Smart Простір може стати прикладом перетворень бібліотек у громадах

Smart Простір може стати прикладом перетворень бібліотек у громадах

Наприкінці травня до Smart Простору завітали гості зі столиці, щоб побачити на власні очі, як виглядає оновлена бібліотека у Козельщині. Питання реформування бібліотек сьогодні активно обговорюється у владних кабінетах, тому успішні приклади подібних перетворень дуже цікаві як чиновникам, законотворцям, так і бібліотечній спільноті. Про все це йшлося під час дискусії щодо трансформації та збереження бібліотек за участю меценатів та громади на прикладі Smart Простору в Козельщині. У заході взяли участь представники Верховної Ради України, Міністерства культури та інформаційної політики, Полтавської ОДА, очільники провідних бібліотечних асоціацій, місцевої влади та Благодійної організації Smart Foundation.

Дискусія пройшла у лекційній залі Smart Простору, а модератором виступила директорка Smart Foundation Наталія Баришпольська. Вона згадала про те, що в Україні близько 80% бібліотек знаходяться у сільській місцевості, проте є небезпека, що після запровадження децентралізації з них виживуть не всі, адже, по-перше, не кожна громада фінансово спроможна утримувати такий об’єкт, по-друге, – не вважає за доцільне, бо користувачів сільських бібліотек все меншає і меншає. Громади треба навчати, як змінювати формат роботи книгозбірень, щоб людям було цікаво та корисно ними користуватися у реаліях сьогодення. У Козельщині вкладені кошти меценатів, і Smart Foundation докладає всіх зусиль, щоб ця модель працювала та розвивалася, а послуги тут надавалися безкоштовно. Проте це під силу будь-якій фінансово спроможній громаді, яка дбає про своїх людей. Там, де не виходить знайти достатнього стартового капіталу, має спрацювати принцип державно-приватного партнерства із залученням коштів та інтелектуальних ресурсів меценатів.
Народний депутат, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України Євгенія Кравчук, яка є одним із авторів законопроєкту «Про бібліотеки і бібліотечну справу», наголосила, що влада налаштована серйозно реформувати цю сферу, і в цьому питанні існує тісна співпраця Верховної Ради з Міністерством культури та інформаційної політики.
Щодо вже працюючої моделі Smart Простору вона зазначила: «Результати вражають, це чудовий приклад співпраці бізнесу і громади. Сьогодні сучасні простори, якими можуть і мають стати бібліотеки, – це не лише про дозвілля, а й про формування людини. Це про те, що діти із маленького селища мають можливості для розвитку і не бояться стати найкращими. В Україні 1600 таких «Козельщин» і зараз перед усіма нами стоїть виклик, як подбати про комфортне і повноцінне життя для їх мешканців».
Євгенія Кравчук також повідомила про те, що прийнято закон про створення Центрів надання культурних послуг, проте її «великою мрією» є запровадження культурної субвенції, яка б дозволяла підтримувати та розвивати напрямок культури у громадах та відповідну інфраструктуру.
Голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», засновник видавництва «Самміт-книга» Ігор Степурін теж запевнив, що робота над законодавчими змінами за участю експертів триває, буде знято багато бар’єрів у діяльності бібліотек та поповненні книжкових фондів, зокрема й за участю видавництв. За його словами, вже зараз «Бібліотечна країна» запускає багато програм із популяризації читання та поширення сучасної української літератури. Проте важливо, щоб з’являлися такі Smart Простори, де все побудоване навколо книжок і сама атмосфера сприяє читанню.
Президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Оксана Бруй як автор концепції реформування бібліотек за принципом існування чотирьох просторів (подій, зустрічей, натхнення та навчання) позитивно оцінила модель Smart Простору, проте додала, що такі приклади – це «крапля в морі» на фоні 30 тисяч публічних бібліотек, які є в Україні. Але й ще один доказ того, що навіть слово «бібліотека» сьогодні має наповнитися новими сенсами. Це має бути місце, де розвиватиметься та збагачуватиметься знаннями людина, а це шлях до змін у громаді, а отже – загалом у країні.
До дискусії онлайн приєдналася заступник міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк. Вона зазначила, що дуже важливо, щоб при реформуванні бібліотеки стали місцем для саморозвитку та навчання людей, особливо у громадах. Спільними зусиллями влади, бізнесу та громади можна втілити ці зміни за принципом державно-приватного партнерства.
Виступили також директор департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Ірина Удовиченко та заступник директора з наукової роботи Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського Надія Влезько. Вони позитивно оцінили успішний досвід перетворень у Козельщині та запропонували Smart Foundation взяти участь в оновленні Полтавської обласної бібліотеки.
Голова Козельщинської громади Олександр Троцький висловив вдячність команді Smart Foundation за оновлення бібліотеки та зазначив, що громадам зараз складно утримувати такі заклади і культурна субвенція, про яку згадувала Євгенія Кравчук, могла б допомогти зберегти їх та підтримати. Але необхідна також інфраструктурна субвенція, тому що доки не будуть забезпечені всі базові потреби людей, на які йде більша частина фінансування з бюджету громади, складно утримувати бібліотечну мережу в селах. Отже, підтримка держави та соціально відповідального бізнесу зараз дуже необхідна.
Засновник Smart Foundation Микола Сушко подякував присутнім за участь у дискусії та позитивні відгуки про оновлений Smart Простір. Він розповів, що разом із командою зараз у пошуку алгоритму, «як масштабувати такі «Козельщини» в Україні. Микола Сушко вважає, що повинні з’явитися меценати нової якості, які б відповідали за стратегічний розвиток територій, на яких працюють. Водночас держава теж має ресурс для підтримки якісних змін у громадах, тому спільними зусиллями треба вийти на ефективну модель взаємодії у цьому питанні.
«Відповідь про бібліотеку – не в бібліотеці. Тут йдеться про «перенародження людини». Перед тим, як будувати стіни, ми аналізуємо, що і як тут буде, чому людина має сюди приходити. Ми відповідальні і розуміємо, що це проєкт на десятиліття, бо йдеться про соціальні трансформації, які будуть забезпечувати свою незворотність. Коли ми говоримо про зміни, про розвиток, відкриття бібліотек, то йдеться про людину, про територію, про Україну», – переконаний Микола Сушко. Перетворення старої бібліотеки на сучасний громадський культурно-освітній простір – це лише перший крок до великих змін у суспільстві.

Команда Smart Простору.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий