Православна Церква молитовно згадує мученицький подвиг святої Катерини 7 грудня. У східній традиції Катерину вважають Господньою захисницею жінок під час вагітності та пологів. У давні часи напередодні свята дівчата молилися, просячи Бога про вдале заміжжя.
Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської Конста. З юності вирізнялася рідкісною вродою та глибоким розумом. Вільно володіла іноземними мовами, досконало знала твори багатьох язичницьких письменників і філософів, відомих лікарів. Багато юнаків мріяли взяти її за дружину, але Катерина оголосила батькам, що погодиться вийти заміж лише за того, хто перевершить її у знатності, багатстві, красі й мудрості.
Мати дівчини, таємна християнка, повела її за порадою до свого духівника, святого старця. І він сказав Катерині, що знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому. Вручив ікону Божої Матері з Богонемовлям Іісусом на руках і звелів з вірою молитися Цариці Небесній – Матері Небесного Нареченого – про дар бачити Її Сина.
Дівчина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Пречисту Діву Марію, Яка просила Свого Сина подивитися на Катерину, але Немовля відвернулося. Відтак, коли старець розповів дівчині про істини християнської віри й звершив над нею обряд хрещення, їй знову було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь Іісус лагідно дивився на Катерину й дав їй перстень.
У той час в Александрії вирувало багатолюдне язичницьке свято. У жертву приносили не тільки тварин, а й сповідників Христа, які не відступили від Його вчення під страхом страшних тортур. Свята любов до мучеників і палке бажання полегшити їхню долю спонукали Катерину піти до головного жерця і володаря імперії, імператора-гонителя Максиміана, щоб заступитися за стражденних.
Імператор був вражений і красою, і мудрими словами, і сміливістю дівчини-християнки. Щоб довести їй переваги язичництва, він скликав 50 вчених мужів, але під час дискусії свята зуміла навернути їх у Христову віру. Максиміан спробував також спокусити Катерину обіцянками багатства й слави та, отримавши гнівну відмову, наказав піддати її жорстоким тортурам, а потім кинути до в’язниці.
Наступного дня мученицю знову привели на судилище. Під загрозою колесування їй запропонували принести жертву поганським богам, але несподівано з’явився ангел і розтрощив знаряддя страти. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Нареченому – Христу – і з молитвою до Нього сама поклала голову під меч ката. Це сталося 305 року (за іншими джерелами – 307-го).
У нашому народі святу великомученицю Катерину шанували як заступницю щасливої жіночої долі. Утім і хлопці, які прагнули знайти собі добру й роботящу суджену, напередодні свята молилися великомучениці про допомогу в цій важливій життєвій справі.
Дівчата прокидалися святкового дня удосвіта й відразу йшли в садок, щоб зрізати кілька гілочок вишні. У хаті ставили посудину з таким «букетом» на покуті (під образами) й спостерігали, як розвиватимуться бруньки. Вважалося, що якщо до святої Маланки (31 грудня за ст. ст.) вишні зацвітуть, дівчина незабаром вийде заміж.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.