Світлій пам’яті  Олександра Антоновича КУЗЕМСЬКОГО

Світлій пам’яті Олександра Антоновича КУЗЕМСЬКОГО

Із сумом повідомляємо, що 5 березня 2022 року відійшов у вічність один з перших рухівців на Лубенщині, дуже дорога нам людина, активний політичний діяч, український патріот Олександр КУЗЕМСЬКИЙ.
Він народився 13 жовтня 1951 року у місті Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Після здобуття вищої освіти тривалий час працював інженером-будівельником фірми «Валтекс», раніше Лубенська ковдряно-повстяна фабрика. Разом з дружиною Наталею виховав двох синів.
Більшу частину свого життя Олександр Куземський присвятив безкомпромісній боротьбі за українську державність. Наприкінці 1980-х років одним із перших у Лубнах вступив до «Народного руху України за перебудову». Пізніше ця організація стала активною політичною партією «Народний Рух України». Тривалий час обирався лідером лубенських рухівців.
Він сприяв і організував у 1990 році разом з однодумцями видання рухівської газети «Поклик», яка мала чималий вплив на формування національної і громадянської свідомості лубенців та мешканців району. «Поклик» – перший на Лівобережжі демократичний часопис, друкований орган НРУ. Олександр Куземський був розумом і душею часопису: постійним членом його редакційної колегії, редактором. На шпальтах «Поклику» пан Олександр викривав злочинну сутність компартійної бюрократії, відстоював ідеали національної державності.
Розумів він значення Української Автокефальної Православної Церкви для відродження релігійної свідомості. Саме Олександр Куземський сприяв відродженню на Полтавщині, зокрема в Лубнах, Української Автокефальної Православної Церкви (нині ця конфесія – невід’ємна складова єдиної Помісної ПЦУ), всіляко допомагав у створенні місцевої громади УАПЦ. Завжди брав активну участь у роботі товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта».
У 1990 році як активіст Народного Руху обраний до Лубенської міської ради, був єдиним депутатом-рухівцем із тридцяти від національно-демократичних сил Лубенщини. А це в умовах панування на той час у більшості лубенців колоніальних російських комуністичних міфів важило дуже багато. Люди бачили щирість його вболівання за Україну та її народ і, попри різницю у поглядах, проголосували за нього.
У тому ж році, ще до здобуття незалежності, за ініціативою пана Олександра, більшість депутатів проголосували за підняття синьо-жовтого прапора на будівлі, де проходили пленарні засідання Ради, на час їх проведення. Згодом у тому ж 1990 році рухівці, серед яких провідну роль грав Куземський, встановили щоглу з національним символом на ринковій площі міста.
Більшість років свого життя він віддав боротьбі за українську державність та її утвердження на основі рухівських ідеалів – національної ідеї, свободи, демократії, соціальної справедливості. Саме Олександр Куземський очолював міськрайонний штаб з підтримки кандидатів у Президенти В’ячеслава Чорновола (1991), Володимира Ланового (1994), Геннадія Удовенка (1999), Віктора Ющенка (2004) та штаби національно-демократичних сил на виборах до ВР (1990 рік – НРУ), 1994 рік (НРУ), 1998 рік (НРУ), 2002 і 2006 роки (блок Віктора Ющенка «Наша Україна»).
Олександр Куземський назавжди залишиться у пам’яті полтавських і лубенських рухівців, просвітян, вірних ПЦУ і всіх тих громадян, які знали його, як справжній патріот Української держави, невтомний борець за відродження українських політичних та культурних традицій.
У наших серцях завжди житиме його уважний, розумний погляд, його тихе, спокійне і мудре слово при обговоренні наших рухівських справ та загальносуспільних проблем. Царство Небеснеє і вічна пам’ять та шана справжньому патріоту й борцю за українську державність. Прощай, дорогий друже.
Рухівці Лубенщини: Володимир Гринь, Іван Єременко, Володимир Павличенко, Наталія Костюк, Юрій Безгубенко, Михайло Карпець, Іван Солодовник, В’ячеслав Баб’юк; Сергій Омельченко, журналіст, викладач історії (м. Лубни), Микола Кульчинський, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова Полтавської крайової організації Народного Руху України у 1994–2005 рр., депутат Полтавської обласної ради; голова Пирятинської РО НРУ Григорій Сапсай; Людмила Розсоха, одна із засновників Миргородської МО НРУ, заступниця директора з наукової роботи Миргородського краєзнавчого музею; Олег Пустовгар, голова Полтавської обласної організації Руху в 2005–09 рр., регіональний представник УІНП в Полтавській області; Катерина Дубна, одна із засновників Гадяцької РО НРУ.

Добавить комментарий