіо.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий