Священний символ віри

Священний символ віри

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася унікальна виставка “Християнська спадщина нашої землі”, на якій представлено 1100 експонатів з єдиного не тільки в Україні, а й на теренах усієї Східної Європи музею Хреста.

У повній назві незвичайного музею зазначено: “історико-етнографічний ставрографічний”. Ставрографія – це дисципліна, що вивчає історію та іконографію головного символу християнства – хреста. Наразі у житті присвяченого йому закладу відбуваються важливі зміни: з громадського, розташованого в селі Гречане Петриківського району Дніпропетровської області, музей невдовзі може перетворитися на Дніпровський міський етнографічний із “пропискою” у Дніпрі.
Із відкриттям виставки “Християнська спадщина нашої землі” засновника музею – відомого історика й археолога Віктора Векленка – привітали директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко, заступник директора департаменту культури і туризму облдержадміністрації Інна Шерстюк, настоятель Полтавської Свято-Покровської церкви УПЦ КП протоієрей Микола Храпач.
Налаштовуючи присутніх на перегляд унікальної виставки, отець Микола нагадав про значення хреста для віруючої людини: “Хрест – це знамено християн. Це наш захист. Хрест має божественну силу, бо на ньому був розіп’ятий Христос. Хресне знамено освячене Його Животворною кров’ю. Віруючі люди носять натільний хрестик, творять хрест перед іконами, моляться з хрестом…”.
Віктор Векленко розповів, що наразі у фондах музею наявні експонати з двадцяти областей України. У рамках виставки Полтавщина представлена хрестиками-знахідками з Кобеляцького району (фрагменти найдавніших датуються ХІ століттям). Утім уважніше історик радить полтавцям придивлятися і до експонатів з Царичанського району Дніпропетровської області, бо ж за козацької доби Царичанська сотня була складовою Полтавського полку.
“Християнська культурна спадщина – дуже різноманітна. Але головне, що засвідчують віднайдені натільні хрестики, – це навіть не регіональні особливості, а єдність української землі, – наголошує Віктор Векленко. – На одних і тих же територіях знайдені хрестики різного, так би мовити, національного чи етнічного коріння, різного віросповідання. Наприклад, у “класичних” православних українських селах вісімнадцятого століття жили люди, які носили польські католицькі хрестики. Це показник того, що люди вживалися, співіснували мирно. І що конфлікти на наших землях виникають тільки тоді, коли їх хтось провокує”.
Серед наявних на виставці зразків головного християнського символу вирізняють православні, греко-католицькі, римо-католицькі хрести. Є ознаки, за якими класифікують хрести візантійські й києворуські, українські й російські, а також запорізькі, слобожанські, гуцульські. Виготовлені вони з бронзи, латуні, срібла, скла, керамічних матеріалів…
У Полтавському краєзнавчому музеї виставка “Християнська спадщина нашої землі” триватиме до 28 жовтня.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий