16 лютого Валерію Михайловичу ЧЕРКАСУ виповнилося б 81 рік. Не судилося. Після важкої хвороби він відійшов у Вічність.
Народжений грізного 1941-го, Валерій Черкас – син полеглого в перші місяці Великої Вітчизняної війни високопоставленого офіцера Червоної армії – пізнав гіркоту повоєнного дитинства. Чи не єдиною розрадою напівголодних буднів було читання, дружба з книгою, яку зберіг упродовж усього життя, зібравши унікальну бібліотеку. А ще – захоплення з підліткового віку фотосправою. Це захоплення стало професією, в якій Валерій Михайлович досяг вершин майстерності.
Валерій Черкас – фотокореспондент «Комсомольця Полтавщини», «Сільських вістей», «Зорі Полтавщини» – побував у найвіддаленіших куточках області й України. Герої його фоторобіт – президенти й сталевари, генерали й доярки, хлібороби й митці… А також – рідний край, уся наша красива, щедра, неповторна Вітчизна – Україна-мати.
Валерій Михайлович Черкас удостоєний почесного звання «Заслужений журналіст України», переможець і лауреат міжнародних, всеукраїнських фотовиставок, має чимало державних і відомчих відзнак. Та найголовніше визнання – численні шанувальники непересічної творчості справжнього віртуоза фотооб’єктива…
Журналістика для Валерія Михайловича була щоденною нелегкою працею, в якій не було місця халтурі чи неякісній роботі. Кожен його фоторепортаж, знімок ставали окрасою газетних шпальт. Опанувавши цифрові технології, Валерій Михайлович розширив діапазон майстерності. На його фейсбук-сторінці мало не щодня з’являлися світлини. Вони – справді зупинені миті, які рухають життя.
Глибоко сумуємо з приводу кончини нашого колеги. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного.
Нехай Господь прийме душу новоспочилого раба Божого Валерія у Царстві Небеснім.
Спочивай з миром, дорогий друже, колего, наставнику.
Зоряни.