СТЕЖИНА  В РІДНІМ КРАЇ

Василь Глухота.

СТЕЖИНА В РІДНІМ КРАЇ

Цього чоловіка у Гадячі добре знають багато людей. Старші пам’ятають його по роботі в районній газеті, інші ж – по роботі на радіо. Василь Глухота – один із найдосвідченіших журналістів Гадяцького краю.

Народився він на Харківщині, згодом переїхав із батьками на Полтавщину, у село Соснівка, де навчався в місцевій школі, згодом – у Гадяцькій середній школі № 2. Відслужив у армії. Повернувся в рідні краї. Працював слюсарем у райпобуткомбінаті та промкомбінаті. Потім вступив на заочне відділення філологічного факультету Харківського державного університету.
Наприкінці серпня 1976 року Василь вирішив спробувати влаштуватися в гадяцьку районну газету «Будівник комунізму» (нині – «Гадяцький вісник»). Зустрівся з редактором А. Я. Панасенком, який тоді йому сказав: «Ми ж про тебе зовсім нічого не знаємо. Підготуй матеріал. Подивимося, що вмієш». У ті дні в Гадячі почав працювати завод експериментального домобудування. Туди й пішов збирати матеріал для майбутньої публікації. Удома написав репортаж. Завів мопед «Верховина» і відвіз рукопис у газету.
Допис редактору сподобався, і його автор Василь Глухота був прийнятий на посаду кореспондента відділу сільського господарства районної газети. Згодом очолив цей відділ. Настільними книгами журналіста стали підручники з агрономії, зоотехнії, сільськогосподарських машин. На редакційному мотоциклі МТ-9 у теплу пору року, взимку попутнім транспортом об’їздив усі села Гадяцького району, побував чи не у кожній тракторній бригаді, чи не на кожній фермі…
Працюючи в редакції районки, закінчив університет, став членом Національної спілки журналістів України. Одружився. У родині народилося двоє синів.
Василь Глухота у цьому виданні працював десять років. Звільнився із займаної посади у зв’язку із зарахуванням на навчання, на відділення журналістики Київської вищої партійної школи.
У ВПШ була своя газета, яку за традицією випускали першокурсники. Група, у якій навчався Василь, мала підготувати перший номер. Чомусь так сталося, що охочі писати були, а фотографувати – ні. Вирішив узятися за фотокореспондентську справу. Власним апаратом «Київ» зробив кілька знімків. Вони й пішли в газету. Наступний номер випускала інша група, а зробити фотоілюстрації запросили Василя. Так він став фотокореспондентом газети вищої партійної школи. Удосконалювався у фотографуванні. Особливо подобалися сюжети на спортивну тематику: динаміка, емоції. Із спеціальною фотоапаратурою годинами висиджував на природі, «ловлячи» кадр. Немало фотографій тієї пори досі зберігається в сімейному архіві. Особливо пишається тими, що власноруч зроблені в зоні відчуження навколо ЧАЕС.
Після двох років навчання повернувся в рідне місто і працював у партійній структурі до 1991 року. А потім ще майже 10 років був майстром місцевого промислового підприємства. Робота далека від журналістики, але мала свою специфіку.
У січні 2002 року Василь Олександрович зареєстрував приватне підприємство «Радіокомпанія «Місто». У радіовипусках звучали новини Гадяччини, розповіді про сучасників та проблеми, з якими доводилося зустрічатися на крутих поворотах життя.
Василь Глухота також випробував себе у тележурналістиці. Готував новини для мережі Гадяцького кабельного телебачення студії «Візит». У 2010 році став редактором і ведучим передач щойно створеного «Інформаційного центру «Регіон», які транслювалися по області.
За сумлінну працю, вагомий внесок у розбудову інформаційного простору та з нагоди професійного свята – Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку – у 2016 році В. О. Глухота нагороджений Грамотою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Іншими стали джерела інформації, але Василь Олександрович і сьогодні прагне бути на вістрі проблем. Готує матеріали для соціальних мереж, гадяцьких та обласних друкованих видань.
Нещодавно Василь Олександрович зустрів своє 70-річчя. Щиро вітаємо ювіляра. Зичимо міцного здоров’я та довголіття. Нехай благословенний Полтавський край додає наснаги та творчих успіхів.

Олег БЕРЕЗЕНКО.
м. Гадяч.

Добавить комментарий