Спогад чуда  Архістратига Михаїла

Спогад чуда Архістратига Михаїла

19 вересня Православна Церква молитовно згадує благодатне чудо, яке учинив у Колосах (Хони) Архістратиг Михаїл, глава святого воїнства ангелів.

У IV столітті в місті Колоси (територія колишньої Візантійської імперії, нині – Туреччина), над джерелом чудотворної води, стояв храм Архістратига Михаїла. Історія його заснування почалася з того, що водою із джерела зцілилась донька знатного грека з Лаодикії, яка невиліковно хворіла і від народження була глухою. Коли вона напилася води із джерела, то не тільки одужала, а й отримала дар мови. І першими словами, які вимовила, були: “Великий Бог християнський”. Вся сім`я прийняла святе хрещення, а її батько у подяку Богу за зцілення дочки збудував величний храм Божий, який і був освячений в честь Архістратига Михаїла в Колосах. До святого цілющого джерела почали приходити не тільки християни, а й язичники. Багато їх відреклися від поганських ідолів і прийняли Христову віру.
У храмі протягом 60 років служив паламар Архип, який прославився своїм доброчесним християнським життям. Язичники вирішили знищити храм і вбити Архипа. Для цього вони з’єднали дві гірські річки в один потік і направили його на храм. Архип почав молитися Архістратигу Михаїлу, і той з’явився біля храму та, вдаривши палицею по горі, відкрив у ній широку розколину, куди полилися потоки води, і храм залишився неушкодженим. Місто, де відбулося це чудо, отримало нову назву – Хони (розколина, отвір).
* * *
В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих. Наші предки здавна з великою повагою ставилися до дня, коли Церква вшановує чудесну подію у Хонах. У народі цей день назвали Михайловим чудом. Святкувань не влаштовували, але уникали будь-яких важких робіт як у полі, так і вдома. Вважалось, що тих, хто порушує цей звичай, Архістратиг суворо карає – примушує викидати різні невеселі “чудасії”. Люди також вірили, що цього дня святий Михаїл у вигляді бідного старця ходить по землі й перевіряє, наскільки вони добрі до знедолених, тож заведено було роздавати милостиню для поминання померлих родичів.

Добавить комментарий