Скільки коштує щастя материнства

Пологовий будинок – місце, де на світ з’являється маленьке, галасливе й таке рідне вже з перших хвилин свого життя щастя. Для батьків народження дитини – надзвичайно хвилюючий момент і чималі клопоти. На жаль, народжувати в Україні стає все більш складно: згідно зі статистичними даними, майже кожна п’ята українська родина не має дітей через проблеми зі здоров’ям. А тим, кому природа дала шанс стати батьками, доводиться задовго до появи дитини починати збирати гроші на пологи. Як то кажуть, питання – в ціні…

«Є довідка, але я вам її не віддам»
До автора цієї публікації звернулася молода жінка, яка нещодавно народила хлопчика в Кременчуцькому міському пологовому будинку. Вона розповіла, що грошей на так звані благодійні внески, які вже давно є цілком легальною альтернативою непередбаченої Конституцією України оплати медичних послуг, у неї не було. В результаті документи, які отримують батьки при виписці з пологового будинку, їй не віддали.
Під час розмови Ольга (прізвище не вказую з етичних міркувань) розповіла, що вагітність виявилася для них із чоловіком великою несподіванкою. В жінки почалася настільки сильна депресія, що вона майже не виходила з дому й так і не змогла себе змусити піти в жіночу консультацію, щоб стати на облік. У родині на той момент вже підростала трирічна донька, чоловік не мав постійної роботи й, судячи з усього, не надто прагнув вирішити цю проблему. Молоде подружжя з малолітньою дитиною перебивалося випадковими заробітками і фактично жило з того, чим допомагали їм батьки й добрі сусіди. Чи то внаслідок нервового зриву, чи недоїдання пологи в жінки почалися передчасно. Малюк з’явився на світ крихітним, але, на щастя, здоровим, і через кілька днів вони разом відправилися додому, щоправда… без документів.
Аби з’ясувати ситуацію, ми разом із Ольгою відправилися на прийом до головного лікаря Кременчуцького міського пологового будинку. Виконуючи свої професійні обов’язки, мені неодноразово доводилося зустрічатися із керівниками медичних закладів різного рівня, і скажу відверто (колеги мене зрозуміють!): часто ті прийоми були не надто теплими. Причина очевидна – нерідко приводом для зустрічі стають скарги незадоволених пацієнтів.
Цього разу, зізнаюся, була приємно здивована: потрапити на прийом до головного лікаря Кременчуцького міського пологового будинку, заслуженого лікаря України Ярослава Прокопчука виявилося зовсім нескладно. Тривав прийомний день, і двері до його кабінету були відчинені, причому в прямому сенсі слова. Секретар навіть не запитала нас про мету візиту.
– Чого ж ви до мене одразу не підійшли? – запитав Ольгу Ярослав Дмитрович, дізнавшись про суть проблеми. – Ми всі під Богом ходимо! Життєві ситуації бувають різні, і якщо іногородня жінка через складне фінансове становище не має можливості компенсувати бюджетні кошти, витрачені на надання їй медичної допомоги під час пологів, вона пише відповідну заяву, і все – проблема вирішена.
Справді, Ольга отримала на руки необхідні документи. Незважаючи на те, що зареєстрована вона не в Кременчуці, робити благодійні внески їй не довелося. Можливо, на швидкість розв’язання цієї невеликої проблеми таки вплинула присутність журналіста, але мені неодноразово доводилося від різних людей, у тім числі й породіль, чути позитивні відгуки про головного лікаря Кременчуцького міського пологового будинку як про висококласного спеціаліста й дуже порядну, людяну людину. Тож я впевнена: якби Ольга, пригнічена доволі складними сімейними обставинами й проблемами зі здоров’ям, особисто звернулася до головного лікаря Ярослава Прокопчука, результат був би аналогічним.
Найдорожче – у столиці, найдешевше – у райцентрі
Загалом же проблема платні за можливість отримати медичну допомогу при народженні дитини надзвичайно актуальна. Платять за пологи жінки всюди. Сума залежить від регіону, кваліфікаційного рівня лікаря-акушера й перебігу вагітності. Привітавши кількох своїх знайомих і подруг із різних регіонів України із народженням дитини, заодно дізналася, у яку «копієчку» їм обійшлося щастя стати мамою. Виявилося, що найдорожче народжувати в Києві – обов’язково в лікарняну касу сплачується 2,5 тисячі гривень благодійних внесків за природні пологи (із кесаревим розтином – дорожче), плюс «подяка» акушеру, який їх приймає, – 1–3 тисячі гривень. Народжувати за попередньою домовленістю набагато дорожче – від 1 тисячі доларів. Пологи в приватній столичній клініці – від 50 тисяч гривень. Знайома одеситка, яка народила в лютому цього року, на пологи витратила 7,5 тисячі гривень, із них 2,5 тисячі – лікареві в кишеню, а решта – на ліки. Так звані благодійні внески за природні пологи обійшлися породіллі в Хмельницькому в 1 тисячу гривень, а з кесаревим розтином – втричі дорожче.
А ось який ціновий «прейскурант» озвучили моїй близькій подрузі з Полтави, яка готується стати матір’ю втретє: «Благодійний внесок за природні пологи – 1 тисяча гривень, із кесаревим – 1,5 тисячі. Вартість добового перебування в палаті – 100–200 гривень. Розмір «подяки» – в кожного лікаря свій, але не менше 100 доларів. До речі, можна нагадати медперсоналу 49-ту статтю Конституції України про безоплатність медичної допомоги в комунальних і державних закладах охорони здоров’я й не платити нічого, але щодня до тебе ходитиме менеджер і влаштовуватиме скандали…»
Найдешевше виявилося народжувати у райцентрах. Наприклад, у пологовому відділенні Світловодської ЦРЛ (Кіровоградська область) пологи без ускладнень обійдуться породіллі в менш ніж 1,5 тисячі гривень. Але платити все одно доведеться…
Що таке «пологовий сертифікат»
На тлі системи «платно-безоплатної медицини», що склалася й діє в Україні вже не перший рік, Кременчук – приємний виняток із правил. Так, кожна кременчужанка, яка стала на облік у місцевій жіночій консультації протягом перших 14 тижнів вагітності й дотримується рекомендацій свого лікаря-гінеколога, має можливість народжувати абсолютно безкоштовно, отримавши сертифікат на безкоштовне ведення вагітності та пологів, що фінансується з міського бюджету. 15 серпня 2016 року такі документи були урочисто вручені першим породіллям. Власницям таких сертифікатів не доводиться платити ні за обстеження, ні за аналізи, ні за консультацію лікаря протягом вагітності, ні за пологи, на відміну від інших міст, де майбутня матуся змушена за свої гроші купувати навіть пробірки для забору аналізів крові на сифіліс і ВІЛ-інфекцію, стерильні рукавички й шприци.
– Введення сертифікатів я «пробивав» протягом довгих шести років, адже народжувати в Україні стає дедалі складніше, в людей все менше грошей, особливо в сімей із дітьми, – зазначив Ярослав Прокопчук. – Нинішній міський голова Віталій Малецький пішов нам назустріч і пообіцяв підтримати ідею з сертифікатами. Звичайно, сума, що виділяється з бюджету на кожну породіллю, всіх затрат не перекриває, тим більше з огляду на ріст цін на медпрепарати, енергоносії. Але сертифікат є своєрідною страховкою для майбутньої мами та її дитини, гарантією отримання своєчасної і якісної медичної допомоги за будь-яких обставин.
Можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу й народити дитину в Кременчуцькому пологовому будинку можуть також іногородні жінки, але – за умови придбання «сертифіката породіллі», що коштує трохи більше 2 тисяч гривень.
– Гроші з міського бюджету виділяються на оплату пологів лише кременчужанок, тобто за місцем фактичної реєстрації, а не проживання, – пояснив головний лікар пологового будинку Кременчука Ярослав Прокопчук. – Згідно з нормами вітчизняного податкового законодавства не можемо надавати можливість всім майбутнім породіллям народжувати в нас безкоштовно – таким правом користуються лише кременчужанки. Але іногородні жінки теж мають можливість отримати в нашому пологовому будинку якісну медичну допомогу і зменшити свої витрати за рахунок купівлі відповідних сертифікатів. Так, у нас був випадок, коли жінка з Глобинського району стала в нас на облік і придбала такий сертифікат. У двійнят, які народилися в неї передчасно, були проблеми з легенями, й на їхнє лікування довелося витратити близько 70 тисяч гривень. Всі витрати б лягли на плечі батьків, якби не сертифікат…
***
Україна – на порозі перезапуску вітчизняної системи охорони здоров’я, принаймні так нам обіцяють на державному рівні. Одним із ключових моментів анонсованого реформування української медицини стане введення (фактично – узаконення) платних медичних послуг. Як запевняють законотворці, ведення вагітності й пологи будуть безкоштовними. Але ж за ці медичні послуги й нині, згідно із діючим українським законодавством, платня не передбачена, однак наведені факти й саме життя доводять протилежне – щастя материнства в нашій країні вже давно є платним і коштує доволі недешево. Та навіть якщо держава нарешті справді візьме на себе усі витрати, пов’язані з вагітністю й дітонародженням, запрацює ця система далеко не одразу, тим більше, що повний старт реформи запланований на 2020 рік.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий