Сколіоз – лихо сучасної цивілізації

Сколіоз – лихо сучасної цивілізації

Сколіоз – викривлення хребта – справжнє лихо сучасної цивілізації. Це спадкове захворювання, але лікарі часто не знають причин його виникнення. Важкою формою сколіозу частіше страждають дівчатка, аніж хлопчики. У дорослих прояв сколіозу, який з’явився ще в дитинстві, але не був діагностований і не піддавався лікуванню, може погіршувати стан людини. Сколіоз також може виникнути у дорослих внаслідок дегенеративного захворювання суглобів хребта.

Розпочатися хвороба може в будь-якому віці. Сколіоз можна діагностувати вже в дитинстві – його знаходять у більшості школярів і дошкільнят. Захворювання може сформуватись на будь-якому етапі розвитку дитячого організму, але найнебезпечніший період припадає на етап активного росту дитини – у віці 8–14 років. Найчастіше ж зустрічається у віці від 5 до 8 років та від 11 до 14 років.
Згідно з класифікацією, хвороба може бути вродженою або набутою. Якщо вроджений сколіоз свідчить про вроджені аномалії кісток, хребта та сполучної тканини, то набутий має низку причин, які призводять до його виникнення та розвитку. Серед них: надмірні навантаження на спину та хребет; малоактивний спосіб життя; сидіння в неправильній позі (особливо в школі під час уроків); ослаблення організму після складних захворювань інфекційного характеру.
Усі ці чинники спричиняють ослаблення м’язів спини, внаслідок чого вони не можуть підтримувати хребет у належному стані, що може провокувати формування та розвиток сколіозу.
Основна причина сколіозу – невідповідність розвитку м’язових та кісткових тканин у підлітковому віці. Це означає, що кістковий скелет швидко витягується, а м’язові тканини не встигають створити для нього своєрідного підтримуючого корсета. Такий сколіоз називається ідіопатичним і є найбільш поширеним. Провокуючим фактором формування захворювання є носіння важких предметів в одній руці. Сколіоз прийнято відносити до хвороб росту. Однак, якщо його вчасно не вилікувати, він може залишитися на все життя і з часом призвести до важких ускладнень.
Ключові симптоми сколіозу – асиметричність тіла (різна висота плечей, лопаток, ліктів, сідниць). Супутні симптоми – малорухливість спини, болі в руках, плечах, у спині та попереку, головні болі, оніміння рук і ніг.
Раннє виявлення сколіозу є важливим для його успішного лікування. Лікар збирає анамнез, проводить фізичне обстеження, а також направляє на рентген – основний інструмент діагностики сколіозу. Так, лікар вимірює ступінь викривлення хребта на рентгені. Додатково проводять комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію, якщо є атипові викривлення або якщо сколіоз вроджений.

Профілактика й лікування сколіозу

Профілактика: раннє виявлення порушень постави у школярів, правильне сидіння за партою, носіння ранців замість портфелів, заняття спортом, ортопедичне або жорстке ліжко. Найефективніші способи уникнути захворювання: дотримання раціонального режиму дня; забезпечення достатньої тривалості сну дітей; регулярне перебування на свіжому повітрі; організація повноцінного харчування; поєднання активної діяльності й відпочинку.
Важливе значення також мають меблі: постіль не повинна бути м’якою; розміри меблів мають відповідати зросту дітей; місце, де школярі виконують домашні завдання, повино бути облаштоване ергономічними меблями зі спеціальним кріслом, яке має систему підтримки усіх відділів хребта.
Перше й незмінне правило – тримати м’язи в тонусі, багато рухатися, займатися спортом, проводити якнайбільше часу на свіжому повітрі, надавши всім цим речам перевагу перед смартфоном. Навіть якщо у дитини підготовча чи спеціальна група з фізкультури й вона має певні обмеження у фізичних навантаженнях, варто практикувати звичайне ходіння, тривалі піші прогулянки, плавання. Якщо відсутні серйозні проблеми з хребтом, можна додати сюди ще й їзду на велосипеді.
Для профілактики сколіозу необхідно: стежити за правильною поставою; не перебувати занадто довго в сидячій позі; уникати різких рухів і поворотів тулуба; рівномірно розподіляти навантаження, носячи сумки, рюкзаки, важкі предмети; уникати надмірних фізичних навантажень.
Лікування проводять відразу після виявлення сколіозу під наглядом ортопеда. При консервативному лікуванні проводяться заходи, спрямовані на розвантаження хребта й виправлення викривлення (корекція хребта, ортопедичні укладки, корсетотерапія), розвиток м’язів спини й тулуба (спеціальна коригуюча лікувальна фізкультура), загальнозміцнюючі і тонізуючі процедури (електростимуляція м’язів спини, фізіотерапія, масаж, вироблення навичок правильної постави). При значному й швидко прогресуючому сколіозі проводиться оперативне лікування.
Мета лікування – зупинити прогресування викривлення хребта та запобігти його деформації. Спостереження за станом хребта та повторні обстеження потрібні для того, щоб з’ясувати, чи продовжує хребет викривлюватися. Така тактика підходить людям, у яких викривлення до 20 градусів. Дітям, які мають викривлення хребта від 20 до 50 градусів, рекомендують носити корсет. Корсет створює коригувальний тиск на молодий хребет, запобігаючи подальшому погіршенню ситуації. Також практикують спеціалізовану антисколіозну гімнастику та аналогічні їй «дихальні» гімнастики. Хірургічне втручання застосовують для лікування дітей зі складним сколіозом або викривленням у понад 50 градусів.
Лікування сколіозу найефективніше на ранніх стадіях. Тому при перших же підозрах на проблеми хребта зверніться за консультацією до сімейного лікаря, педіатра або лікаря-ортопеда. Адже чим раніше діагностувати захворювання, тим простіше його виправити.

Ян КАСЬЯН,
лікар-травматолог КНП
«Кобеляцька міська лікарня».

Поділися:

Добавить комментарий