Церковний день пам’яті сорока подвижників, які за віру в Христа Спасителя були закатовані неподалік міста Севастії (нині – турецьке місто Сівас), відзначається 22 березня.
В основі церковного свята – події, що відбулися у 320 році, коли 40 відважних воїнів римського ХІІ легіону, уславлені перемогами в багатьох битвах, відмовилися зректися християнської віри. Це був дуже небезпечний час для сповідників християнства. Співправитель Костянтина Великого язичник Лікіній готувався до війни з ним, тому вирішив викорінити в своїй частині імперії послідовників вчення Месії. Передусім наказав знищити християн у війську.
У Севастії гарнізоном керував ревний прибічник Лікінія Агриколай. Саме він і звелів змусити 40 легіонерів-християн принести жертву язичницьким ідолам. Воїни не зреклися своєї віри й не злякались погроз воєначальника. Наступного дня після судилища, вечірньої пори, їх зв’язаними повели до озера, яке знаходилось неподалік Севастії. Роздягли й завели в крижану воду. Надворі була зима. Муки воїнів посилювались ще й тим, що на березі топилася лазня. Кати обіцяли: якщо мученики відречуться від Христа, їм дозволять відігрітись у гарячій воді. Та святі воїни всю ніч незрушно стояли в озері, підтримуючи один одного молитвами.
На світанку один із них не витримав холоду й попрямував до лазні, та тільки відчув гаряче повітря, упав на землю і помер. У цей момент тюремний сторож Аглай помітив над воїнами прекрасне неземне світло у вигляді вінців. Це настільки його вразило, що він оголосив себе християнином, роздягнувся та приєднався до 39 подвижників.
Коли прийшли мучителі й побачили, що воїни не замерзли, вирішили перебити їм ноги, а потім бездиханні тіла спалили. Обвуглені кістки мучеників викинули в річку. Через п’ять днів святі явились у сні єпископу Севастійському Петру та розповіли про свій подвиг. Єпископ разом із християнами зібрав їхні мощі й із почестями поховав.
* * *
У нашому народі церковне свято вшанування Севастійських мучеників отримало назву «Сорок святих». Добрі господині цього дня пекли сорок булок із медом у формі пташок – із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками. Діти нанизували медові булочки на прутики й бігали з ними по селу, закликаючи весну.
Люди вірили, що саме на Сорок святих з теплих країв повертаються пернаті – сорок різних порід. Казали також, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить із них гніздо.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.