Скарби й святині  Козельщинського краю

Скарби й святині Козельщинського краю

Чудодійна ікона Божої Матері, сторожова козацька вежа, таємничі артефакти Шар-гори, цілюща криниця – це лише найвідоміші скарби Козельщинського краю. В історії мальовничого куточка Полтавщини багато не просто цікавого, а захопливого, неймовірного, ексклюзивного і навіть містичного.
У цьому впевнилися учасники другого виїзного засідання Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, яке нещодавно відбулося в Козельщині. Очолює організацію доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі Олексій Нестуля.

Ідею подорожі Козельщинською землею запропонував та сприяв її втіленню в життя меценат, депутат обласної ради, уродженець села Сушки Козельщинської територіальної громади Сергій Сушко. Він не один рік активно підтримує місцевий краєзнавчий рух, друковане слово і людей, які присвятили своє життя одвічній справі пошуку зерен істини.
Члени краєзнавчого осередку області ознайомилися з історичними перлинами Козельщинського краю. Маршрут пізнавальної подорожі проліг через пам’ятні й дорогі серцю тутешніх жителів місця. Місію екскурсовода блискуче виконав краєзнавець, козельщанин Іван Кравченко, чиї дослідження та знахідки все більше й більше дивують не лише місцевих істориків, музейників, учителів, а й відомих в області та навіть в усій Україні дослідників.
***
Село Пашенівка (у деяких джерелах – Пашенна, Пашене) Хорішківського старостату вабить вічнозеленою красою сосново-вільхового масиву. Він притулився до маленького села з кількома десятками дворів. Тут похований український математик, механік і фізик Михайло Остроградський, чиє ім’я ЮНЕСКО внесла до переліку видатних математиків світу.
Біля місця вічного спочинку великого вченого краєзнавці вшанували його пам’ять хвилиною мовчання, поклали на могилу квіти, нагадали про його внесок у вітчизняну та світову науку. Почули й маловідомі факти, які тривалий час замовчувалися: перекази свідків, тодішніх комсомольців, яких посилали на розбирання, розгрібання, а точніше – знищення родинного склепу Остроградських, про перипетії особистого життя вченого, про ставлення до релігії, кріпацтва….
Подальший маршрут овіяний незліченною кількістю переказів, легенд, адже привів мандрівників до давньої криниці між селами Костівка й Хорішки. Її історію взявся дослідити Іван Миколайович Кравченко. Опираючись на спогади старожилів, краєзнавець припускає, що колись на цьому місці проходив один із соляних шляхів – Бакаїв шлях, нерозорані залишки якого видно на південь від криниці. На ночівлю чумаки розгортали укріплені табори, обставлені з усіх сторін валками (возами з вантажем). У центрі місця перепочинку й була викопана криниця, воду з якої вважали цілющою.
За іншою версією, «свячений колодязь», як називають криницю жителі прилеглих сіл, має більш давнє походження. Та як би там не було, найбільше вражають будівельні тонкощі цього об’єкта: кладка на вапні з міцної старовинної цегли, що йде під воду, дубові бруси, дерев’яне, з отвором для струмуючого джерела дно, під яким – фільтровий настил, схожий на наш гравій.
З ініціативи Івана Кравченка група ентузіастів-однодумців розчистила криницю, встановила зруб із коловоротом. Пам’ятку позначили табличкою з написом про походження, спорудили вхідну арку та альтанку для туристів. Робітники із благоустрою та учні Хорішківського ліцею впорядкували прилеглу територію, висадили дерева та кущі.
Тож учасники виїзного засідання скуштували джерельної води, зігрілися чаєм, настояним на травах Припсілля.
***
По-новому дивувала й предковічна, овіяна козацькою славою Шар-гора біля північно-східної околиці села Приліпка. Тут знову згадували про сліди середньовічних укріплень, підземні ходи і кургани. Найчастіше в історичних довідниках цю місцину називають форпостом Київської Русі на південно-східних рубежах. Проте знахідки наших днів дають право робити припущення про більш древню історію гори.
Бачили краєзнавці-екскурсанти й імовірні сліди великого льодовика, місце надгробного каменя вождя гунів, інші не менш захопливі й дивовижні знаки прадавнини.
Особливою частиною краєзнавчої подорожі стало відвідання в Козельщині собору Різдва Пресвятої Богородиці, ознайомлення зі «свіжими» свідченнями про цілющу силу ікони Козельщинської Богоматері, історія якої переплітається із родинами Козельських, Остроградських, Капністів.
***
Вдало доповнили уявлення про Припсільський край, Козельщинську громаду та її сьогодення відвідини Smart Простору – сучасного громадського освітньо-культурного центру, відкритого Благодійним фондом Миколи Сушка (сина згаданого уже Сергія Сушка) Smart Foundation. Гості дізналися, що раніше в будівлі була звичайна бібліотека, тепер же це – заклад із надсучасними можливостями для навчання, роботи й дозвілля. Оновився також фонд бібліотеки, у якому належне місце відведено і виданням краєзнавчої тематики.
Спілчанам розповіли про напрацювання команди ентузіастів з організації молодіжної волонтерської діяльності при Smart Просторі, реалізації окремих проєктів та програм, про перші кроки з 3D-моделювання та друку (заклад має 3D-принтер).
Теоретичну частину виїзного засідання краєзнавці провели в лекційній залі. Приємною подією стало вручення Почесної грамоти Національної спілки краєзнавців України члену обласної організації, бреусянину Григорію Сердюку. А також – одностайне голосування за поповнення обласного осередку краєзнавців новими однодумцями. Серед них – ентузіаст, патріот і дослідник минувшини рідного краю, козельщанин Іван Кравченко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (а для мене особисто – колишня викладачка літератури) Віра Мелешко.
Директор Центру з дослідження історії Полтавщини, уродженець Козельщинського краю, заслужений учитель України Олександр Білоусько подарував місцевій книгозбірні кілька своїх видань.
«Зерна істини важко шукати, – зазначила, підсумовуючи зібрання і загалом насичений враженнями день, член правління обласної спілки краєзнавців, доктор історичних наук Людмила Бабенко. – Ці глибинні дослідження під силу лише справжнім подвижникам, патріотам».

Тетяна БРАЖНИК.

Добавить комментарий