Вона була – довершена гармонія… Винятково сильне і приємне для вуха сопрано, вроджений акторський талант, досконале виконавське мистецтво, краса фізична й духовна. Соломію Крушельницьку досі вважають неперевершеною оперною дівою, яка перетворювала кожну виставу на неповторне мистецьке явище, на те, що означали словом «тріумф». Про неї знав весь світ. Свої особисті концерти вона завжди закінчувала українськими народними піснями. Радіо «Свобода» зібрало цікаві факти про Соломію Крушельницьку, яку називають «ідеальною співачкою».
Життя Соломії Крушельницької варте того, щоб про нього знімати художні фільми, телесеріали, писати романи й документальні розвідки. На її долю випала велика праця, велика слава і велика любов. Вона була дуже відомою і вільною у своїх діях, але війна й обставини зробили її заручницею радянської влади. Вона завжди наголошувала, що вона – українка, але в незалежній Україні не так багато встигли зробити для її пам’яті.
Народилася на Тернопільщині
Соломія Крушельницька походить зі шляхетного українського роду Крушельницьких гербу Сас.
Народилася 23 вересня 1872 року в сім’ї греко-католицького священика у селі Білявинці на Тернопільщині.
Співати Соломія почала дуже рано, й усі відзначали її виняткові здібності і дуже приємний голос. Батьки усім дітям, і Соломії, дали хорошу освіту.
Навчалася у Тернополі, Львові, Італії
Основи музичної підготовки Соломія отримала в Тернопільській класичній гімназії, також навчалася у Тернопільській школі товариства «Приятелі музики». У центрі Тернополя нині є пам’ятник Соломії Крушельницькій.
У 1891 році Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її наставником був відомий професор Валерій Висоцький.
Закінчивши консерваторію, восени 1893 року Крушельницька їде до Італії, де навчається співу у Фаусти Креспі і драматичному мистецтву – в професора Конті.
У 1894 році Крушельницька тріумфально виступає у Львові, а далі здобуває гарячу прихильність поціновувачів опери у Кракові та Варшаві… Так розпочався сценічний шлях неперевершеної оперної виконавиці.
Її називали ідеальною співачкою
«Її голос – сильне, соковите й дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Вона не женеться за голосовими ефектами, а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутий нею образ героїні. Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає», – так писали варшавські газети про Соломію Крушельницьку.
Крушельницька зачарувала своїм мистецтвом провідні оперні центри світу: Мілан, Рим і Неаполь, Париж і Ніццу, Санкт-Петербург, Краків і Варшаву, Одесу і рідний для неї Львів, Нью-Йорк, Буенос-Айрес і Сантьяго.
Врятувала прем’єру «Мадам Баттерфляй» Пуччіні
У лютому 1904 року композитор Джакомо Пуччіні в міланському театрі «Ла Скала» представив свою нову оперу «Мадам Баттерфляй». Прем’єра провалилася, оперу освистали. Пуччіні був приголомшений цією невдачею, але друзі умовили його переписати оперу й запросити на головну партію Соломію Крушельницьку. І коли 29 травня на сцені театру «Ґранде» в Брешії відбулася прем’єра оновленої «Мадам Баттерфляй» із Крушельницькою – це був тріумф. Артистів і самого композитора 17 разів викликали на сцену й осипали оваціями. Зворушений Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
У культурній столиці Російської імперії – Санкт-Петербурзі – Соломія Крушельницька співала головні партії у 12 операх. Її гру високо оцінила російська критика: «Дуже добре!», «Чудово!», «Прекрасно!», «Небувало гарно!». Збуджена публіка не покидала зал. Бурхливі оплески, овації, вигуки «браво» тривали так довго, як співачка була на сцені.
Французькою мовою пояснила російському царю, що співала пісні українською
Родина російського імператора Миколи ІІ звернулася із проханням до Крушельницької дати концерт у царському палаці. Співачка погодилася. Протягом вечора вона співала для царської родини та гостей арії з відомих опер різними мовами, а на завершення концерту заспівала кілька українських народних пісень.
Царю так сподобалися пісні, що він запитав Соломію Крушельницьку, якою це мовою вона співала і про що в них розповідається. Співачка відповіла французькою. Оповівши зміст пісень, вона наголосила, що це пісні її рідною мовою – українською.
Любов і майже 30 років щастя у Тоскані
В Італії Соломія Крушельницька познайомилася з адвокатом Чезаре Річчоні. Симпатія переросла у серйозні почуття, і під час гастролей Південною Америкою пара одружилася. Весілля Соломії Крушельницької і Чезаре Річчоні відбулося 19 липня 1910 року в Буенос-Айресі.
Разом вони прожили щасливих 26 років подружнього життя на батьківщині чоловіка – у містечку Віареджо, в італійській Тоскані.
Подружжя переїхало туди в 1911 році. Триповерхова вілла «Саломея» із широким балконом, з якого було видно Тірренське море, дала Соломії Крушельницькій відчуття спокою і щастя.
У своєму будинку оперна діва влаштовувала музичні вечори, співала українських пісень і навіть власноруч готувала українські страви.
Крушельницьку впізнавали на вулиці – завжди привітну, ошатну, «високу і вродливу, з густим волоссям Валькірії».
Після смерті чоловіка у 1936 році Соломія Крушельницька в 1939 році поїхала в Галичину провідати рідних, і тут її застала Друга світова війна. До Західної України прийшли «совєти», і велика артистка, яку знав весь світ, стала «заручницею» нової влади.
Радянська влада і Крушельницька
Соломія Крушельницька ще восени 1903 року купила у Львові будинок і володіла ним до приходу червоної армії.
Радянська влада націоналізувала помешкання артистки, залишивши їй квартиру на другому поверсі, в якій вона жила зі своєю сестрою Анною.
Під час німецької окупації Львова Крушельницька так бідувала, що вимушена була давати приватні уроки вокалу.
Після повернення радянської влади Крушельницьку взяли викладачем до Львівської державної консерваторії, але одразу почали тиснути на неї, погрожуючи «чисткою кадрів від націоналістичних елементів».
Також Соломію Крушельницьку звинуватили у відсутності консерваторського диплома. Пізніше цей документ знайшли у фондах Національного музею у Львові.
Соломія Крушельницька не могла виїхати з СРСР, і громадянства їй теж довгий час не давали, тож вона не могла розраховувати навіть на мізерну радянську пенсію.
Лише погодившись на продаж на користь СРСР їхньої із покійним чоловіком тосканської вілли, вона отримала громадянство. Посольство СРСР в Італії віллу Річчоні і Крушельницької вигідно продало, виплативши всесвітньо відомій співачці лише мізерну частину від отриманого.
Померла Соломія Крушельницька 16 листопада 1952 року і похована на Личаківському кладовищі, поруч із могилою Івана Франка.
https://www.radiosvoboda.org/
