Скоро – перший раз у перший клас

Незабаром у житті маленького Артурчика Іващенка важлива подія – він стане першокласником. А разом із головним членом сім’ї до нової якості батьків школяра готуються мама і тато, бабусі й дідусі хлопчика.

Артур – випускник дитячого садка “Зірочка”, що у приміських Розсошенцях. Збирається йти вчитися у Розсошенську гімназію Полтавської районної ради.
Хлопчик має багато талантів. Грає в шахи – ходив у дитсадку в гурток. Три роки займається брейк-дансом, навіть виступав на змаганнях. З гордістю каже, що має вже три грамоти. Читає, рахує, розбирається в сучасних гаджетах. Вирішує математичні приклади, задачі на логічне мислення. Маленький чомучка цікавиться усім, що відбувається навколо. Коли в садочку ставили вистави, грав головні ролі у “Сніговій королеві” і “Козі-Дерезі”.
– Випускний у дитсадочку мені дуже сподобався, – каже хлопчик. – Хочу піти до школи. Мені вже купили форму, подобається її приміряти, малювати в новому альбомі. А ще люблю подорожувати!
– Готуватися до школи почали за рік наперед, – посміхається мама першокласника Юлія. – Відвідували підготовчу групу. Клопоти ці приємні. Гроші відкладали, потроху скуплялися. Придбали шкільну форму, сорочки, рюкзак, усе канцелярське приладдя. Витратили приблизно 4 тисячі гривень. І це ще не все – потрібно купити взуття, курточку та інше.
Мама, Юлія Іващенко, працює практичним психологом у закладі дошкільної освіти “Зірочка” в Розсошенцях. Має освіту соціолога і психолога.
– Займаюся з дітками, з батьками, вивчаю особливості і здібності дітей, допомагаю вирішувати проблеми у розвитку й навчанні, проводжу діагностику та тестування дошкільнят. Крім того, допомагаю дітям психологічно бути готовими до школи, адже це також важливо у майбутньому шкільному житті. Як мама і як практичний психолог про підготовку до школи знаю багато, тому і готувалися серйозно та задовго наперед, – розповідає молода жінка.
А ще Юлія має цікаве захоплення хейд-мейдом. Займається солодкою флористикою, робить прикраси на торти, букети і кошики квітів з гофрованого паперу, картини з кавових зерен і мушель.
– Починала робити квіти для себе, потім друзям на подарунки, згодом з’явилися замовлення, – каже Юлія.
Артурчик допомагає мамі. Сідає поруч і підбирає різні предмети для виробів за кольорами і розмірами.
З узбережжя Азовського моря, де малий недавно побував разом з мамою і бабусею Надією, родина привезла багато красивих “ракушок”, які хлопчик допомагав збирати. Мама використає ці мушлі для оздоблення акваріумів у дитсадку і для своїх робіт.
До речі, цікаво: другий рік поспіль ми потрапляємо разом з цією родиною на одну базу відпочинку в Кирилівці. Артур – хлопчик непосидючий, допитливий, вихований. З ним цікаво спілкуватися. На морі вчився плавати, будував палаци з піску, показував медузу чи ящірку – погляньте, я знайшов!
Був іще такий випадок. Просто на пляж заїхала жовто-червона вантажівка з написом “Оперативно-рятувальна”, звідти повиходили люди в спецкостюмах. Відпочивальники одразу почали тривожно перемовлятися, ймовірно, сталася якась біда. Невже хтось утопився?.. Артур не побоявся підійти до суворих рятувальників і чемно запитати:
– Вибачте, будь ласка, а що трапилося?
Звісно, дорослі не змогли не відповісти малому і не відмахнулися, мовляв, не заважай. Виявилося, затонув човен, і його витягали тросами. Звичайно, малому було цікаво подивитися на роботу професіоналів.
– Коли я виросту, стану поліцейським, – розмірковує майбутній школяр.
Тато хлопчика, Олексій, – військовослужбовець за контрактом ЗСУ, захищає територіальну цілісність України, брав участь в АТО. Служить у Полтаві.
Побажаємо цій родині першокласника і всім іншим сім’ям Полтавщини, де малята невдовзі вперше підуть до школи, миру і злагоди, дітям – гарного навчання і цікавих відкриттів, а батькам – добробуту, терпіння та наснаги.

Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”