Свята великомучениця Варвара

Свята великомучениця Варвара

День пам’яті Варвари Іліопольської, до останнього подиху вірної Христовому вченню, Православна Церква відзначає 17 грудня. Для українців це особливе свято, адже святі чудотворні мощі мучениці вже багато років спочивають у Києві, в Свято-Володимирському кафедральному соборі.

Свята Варвара жила в III–ІV століттях у місті Іліополі Фінікійському (нині – місто Баальбек у Лівані). Її батько Діоскур був язичником, представником малоазійської аристократії при імператорі Максиміані. Доньку-красуню він замкнув у вежі, щоб приховати від сторонніх очей. Вивчаючи навколишній світ із вікон, Варвара дійшла думки, що все з’явилося й існує по волі Єдиного Творця. Коли батько вирішив видати її заміж і дозволив виходити з вежі, дівчина познайомилася з християнами Іліополя і прийняла хрещення.
Дізнавшись, що донька увірувала в Христа, Діоскур знавіснів. Язичники жорстоко катували Варвару: батожили воловими жилами, а рани розтирали волосяницею. Правитель міста Мартіан доручив Діоскуру здійснити над нею суд, і батько обезголовив святу. Це сталося в 306 році. Разом із Варварою була страчена також свята мучениця Іуліанія, яка не побоялась її наслідувати.
Надалі як Діоскур, так і Мартіан отримали свою відплату – обох спопелила блискавка.
У ІV столітті мощі великомучениці Варвари перенесли до Константинополя, де вони зберігалися як святиня протягом багатьох віків. На початку ХІІ століття візантійський імператор Олексій I Комнін дозволив своїй дочці-княжні, в святому хрещенні також Варварі, взяти їх як посаг. Одружуючись з онуком Великого князя Київського Ярослава Мудрого Святополком Ізяславичем (у хрещенні – Михайлом), вона привезла мощі до Києва. Після завершення грандіозного будівництва Свято-Михайлівського храму святиню перенесли туди.
У трагічний 1240 рік, коли стольний Київ здобув і сплюндрував хан Батий, святі мощі сховали під кам’яними сходами собору, і таким чином вони збереглися. Надалі їх знову помістили для поклоніння у відновленому Михайлівському соборі.
Після зруйнування Золотоверхого Михайлівського собору в 1930-х роках (відновлений у кінці 1990-х) мощі святої Варвари зберігаються у Володимирському соборі в Києві.
Свята Варвара Іліопольська шанується християнами як захисниця від раптової – без покаяння та причастя – смерті. У нашому народі її завжди уявляли вмілою вишивальницею, яка вишила ризи самому Іісусові Христові. Варварин день був суто жіночим святом, у яке не можна було ні прати, ні білити, ні глину місити. Дівчата варили вареники з маком і пригощали хлопців. У макітрі обов’язково мали бути й так звані “пірхуни”, тобто вареники, в які замість начинки поклали борошно. Над парубками, котрим такі діставалися, потім по-доброму кепкували.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий