Величну подію Хрещення Господа нашого Ісуса Христа, або святе Богоявлення, православні християни молитовно вшановують 19 січня. Напередодні віряни дотримуються суворого посту.
20 січня за церковним календарем – собор чесного і славного Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана.
Свято Хрещення Господнього дуже давнє. Його встановили ще за апостольських часів. Стародавня назва свята – «Теофанія» (грец.), тобто Богоявлення. Вона пов’язана з тим, що при Хрещенні Господа явилась світу Пресвята Трійця. Усі чотири євангелісти свідчать про цю подію. «І сталося у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. І голос був з небес: «Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мк. 1, 9–11).
Хрещення від Іоана було символічним і означало, що, як тіло омивається й очищається водою, так і душа людини, котра щиро кається і повірила у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом.
Слово «хрещаю», «хрещу» в перекладі з грецької означає «занурюю у воду». Не можна зрозуміти сенсу й важливості хрещення, не з’ясувавши найперш символічного й реального значення води в Старому Завіті. Вода – це початок життя.
На згадку про те, що Спаситель Своїм хрещенням освятив воду, Церква здійснює водосвяття і в наші дні. Вода освячується і в храмах, і в річках та інших водоймах. Урочистий хід з цією метою до водойм називається хресним ходом на Йордан.
У нашому народі присвячене події Хрещення Ісуса Христа свято називають Водохрещею. Ще за тиждень перед святковим днем парубоча громада прорубувала на річці лід, випилювала з нього великий хрест і ставила над ополонкою. Біля хреста будували – теж з льоду – престол. Все це оздоблювали аркою з соснових гілок – «царські врата».
Після вранішнього богослужіння в церкві, на яке збиралося все село, люди йшли процесією на річку до хреста. Кожен ніс з собою глечик чи іншу посудину на воду.
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи «водичкою-йорданичкою». Ця вода має силу зцілювати душу й тіло людини. Головне – палко вірити в Божу милість і розкаюватися в гріхах.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.