Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка

Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка

У Більську відбувся етнофестиваль “Гелон-фест”

Відкрився фестиваль, на який з’їхалися гості з багатьох регіонів України, 10 серпня гімном селища Більськ. Виконала його артистка Полтавської обласної філармонії Тетяна Садохіна. Виступили гурти лайф-драйв-шоу “Живі барабани”, “Ревізор”, “Шпилясті кобзарі”, “ONEYROID”.
Тут також працювали музей просто неба, виставки народних промислів та знахідок. А ввечері відвідувачам показали кіно просто неба та фаєр-шоу. Виступив і гурт “Шпилясті кобзарі” – учасники популярного телевізійного шоу “Голос країни”.
– Багато таємниць зберігає городище. Саме тому в цій “магічно-міфічній” місцевості проводимо етнофестиваль. Його основна мета – популяризація феноменального об’єкта культурної спадщини національного значення. Полтавщина багата на історичні пам’ятки. Більське городище – чи не одна з найважливіших. Хотілося б, аби туризм активно розвивався в регіоні, ми приймали не лише місцевих туристів, а й з-за кордону. Адже нам є що показати навіть вибагливому туристу, – зазначив заступник голови обласної державної адміністрації Микола Білокінь.
– Полтавщині пощастило мати таку історичну пам’ятку. Чимало зусиль доклав депутатський корпус, аби це городище процвітало. Вдячний археологам, які щороку поповнюють музейні експозиції, знаходячи нові артефакти, – наголосив заступник голови обласної ради Анатолій Ханко.
У музеї просто неба експонувалися археологічні знахідки: відновлені з уламків гончарні вироби, скелет, залишки посуду та зброї. Увагу відвідувачів привертала копія знайденої в Більську бронзової чаші, реконструйоване скіфське житло, “містечко майстрів”. Всі охочі могли одягти скіфські речі, постріляти з лука та покататися на конях. Учасники запорізького Театру скіфської звитяги “Скіфський стан” підготували театралізоване дійство (за Геродотом) та одиночні скіфські поєдинки.
Наступного дня, 11 серпня, тривав другий етап дводенного етнофестивалю. В його програмі – виступ “скіфських” реконструкторів (пісня “Меч Арея”), українських музичних гуртів “Шпилясті кобзарі” та “Арізона”, обласний огляд-конкурс фольклорних колективів “Чиста криниця”, шоу кінного театру “Чотири підкови” та ще багато цікавих виступів.
Нагадаємо: департамент культури і туризму облдержадміністрації спільно з Комунальною установою “Історико-культурний заповідник “Більськ” Полтавської обласної ради у селищі Більськ Котелевського району Полтавської області проводить на території Більського городища обласний етнофестиваль “Гелон-фест” уже третій рік поспіль.
Більське городище та пам’ятки його округи серед археологічних пам’яток Полтавщини посідають одне з найголовніших місць. За своїми розмірами дане укріплення входить до переліку найбільших городищ Східної частини Європи та занесене як об’єкт культурної спадщини національного значення, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Саме великі розміри городища зіграли визначальну роль в ототожненні Гелона, яким його описував Геродот, з Більським городищем на Ворсклі у Котелевському і Зіньківському районах Полтавської області і Охтирському районі Сумської області.
Більше 100 років експедиціями археологів різних країн (України, РФ, Німеччини, Польщі, Молдови, Італії, Франції, Великобританії, останні два роки до Більська прикута увага й закордонних українців, котрі мешкають у Сполучених Штатах Америки) неодноразово проводилися масштабні дослідження: тривали багаточисленні розкопки валів, курганів, майданів, зольників та інших виявлених об’єктів, їх фахові огляди, а також проводився ретельний аналіз з метою пошуку і встановлення істини.
Експертна оцінка артефактів, виявлених на території історико-культурного комплексу під час проведення археологічно-пошукових робіт за останні 2 роки, значно перевищує обсяги фінансування Обласної програми збереження, вивчення та популяризації Більського городища на період 2018–2022 років, затвердженої рішенням Полтавської обласної ради у грудні 2017 року. Суттєву підтримку і фінансову допомогу у розвитку історико-культурного заповідника надають депутати облради Анатолій Ханко та Сергій Шевчук, керівник ТОВ “Скіф” Олексій Бовдир, Герой України Тетяна Корост, народний депутат України Олег Кулініч.
Цього року виповнюється 111 років від часу початку досліджень наймасштабнішої археологічної та історичної пам’ятки не тільки Полтавщини, а й усієї України, адже її площа становить більше 5 тисяч гектарів. На плато висотою 186 м над рівнем моря у період VII–III ст. до н.е. існувало прадавнє місто, яке було центром ремісництва, землеробства, садівництва і тваринництва древнього народу, якому приписують міфічне походження.
Доки у Більську вирував “Гелон-фест”, науковці знайшли скіфське золото – саме 11 серпня на нього натрапили археологи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна під час завершення цьогорічної експедиції. На полі, де місяць тому ще росла пшениця, було знайдене поховання дівчини і унікальна золота прикраса. Найбільша її цінність у цілісності.
– Найголовніше навіть не те, що археологи знайшли артефакти VI століття до нашої ери, а те, що поховання не було пограбоване. В ньому все залишилося точно так, як і 2600 років тому, – хвалиться розкопками директор департаменту культури і туризму Валентина Вождаєнко. – У мене було передчуття, що буде така сенсаційна знахідка.
До розкопки кургану могильника “Скоробір” на території історико-культурного заповідника “Більськ” експедиція Харківського національного університету під керівництвом Ірини Шрамко приступила минулого тижня.
– Сам курган невисокий, без насипу, тому його виявили за допомогою геофізичної зйомки, – говорить директор історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост. – І що найцікавіше – він залишився не пограбованим. Навіть німці під час Другої світової війни до нього не дісталися. Хоча вивозили з Більська артефакти разом із землею.
Із 1906 року – це третій не пограбований “чорними археологами” курган. Артефакти в ньому збереглися до нашого часу у первісному вигляді (“In situ”).
– В ньому ми знайшли частини скелета молодої дівчини. Збереглися лише тазові кістки, зуби та розтрощений землею череп, – розповів директор музею археології ХНУ, кандидат історичних наук і керівник даної експедиції Ірина Шрамко. – А речі, які знаходяться поряд, типові для поховання середньоскіфської доби. Це керамічний посуд (черпаки, чашки), велике блюдо з каменю, бронзове дзеркало, бронзовий браслет, намистини (бурштин, кришталь, сердолік), золоті прикраси (сережки, головний убір).
– Розмір і вагу золотого головного убору ми не визначимо, доки не піднімемо його з землі. Але й зараз видно, що річ унікальна. Це не просто фрагмент, а цілісний головний убір в два яруси з трьома видами золотих бляшок і скроневими сережками, – доповнив археолог.
Усі висновки про це поховання історики зроблять пізніше, коли всі артефакти будуть підняті.

(За матеріалами сайтів np.pl.ua та adm-pl.gov.ua).

Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка Скіфські бої, кінне шоу, живі барабани, українська музика, кіно просто неба… І – унікальна знахідка

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий