Сонячні електростанції: екологічність, доступність, автономність

Сергій Зінченко, Олександр Варич.

Сонячні електростанції: екологічність, доступність, автономність

Останнім часом в Україні зростає популярність сонячних електростанцій. Зокрема у Кобеляцькому районі ведеться підготовка до будівництва сонячної електростанції на території Красненської сільської ради, встановлено сонячні панелі на приміщенні філії Білицької ЗОШ № 2. Усе частіше можна побачити сонячні електростанції на приватних садибах. Станом на 1 липня 2019 року в Україні було зареєстровано 12 тисяч «домашніх» сонячних електростанцій. На сьогодні, звісно, значно більше, бо за цей час з’явились вони і в Кобеляцькому районі. Одну з них встановив кобелячанин Олександр Варич. Варто зазначити, що запуск сонячної електростанції відбувся 22 грудня, в День енергетика – професійне свято Олександра Семеновича.

І заключний етап, і початковий безпосередньо пов’язані з професійними обов’язками Олександра Варича. Про це він розповів так:
– Працюю диспетчером Кобеляцької філії ПАТ «Полтаваобленерго». Галузь не стоїть на місці, розвивається, реалізуються різні інвестиційні програми. Щоб, як то кажуть, тримати руку на пульсі подій, регулярно проходимо курси підвищення кваліфікації, складаємо екзамени. Саме на курсах йшла мова про альтернативне джерело електроенергії – сонце. Це певною мірою дозволяє бути незалежним від електропостачальних компаній, зменшити закупівлю газу, вугілля, нафти…
Серед переваг сонячної електростанції – автономність, доступність, екологічність, відсутність ліцензування. Частка відновлювальних джерел енергії в Україні (сонячна, вітрова, біопаливо та інші) досить незначна, тоді як у Норвегії, Ісландії, Швеції частка «зеленої» енергетики вже більша, ніж традиційної. Тривалий час на відновлювальні джерела не звертали увагу, але в останні роки ситуація змінилася, прийнято ряд законодавчих актів, зокрема Закон України «Про електроенергетику», і потроху ця ніша стала заповнюватись.
– Скільки часу минуло від «теоретичної частини» до практичної реалізації, усвідомлення того, що будівництво сонячної електростанції – це надійна інвестиція?
– Рік. Читав інформацію в Інтернеті, спілкувався з колегами, безпосередньо з тими, хто раніше зацікавився цим питанням і уже збудував домашні електростанції.
– Прийняли рішення і…?
– Встановлення домашньої сонячної електростанції потребує дотримання певної послідовності дій: звернення в енергетичну організацію, визначення потужності, яка можлива на тій чи іншій лінії, отримання технічних умов, виготовлення проекту, монтаж станції, придбання спеціального лічильника, запуск станції, укладання договору з обленерго з постачання і продажу електроенергії.
– Цей проект дуже затратний? Мається на увазі і фінансова частина, і час реалізації.
– Скажу так: є програма інвестицій у енергетику. У мене був намір нею скористатись, але коли звернувся в банки, то умови, які запропонували, вигідні лише їм, але не клієнтам. Тому будівництво вів лише за власні кошти. Паралельно оформляв документи й розпочав підготовчі роботи до будівництва та монтажу сонячної електростанції. Це, звісно, зекономило час, і всі роботи були виконані за три місяці.
– Чи можна обійтися без енергетичної компанії (в даному випадку «Полтаваобленерго»)?
– Ні. По-перше, підключаємось до мережі «Полтаваобленерго». Техумови, розрахунок потужності – теж. По-друге, без мережі сонячна електростанція працювати не буде: напруга з мережі (зовсім невелика) необхідна для «збудження» роботи електростанції. Якщо достатньо сонця (мова йде про весняно-літньо-осінні місяці), то споживач – власник сонячної електроенергії – із зовнішніх електросистем не споживає взагалі, а надлишок згенерованої енергії віддає у загальну електромережу по «зеленому» тарифу. А якщо стоять такі хмарні дні, як зараз, сонячна енергія взагалі не виробляється.
– Хто проводив монтаж сонячної електростанції?
– Це взагалі не проблема. Кілька фірм надають такі послуги. Я телефонував, спілкувався з цього питання, а потім зрозумів, що й сам можу це зробити і зекономити кошти. За освітою я інженер (як кажуть, сам Бог велів), до того ж необхідну інформацію можна знайти в Інтернеті або звернутися за порадами до колег. Мені особисто дуже допоміг Сергій Зінченко, колишній керівник Кобеляцької філії ПАТ «Полтаваобленерго», який обізнаний у цих питаннях.
– Планували запуск провести саме в День енергетика?
– Ні, таких планів не було. Просто співпали в часі дві події, до яких я причетний. Приємно, звісно. А планувати щось було нереально. Ряд моментів взагалі від мене не залежали. Приміром, досить тривалою була історія з придбанням лічильника. Це спеціальний лічильник, сертифікований, з рядом параметрів (фіксацією спожитої електроенергії та згенерованої, поданої в мережу) та передавальною функцією.
– Чи звертались до вас ті, хто теж цікавиться сонячними електростанціями?
– Так. Одні дивуються, для чого я вклав гроші в станцію, а міг просто платити за послуги. Таким пояснюю, що час не стоїть на місці й кожен старається йти з ним в ногу. Якщо кілька років тому купували звичайну лампочку, то зараз – економну, не зважаючи на різницю в ціні. Раніше всі користувались стаціонарними телефонами, а зараз ніхто не дивується мобільним телефонам за кілька тисяч гривень. Те саме можна сказати й про велосипеди. Зараз віддають перевагу електровелосипедам… Інші звертаються, бо й самі планують встановити електростанцію. Однозначно, сонячна енергія буде витісняти вугілля, тим більше, що через події, які відбуваються в Україні, проблемно стало і з видобутком, і з ціною.
Інша справа – сонце. Ми живемо в найпівденнішому районі Полтавської області, для якого характерна сонячна погода. Тож є усі умови для того, щоб сонячні електростанції тривалий час працювали на повну потужність. А зимовий час доцільно використати для оформлення документів.
– Про якісь результати говорити, звісно, зарано.
– Так. Сонячних днів давно не було, вночі енергія взагалі не виробляється. За підрахунками, енергія, отримана влітку, повинна «заробляти» на зиму. Як буде насправді, побачимо через рік.
– Які подальші плани?
– На даний час – тільки роздуми. На сьогодні акумулятори малопотужні, не дозволяють «законсервувати», тобто зберігати енергію, якої вдень виробляється надлишок, тому вночі доводиться брати з мережі. Якщо відбудеться прорив – запустять у виробництво нові акумулятори, тоді буде сенс їх придбати, щоб бути повністю незалежним від електромережі. Це плани на перспективу.
– Будемо сподіватись, що це швидко стане реальністю, враховуючи темпи технічного прогресу.

Розмову вела Наталя ПУЗИНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий