Солодкий присмак короваю зерна нового урожаю

Солодкий присмак короваю зерна нового урожаю

Та чи надовго його вистачить?

Жнива ранніх зернових на Полтавщині вже завершилися. Аграрії області загалом намолотили 1 мільйон 423 тисячі тонн ранніх зернових і зернобобових культур при середній урожайності 40,1 центнера з гектара. У тому числі пшениці зібрали трохи більше 1 мільйона тонн, жита – майже 15 тисяч тонн, його середня урожайність – 32,7 ц/га.
Найвагоміші врожаї ранніх хлібів отримали господарства Шишацького – 55,3 ц/га, Лохвицького – 52,6 ц/га, Миргородського – 47,7 ц/га – районів. Найбільший внесок до Полтавського короваю зробили аграрії Шишацького – 62 тисячі тонн, Лубенського – 61 тисячу тонн, Зіньківського – 57 тисяч тонн, Кобеляцького – 54 тисячі тонн, Глобинського – 52 тисячі тонн – районів.

За словами начальника відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку ОДА Миколи Нездійминоги, приблизно 60 відсотків зерна цьогорічного врожаю – продовольче. Якби не затяжні дощі, які йшли в розпал зернозбиральної кампанії, продовольчим було б близько 80% намолоченого збіжжя, зауважує фахівець. Звісно, аграрії області за нагальної потреби в “живих” коштах потроху продають зерно. Але згідно з проведеним моніторингом продовольчого зерна цьогорічного врожаю в господарствах області залишається достатньо для забезпечення потреб населення протягом 2018–2019 маркетингового року, запевнив Микола Нездійминога. Інформацію про наявне продовольче зерно доведено до хлібопекарських підприємств для подальшої співпраці. До цього слід додати перехідний запас хлібів і приблизно 50 тисяч тонн посівного матеріалу. Розраховуються збіжжям сільгоспвиробники й із власниками орендованих земельних паїв, використовують для годівлі громадської худоби. А отже, є надія, що область буде з хлібом.
* * *
Станом на 14 серпня в Україні намолочено близько 24,5 мільйона тонн пшениці, урожайність – 37,8 центнера з гектара. Жита зібрано 351 тисячу тонн при врожайності 26,8 ц/га, повідомляє latifundist.com.
Загалом збирання ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі 9,5 мільйона гектарів (а це близько 96 відсотків до прогнозу) при середній урожайності 34,46 центнера з гектара, намолочено понад 33 мільйони тонн зерна нового врожаю.
* * *
Через затяжні дощі Україна може зібрати менше пшениці, ніж очікувалося, й урядовці заговорили про обмеження експорту зерна, інформує DELO.UA.
Трейдери та фермери проти, адже такі обмеження скоротять їх заробітки. Все було б добре, якби не політика: напередодні виборів подорожчання хліба владі не потрібне.
10 серпня Мінагрополітики і зернотрейдери підписали меморандум щодо прогнозованих обсягів експорту зерна на 2018–2019 маркетинговий рік. Такий документ підписується щороку як гарантія продовольчої безпеки в країні. Проте цьогоріч ситуація з урожаєм пшениці є нетиповою.
Минулого тижня світові біржі сколихнуло слово “ліміт” у пості на Facebook першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка. Мова йшла про можливість “лімітування” експорту української продовольчої пшениці.
Після такої заяви, за словами керівника департаменту управління ціновими ризиками SP Advisor Олексія Єрьоміна, ціни на пшеницю протягом торгової сесії на Чиказькій біржі спочатку “злетіли” на 7%, а потім “впали” до попереднього рівня. Воно й не дивно, адже Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів пшениці у світі. Чутки про наміри запровадити ліміти непокоять трейдерів та країни-імпортери.
Найбільшими країнами-імпортерами української пшениці у минулому 2017–2018 маркетинговому році були Єгипет, Іспанія, Китай, Нідерланди, Італія, Індонезія, Бангладеш, Саудівська Аравія, Ізраїль та Індія, які загалом купують понад 60% загального обсягу експорту зерна з України.
Пізніше Мінагрополітики спростувало заяву про запровадження лімітів, зазначивши, що мова йде лише про необхідність обговорення обсягів експорту продовольчої пшениці. Затяжні дощі в період жнив позначилися на її кількості та якості. Прогноз щодо збору пшениці становить 24 мільйони тонн, порівняно з 26 мільйонами тонн у 2017 році.
Згідно з уже підписаним меморандумом експорт продовольчої пшениці становитиме 8 мільйонів тонн, фуражної – теж 8 мільйонів тонн. Очікується, що у 2018–2019 маркетинговому році Україна експортуватиме на 1 мільйон тонн зерна менше, ніж у попередньому сезоні. Ця цифра буде переглянута у вересні, після завершення жнив. Поки що критичної ситуації з пшеницею немає. Більш чітка картина буде зрозуміла у жовтні-листопаді.
У своїй колонці Максим Мартинюк зазначив, що наразі питання квот і лімітів не розглядається.
“Україна є членом СОТ, і членство зобов’язує завчасно інформувати країни-учасниці про введення тих чи інших торгових обмежень”, – зазначив урядовець.
У випадку нестачі продовольчої пшениці уряд може ввести експортні мита, квотувати експорт, запровадити автоматичне і неавтоматичне ліцензування.
Востаннє обмеження на експорт зерна в Україні запроваджувалися у 2010–2011 маркетинговому році. Закінчилося це погано і для всіх учасників, і для тодішнього уряду.
У минулому сезоні до десятки найбільших українських компаній-експортерів увійшли “Нібулон”, Cargill, Kernel, Louis Dreyfus, COFCO, ДПЗКУ, Bunge, ADM, Ambar Export, Glencore. Разом вони експортували 17 мільйонів тонн зерна, у тому числі 7 мільйонів тонн пшениці.
Питання введення лімітів – болісна тема не лише для експортерів, а й для виробників борошна. Вони змушені конкурувати з трейдерами за товарні партії продовольчої пшениці, ціни на яку ростуть чи не щотижня.
Наразі співвідношення продовольчої та фуражної пшениці, за даними Мінагрополітики, становить 55 до 45. Проте цифри можуть змінитися вбік збільшення кількості фуражного зерна. Через затяжні дощі у пору збирання ранніх зернових значна кількість пшениці заражена сажкою – грибковими паразитами зернових культур.
За словами голови спілки “Борошномели України” Родіона Рибчинського, з початку липня ціна на тонну пшениці другого класу зросла з 5300 гривень до 6200 гривень. Хоча у вартості печеного хліба на борошно припадає близько 40%, його подорожчання уникнути не вдасться. Державне регулювання цін на продукти харчування в Україні відсутнє. Внутрішні ціни на зерно підвищуються під тиском цін на світових біржах. Тиск цей відновився після трирічної паузи в результаті скорочення запасів пшениці у світі.
“За останні три тижні ціна на пшеницю зросла на 10 доларів США. Сприяли цьому знижені прогнози стосовно урожаю зерна в Канаді, Австралії, ЄС та Росії”, – пояснила ситуацію провідний експерт компанії “Украгроконсалт” Єлизавета Малишко.
Через підвищення світових цін і непогоду в основних країнах-виробниках зерна український уряд може стати заручником подорожчання хліба у передвиборний період.
“Якщо уряд введе квоти на експорт пшениці, то ціни на неї в країні “впадуть”, і від цього постраждають фермери. Якщо буде дефіцит продовольчої пшениці, то такі заходи – обов’язкові, інакше нам доведеться імпортувати її з Росії”, – вважає власник групи компаній “Прометей” Рафаель Гороян.
Зернотрейдери не бачать проблем з обсягами експорту й кажуть, що пшениці вистачить усім.
– Ринок очікує, що буде експортовано 16 мільйонів тонн пшениці. З урахуванням того, що населення споживає 4 мільйони тонн, ніякої проблеми не існує, – зазначив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
Не хочуть лімітів та квот і фермери, інші сільгоспвиробники, бо від цього залежать закупівельні ціни на зерно.
“Я негативно ставлюся до будь-якого регулювання з боку держави, ціни повинен формувати ринок. У фермерів відібрали спеціальний режим акумулювання ПДВ, ціни на зовнішніх ринках досі низькі. Для забезпечення продовольчої безпеки держава може провести інтервенції через Аграрний фонд і Держрезерв”, – каже заступник генерального директора агрохолдингу “Укрлендфармінг” Ігор Петрашко.
Підтримує колегу й керівник ПП імені Калашника Полтавського району Іван Степаненко:
– У цьому році ми зібрали ранніх зернових майже вполовину менше від очікуваного. Спочатку була суха осінь, потім – квітнево-травнева спека, а 28 червня, в пору дозрівання пшениці, урожай вибив град. Тож практично все, що зібрали, використаємо для власних потреб: залишимо для хлібопекарні, на посівну, розрахуємося з орендодавцями, чимала частина урожаю піде на корм худобі (господарство утримує ВРХ і свиней. – Авт.). Якщо й залишиться тонн 200 на продаж і буде хороша ціна, продамо, бо гроші на зарплату працівникам потрібні. Що ж до урядових лімітів на зерно, то ліпше було б, якби вони наклали ліміт на свої зарплати…
* * *
І все ж, за словами експерта компанії SP Advisor Олексія Єрьоміна, потрібно звикати, що ми живемо в глобальному світі, тож доведеться “грати” за його правилами: “Якщо ціни на те, що ми виробляємо, ростуть на світових ринках, то вони виростуть і в Україні, і ніякі меморандуми не допоможуть. Трейдери завжди знайдуть лазівки для отримання прибутку”, – вважає експерт.
Хоча з огляду на ситуацію, що склалася, у найближчі місяці зернотрейдерів чекає більш ретельний контроль обсягів експорту продовольчої пшениці з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий