Сти­му­лює ріст во­лос­ся

Сти­му­лює ріст во­лос­ся

Кра­со­ля ве­ли­ка (ка­пу­цин, нас­тур­ція, нас­тур­ка; нас­тур­ция боль­шая; Tro­pa­e­o­lum ma­jus) – ба­га­то­річ­на (в куль­ту­рі – од­но­річ­на) трав’янис­та рос­ли­на ро­ди­ни ква­со­ле­вих.
По­хо­дить во­на із Пів­ден­ної Аме­ри­ки. По всій те­ри­то­рії Ук­ра­ї­ни її роз­во­дять як де­ко­ра­тив­ну рос­ли­ну.
Із лі­ку­валь­ною ме­тою ви­ко­рис­то­ву­ють тра­ву і на­сін­ня кра­со­лі. Тра­ву зби­ра­ють 2–3 ра­зи за ве­ге­та­цію, зрі­зу­ю­чи об­лис­тне­ні кві­ту­ю­чі стеб­ла. Су­шать під ук­рит­тям на віль­но­му по­віт­рі або в при­мі­щен­нях, які доб­ре про­віт­рю­ють­ся, роз­сте­ля­ю­чи тон­ким ша­ром. Су­хої си­ро­ви­ни ви­хо­дить 20 від­сот­ків. Пло­ди зби­ра­ють у мі­ру доз­рі­ван­ня, до­су­шу­ють їх на по­віт­рі або в су­шар­ках при тем­пе­ра­ту­рі до 40°, а по­тім ви­лу­щу­ють на­сін­ня. Рос­ли­на не­о­фі­ци­наль­на.
Усі час­ти­ни рос­ли­ни міс­тять глі­ко­зид глі­кот­ро­пе­о­лін. При по­ру­шен­ні струк­ту­ри си­ро­ви­ни, фер­мен­ту­ю­чись, він пе­рет­во­рю­єть­ся на бен­зи­лі­зо­ті­о­ци­на­тан, який є ос­нов­ною скла­до­вою час­ти­ною ефір­ної олії. Крім цьо­го, в на­сін­ні є ви­со­ко­ак­тив­ний, але нес­тій­кий ан­ти­бі­о­тик. У над­зем­ній час­ти­ні (тра­ві) є ал­ка­ло­ї­ди (0,11%), ду­биль­ні ре­чо­ви­ни, слиз, ас­кор­бі­но­ва кис­ло­та (до 500 мг %), ізок­вер­цит­рин, кем­пфе­рол, суль­фат ка­лію.
Кра­со­ля ве­ли­ка має про­ти­цин­гот­ні, ді­у­ре­тич­ні й де­пу­ра­тив­ні влас­ти­вос­ті. Дос­лі­да­ми й клі­ніч­ни­ми спо­сте­ре­жен­ня­ми вста­нов­ле­но, що тро­пе­о­лін (од­на з фрак­цій ефір­ної олії кра­со­лі) про­яв­ляє інот­роп­ну дію на сер­це, по­ліп­шує він­це­ву те­чію кро­ві. У хво­рих із хро­ніч­ною сер­це­вою не­дос­тат­ніс­тю, зу­мов­ле­ною ате­рос­кле­ро­зом, прис­туп сте­но­кар­дії зні­мав­ся че­рез 2–3 хви­ли­ни піс­ля при­йо­му 5–10 кра­пель тро­пе­о­лі­ну. Ви­ді­ле­на з рос­ли­ни бен­зил­гір­чич­на олія має ци­то­ток­сич­ні влас­ти­вос­ті.
У на­род­ній ме­ди­ци­ні нас­тій тра­ви кра­со­лі вжи­ва­ють все­ре­ди­ну при лі­ку­ван­ні цин­ги, ане­мії, брон­хі­ту й нир­ко­во­кам’яної хво­ро­би та при ви­си­пах на шкі­рі.
Як за­галь­ноз­міц­ню­ю­чий і про­ти­цин­гот­ний за­сіб ре­ко­мен­ду­ють сві­же лис­тя і квіт­ки у виг­ля­ді са­ла­ту.
Нас­тій тра­ви, під­со­лод­же­ний ме­дом, ви­ко­рис­то­ву­ють для по­лос­кан­ня при ди­тя­чій хво­ро­бі пліс­няв­ці та при ін­ших зах­во­рю­ван­нях ро­то­вої по­рож­ни­ни. Особ­ли­вої ува­ги зас­лу­го­вує здат­ність ці­єї рос­ли­ни сти­му­лю­ва­ти ріст во­лос­ся.
Бу­то­ни й зе­ле­ні пло­ди кра­со­лі ма­ри­ну­ють і вжи­ва­ють за­мість ка­пер­сів.
Внут­ріш­ньо вжи­ва­ють нас­тій тра­ви (20 г си­ро­ви­ни на 200 мл ок­ро­пу, ва­рять 5 хви­лин, нас­то­ю­ють 30 хви­лин) – по 3 сто­ло­ві лож­ки три­чі на день. Сік із сві­жо­го лис­тя прий­ма­ють по 10  – 12 г на день при хро­ніч­но­му ка­та­рі брон­хів.
По­тов­че­не на­сін­ня з цук­ром (гра­ну­льо­ва­не) прий­ма­ють по 1 – 2 г 3 – 5 ра­зів на день при гос­трих і хро­ніч­них ін­фек­цій­них за­па­лен­нях се­чо­вих шля­хів, при брон­хі­аль­них за­па­лен­нях і гри­пі.
2 сто­ло­ві лож­ки су­мі­ші тра­ви кра­со­лі ве­ли­кої (40 г) і тра­ви зві­ро­бою зви­чай­но­го (15 г) за­ли­ва­ють склян­кою ок­ро­пу, кип’ятять 5 хви­лин, нас­то­ю­ють 20 хви­лин, про­цід­жу­ють і п’ють по тре­ти­ні склян­ки три­чі на день при нир­ко­во­кам’яній і жов­чно­кам’яній хво­ро­бах.
Са­лат: до по­рі­за­ної шма­точ­ка­ми ва­ре­ної кар­топ­лі до­да­ють под­ріб­не­не лис­тя кра­со­лі і кро­пу за­паш­но­го, со­лять, змі­шу­ють, зап­рав­ля­ють вер­шка­ми і звер­ху прик­ра­ша­ють шма­точ­ка­ми ва­ре­но­го яй­ця (на 200 г кар­топ­лі бе­руть 100 г лис­тя кра­со­лі, 10 г кро­пу, двоє яєць, 30 г вер­шків та сіль).
Зов­ніш­ньо сік із сві­жо­го лис­тя кра­со­лі або нас­той­ку (100 г сві­жо­го лис­тя кра­со­лі, 100 г сві­жо­го лис­тя кро­пи­ви жал­кої і 10 г под­ріб­не­но­го на по­ро­шок су­хо­го ко­рін­ня пер­ста­чу гу­ся­чо­го змі­шу­ють і доб­ре роз­ти­ра­ють, за­ли­ва­ють 500 мл 90про­цен­тно­го спир­ту, нас­то­ю­ють, збов­ту­ю­чи, 15 днів, про­цід­жу­ють) ви­ко­рис­то­ву­ють для вти­рань че­рез день у по­пе­ред­ньо по­ми­ту во­ло­ся­ну час­ти­ну го­ло­ви при ви­па­дан­ні во­лос­ся, не до­пус­ка­ю­чи пот­рап­лян­ня рі­ди­ни в очі.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий