«Розкажіть про трави, які мають спазмолітичні властивості»
З.І.МАСЛОВ.
Жовтозілля широколисте (живильна трава, паличник, хрещата трава; крестовник широколистный Adenostyles platyphylloides, синонім Senecio platyphylloides) – багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має товсте горизонтальне кореневище, від якого відходять униз тонкі численні корінці. Стебло тонке, пряме, ребристе, опушене, у верхній частині розгалужене, 75–150 (200) сантиметрів заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки великі (до 50 сантиметрів завширшки), довгочерешкові, нирковидно-серцевидні, загострені, при основі глибоковиїмчасті, по краю нерівнозубчасті. Серединні стеблові листки мають трикутну або стріловидно-трикутну форму, короткочерешкові; черешки ширококрилаті, з стеблообгортними великими «вушками». Верхні листки сидячі, ланцетовидні, майже цілокраї. Квітки трубчасті, яскравожовті, у 10–15-квіткових циліндричних кошиках, зібраних густими щитками. Плід – сім’янка. Цвіте у серпні.
Росте на луках, узліссях гірських лісів, у глибоких тінистих ущелинах.
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, а також кореневища з коренями, які заготовляють одночасно з травою, або восени, коли в них найбільше алкалоїдів. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі, укриваючи її на ніч, або в сушарках при температурі 45–50°. Термін придатності коренів – рік, трави – 2 роки.
Усі частини рослини містять алкалоїди (платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеціонін). Загальна кількість алкалоїдів становить: у листі – 0,49–3,5 % , у стеблах – 0,2–1,2 % , в кореневищах з коренями – 2,2–4 % , в насінні – до 5 % .
У медичній практиці використовують алкалоїд платифілін. За фармакологічною дією він близький до атропіну, але поступається йому за силою дії. З іншого боку, платифілін має перевагу над атропіном, бо значно менш токсичний.
Платифілін виявляє холінолітичну й спазмолітичну дію значно дужче за атропін, пригнічує холінореактивні системи вегетативних вузлів, заспокійливо діє на центральну нервову систему, особливо на судинорухові центри. Його призначають як спазмолітичний засіб при гострих шлункових і кишкових спазмах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, холециститах, печінкових і ниркових коліках, бронхіальній астмі, стенокардії тощо. А при лікуванні очних хвороб – як засіб, що розширює зіниці.
Використовують виннокам’яну сіль платифіліну – платифіліну гідротартрат. Він входить до складу плавефіну, палюфіну, тепафіліну та інших комбінованих препаратів.
Алкалоїд сенецифілін використовують як вихідну сировину для синтезу препарату диплацину, який застосовують у хірургічній практиці для розслаблення скелетних м’язів.
Для курсового лікування використовують платифіліну гідротартрат, який призначають всередину в порошку по 0,003–0,005 г або по 10–15 крапель 0,5-процентного розчину 2–3 рази на день. Свічки по 0,01 г вводять двічі на день. Мікроклізми – по 20 крапель 0,5-процентного розчину роблять 2–3 рази на день.
Для купірування гострого виразкового болю, а також кишкових, печінкових і ниркових колік платифілін вводять під шкіру.
Платифілін протипоказаний при глаукомі та при органічних захворюваннях серцево-судинної системи, печінки і нирок.