Сумнівний урожай «передвиборної гречки»

Сумнівний урожай «передвиборної гречки»

Наступний 2019 рік стане в Україні роком подвійних виборів – президентських та парламентських. Втім уже нині чути «гарячий подих» виборчих перегонів. У цьому зв’язку варто нагадати, що за проведення виборів платимо й ми з вами. Адже, за словами політичного аналітика, координатора проектів громадської мережі ОПОРА в Кіровоградській області Зої Лебідь, цьогорічна субвенція з Державного бюджету на фінансування діяльності політичних партій складає 5,2 мільярда гривень, тоді як торік ця сума становила лише 2,6 мільярда. Очевидно, що тут уже врахована передвиборна складова.

Про те, як здешевити українські вибори, розмірковували учасники «круглого столу» «Шляхи зменшення вартості виборчих кампаній в Україні», що відбувся в обласному центрі при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та уряду Великої Британії.
Зазначалося, що основними статтями витрат політичних партій є реклама в ЗМІ, робота штабів і, як правило, непрямий підкуп виборців. Тобто будівництво дитячих майданчиків, ремонт доріг, роздача “гречки й аптечки”… Вартість передвиборної агітації за кандидатів різних рівнів від виборів до виборів зростає. Це призводить до посилення залежності політичних партій і кандидатів від великих донорів, провокує високі ризики політичної корупції і не сприяє забезпеченню рівних умов для всіх учасників виборчих перегонів.
Левову частку загальних витрат політичних партій та кандидатів на передвиборну агітацію останнім часом становлять витрати на розміщення політичної реклами.
Учасники зібрання зазначали, що наразі в українському законодавстві у сфері регулювання передвиборної агітації та партійних фінансів відсутні положення, які б ефективно регулювали суми у фінансуванні виборчих кампаній та утримували суб’єктів виборчого процесу від нарощування витрат на це. Відсутність єдиного підходу в питанні розміру виборчих фондів у законах про вибори, кількісних обмежень на політичну рекламу та неефективний контроль за витратами на передвиборну агітацію є одними з основних недоліків чинного законодавства. А відсутність дієвих санкцій до порушників вимог законодавства в частині фінансування передвиборної агітації не сприяє обмеженню витрат на проведення виборчих кампаній.
Існують різні підходи до запобігання надмірному фінансуванню передвиборної агітації. Серед них – встановлення обмежень на розміщення політичної реклами та обмеження витрат на передвиборну агітацію. Настільки будуть дієвими такі заходи – покаже час. Адже, за словами модератора «круглого столу», директора з правових питань ГО “Інтерньюз-Україна”, юриста Павла Моісеєва, за останні 26 років в Україні відпрацьовано жорстку й ефективну для бізнес-структур виборчу систему, “реконструювати” яку дуже непросто. Часто кандидати йдуть у політику, щоб лобіювати власні фінансові інтереси, або ж проводять у законодавчу та виконавчу влади, з тією самою метою, “своїх людей”. Закономірним є й той факт, що вкладені у виборчу кампанію гроші в подальшому повертаються сторицею.
Загалом зазначалося, що хоча встановлення обмежень витрат на передвиборну агітацію має зменшити надмірне фінансування передвиборної агітації, воно не повинно перешкоджати партіям і кандидатам проводити ефективні виборчі кампанії та доносити свої програми до виборців. Обмеження платної політичної реклами на телебаченні або радіо слід запроваджувати лише тоді, коли законодавством буде чітко визначено поняття політичної реклами та проведено розмежування між інформаційним забезпеченням виборів і висвітленням діяльності публічних службовців, які часто є кандидатами на виборах. Належний рівень інституційної незалежності, достатні повноваження та ресурси, необхідні для виявлення порушень і притягнення порушників до відповідальності, повинні мати й державні органи, які здійснюватимуть контроль за фінансуванням передвиборної агітації. А санкції за порушення вимог законодавства щодо обмежень витрат на передвиборну агітацію мають бути ефективними, пропорційними та дієвими, як і строки притягнення порушників до відповідальності, наголошували учасники «круглого столу».

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий