Інформаційний кур’єр

Сінаж – у зимовий запас

Справжнє весняне тепло в Кобеляцькій громаді найраніше приходить у село Придніпрянське. І не дивно: це найпівденніший населений пункт Полтавщини. Відповідно хлібороби першими виходять у поле.
Першими механізатори СК «Радянський» розпочали й заготівлю зелених кормів для тваринництва. Традиційно це – сінаж.

Керівник кооперативу Микола Андрієнко переконаний, що особливо важливо не згаяти найбільш вдалий час для початку скошування зеленої маси озимих культур (жито, пшениця) та багаторічних трав (люцерна). Якісний сінаж – це запорука належної кормової бази в будь-яку пору року, незалежно від погоди.
– Щоб була висока якість, треба вчасно виконати всі операції – скошування, прив’ялювання, підбирання з подрібненням, перевезення в сінажну яму, розрівнювання, ущільнення, укриття, – зазначає Максим Пушкар, начальник цеху тваринництва.
За винятком підбирання і подрібнення прив’яленої маси всі операції проводяться власними силами. Поряд з досвідченими водіями, механізаторами, обслуговуючим персоналом працює молодь.
– Урожайність зеленої маси невелика. Втім і прогнози такі ж мали: зими практично не було, а опадів за чотири місяці цього року випало майже вдвічі менше, ніж у минулому. Не сприяли росту й постійні суховії, – зазначив Микола Андрієнко.
Упродовж першого дня заготовили 400 тонн сінажу, а наступного роботи довелося припинити: нарешті пішов такий довгоочікуваний дощ.
Погода не засмутила, а навпаки, з’явилася надія, що поліпшиться ситуація на полі, де посівам не вистачає вологи.
Тваринницька галузь СК «Радянський» нараховує більше тисячі голів – ВРХ (корови, молодняк), коні, вівці. Це не тільки екологічна продукція, отримана на натуральних кормах, а й робочі місця, дефіцит яких особливо відчувається в сільській місцевості.
– Свого часу при реформуванні аграрного сектора були виділені землі для загального користування (для пасовищ, заготівлі сіна). Та коли минулого року міська рада отримала право ними розпоряджатися, депутати, не вивчивши питання, швидко ухвалили рішення виділити їх не місцевим жителям, а представникам інших регіонів України. Така ситуація із землею по всіх колишніх сільських радах, – із занепокоєнням говорить аграрій із 47-річним досвідом Микола Андрієнко.
На сьогодні ці землі вже мають інших власників, а господарство втратило можливість переводити все тваринництво на літнє утримання, заготовляти сіно з природних трав… Ось так замість підтримки господарство, яке має статус племзаводу й упродовж багатьох років займається розведенням української червоно-рябої молочної породи ВРХ (таких господарств на Полтавщині лише три. Окрім СК «Радянський», ПАФ «Україна» і СВК «Батьківщина»), отримало проблему.
Чи буде бажання утримувати тваринництво в майбутньому? І хоч ствердної відповіді нині отримати не можна, та час не втрачають: за два дні заготовили 600 тонн сінажу із запланованих більше тисячі тонн.

Наталя ПУЗИНА
Журналіст

Поділися:

Добавить комментарий