На сороковий день після Різдва Христового, 15 лютого, відзначається Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Святкового дня Церква прославляє Богонемовля Ісуса і Його Пречисту Матір-Діву, що принесла в храм Первістка-Сина для присвячення Богові Отцю.
Із церковнослов’янської слово «стрітення» можна перекласти як «зустріч». Подія Стрітення Господнього стала з’єднуючою ланкою між Старим і Новим Заповітом, моментом зустрічі людей зі Спасителем.
За законом Мойсея, усі батьки повинні були приносити своїх первістків у храм для посвячення Богу на сороковий день після народження. Отож у належний час Пресвята Діва Марія та Йосиф Обручник понесли маленького Ісуса з Вифлеєма до Єрусалима. На подяку Всевишньому вони взяли з собою двох голубенят.
Коли святе сімейство прийшло до храму, туди ж навідався праведний старець Симеон Богоприємець. Колись під час перекладання Святого Письма з єврейської на грецьку мову він засумнівався в словах із книги пророка Ісаї, що Спаситель народиться від Діви. Тоді явився йому ангел і сказав, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. Справдження пророцтва праведник чекав до 360-річного віку.
І ось нарешті узяв Симеон Богонемовля на руки, прославив Всевишнього й промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвіту язичникам і на славу народу Твого Ізраїля» (Лк.2:29-32).
Там же, у Єрусалимському храмі, була тоді й свята Анна Пророчиця, вдова вісімдесяти чотирьох років, яка майже все своє життя присвятила служінню Богу постом і молитвою. Зустріч з очікуваним Месією стала їй нагородою за глибоку побожність. Побачивши Богонемовля, свята пішла проповідувати добру звістку «всім, хто визволення Єрусалиму чекав» (Лк. 2:38).
У давній Церкві на Стрітення відбувалися масові процесії зі свічками. У наші часи в усіх храмах на вшанування Христа-Просвітителя здійснюється чин благословення свічок. У молитвах на їх освячення прохають, щоб як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної пітьми (духовної сліпоти).
У народі стрітенські свічки називають громничними. Наші пращури вірили, що вони охороняють житло від удару блискавки.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.