Красоля велика (капуцин, настурція, настурка; настурция большая; Tropaeolum majus) – багаторічна (в культурі – однорічна) трав’яниста рослина родини квасолевих.
Походить вона із Південної Америки. По всій території України її розводять як декоративну рослину.
Із лікувальною метою використовують траву і насіння красолі. Траву збирають 2–3 рази за вегетацію, зрізуючи облистнені квітуючі стебла. Сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщеннях, які добре провітрюються, розстеляючи тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 відсотків. Плоди збирають у міру дозрівання, досушують їх на повітрі або в сушарках при температурі до 40°, а потім вилущують насіння. Рослина неофіцинальна.
Усі частини рослини містять глікозид глікотропеолін. При порушенні структури сировини, ферментуючись, він перетворюється на бензилізотіоцинатан, який є основною складовою частиною ефірної олії. Крім цього, в насінні є високоактивний, але нестійкий антибіотик. У надземній частині (траві) є алкалоїди (0,11%), дубильні речовини, слиз, аскорбінова кислота (до 500 мг %), ізокверцитрин, кемпферол, сульфат калію.
Красоля велика має протицинготні, діуретичні й депуративні властивості. Дослідами й клінічними спостереженнями встановлено, що тропеолін (одна з фракцій ефірної олії красолі) проявляє інотропну дію на серце, поліпшує вінцеву течію крові. У хворих із хронічною серцевою недостатністю, зумовленою атеросклерозом, приступ стенокардії знімався через 2–3 хвилини після прийому 5–10 крапель тропеоліну. Виділена з рослини бензилгірчична олія має цитотоксичні властивості.
У народній медицині настій трави красолі вживають всередину при лікуванні цинги, анемії, бронхіту й нирковокам’яної хвороби та при висипах на шкірі.
Як загальнозміцнюючий і протицинготний засіб рекомендують свіже листя і квітки у вигляді салату.
Настій трави, підсолоджений медом, використовують для полоскання при дитячій хворобі пліснявці та при інших захворюваннях ротової порожнини. Особливої уваги заслуговує здатність цієї рослини стимулювати ріст волосся.
Бутони й зелені плоди красолі маринують і вживають замість каперсів.
Внутрішньо вживають настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу, варять 5 хвилин, настоюють 30 хвилин) – по 3 столові ложки тричі на день. Сік із свіжого листя приймають по 10 – 12 г на день при хронічному катарі бронхів.
Потовчене насіння з цукром (гранульоване) приймають по 1 – 2 г 3 – 5 разів на день при гострих і хронічних інфекційних запаленнях сечових шляхів, при бронхіальних запаленнях і грипі.
2 столові ложки суміші трави красолі великої (40 г) і трави звіробою звичайного (15 г) заливають склянкою окропу, кип’ятять 5 хвилин, настоюють 20 хвилин, проціджують і п’ють по третині склянки тричі на день при нирковокам’яній і жовчнокам’яній хворобах.
Салат: до порізаної шматочками вареної картоплі додають подрібнене листя красолі і кропу запашного, солять, змішують, заправляють вершками і зверху прикрашають шматочками вареного яйця (на 200 г картоплі беруть 100 г листя красолі, 10 г кропу, двоє яєць, 30 г вершків та сіль).
Зовнішньо сік із свіжого листя красолі або настойку (100 г свіжого листя красолі, 100 г свіжого листя кропиви жалкої і 10 г подрібненого на порошок сухого коріння перстачу гусячого змішують і добре розтирають, заливають 500 мл 90процентного спирту, настоюють, збовтуючи, 15 днів, проціджують) використовують для втирань через день у попередньо помиту волосяну частину голови при випаданні волосся, не допускаючи потрапляння рідини в очі.