Сухе дерево як пам'ятка  безпам'ятства

Сухе дерево як пам’ятка безпам’ятства

Уже минуло багато років, як відійшла за межу Вічності Герой України, Берегиня української пісні, наша видатна землячка Раїса Опанасівна Кириченко.
Шанувальники її таланту свято бережуть пам’ять Чураївни. Двічі на рік – у день її народження і день упокоєння Раїси Опанасівни – вони збираються не тільки на її малій батьківщині, де похована співачка, а й поблизу будинку, в якому вона проживала, що по вулиці Зигіна, 3/7, у Полтаві. На фасаді цього будинку свого часу була встановлена меморіальна дошка, поблизу – клумба квітів. А ось недавно навпроти меморіальної дошки засохло дерево, що на 100 відсотків вражене омелою. Мешканці будинку письмово зверталися до КП «ЖЕО-2» з проханням спиляти аварійну деревину, адже вона не лише псує навколишній естетичний вигляд, а й загрожує вікнам, балконам мешканців, перехожим. Що бачать люди, проходячи повз меморіальну дошку або прибувши віддати шану Раїсі Опанасівні? Засохлий стовбур, гілки, вражені омелою…
Поряд з будинком розташована Алея журналістів. І це також є пам’ять про славну когорту полтавських журналістів, які відійшли у Вічність. Омела з ураженого аварійного дерева вітром і птахами була перенесена на посаджену на алеї горобину, дерева почали гинути. Невже в комунальних службах міста не знайдеться коштів для того, щоб спиляти аварійне дерево поблизу цих двох пам’ятних об’єктів, подбати про зелені насадження, які ще можна врятувати?!. Стає соромно за байдуже ставлення до пам’яті людей, які своєю творчою працею уславили Полтаву й Україну.

Микола СТЕПОВИЙ
Мешканець Полтави, педагог

Поділися:

Добавить комментарий