Святе Богоявлення,  Хрещення Господа Бога  і Спаса нашого  Ісуса Христа

Святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Велике християнське свято, яке щорічно відзначається 19 січня, має дуже давню історію і кілька назв. Вони передають суть подій, що відбулися знаменного для майбутнього спасіння людства дня на ріці Йордан.

Святим Богоявленням свято називається тому, що Бог відкрився людям у всій повноті Пресвятої Тройці: втілений Син Божий хрестився в Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голубинім, а з Неба було чути голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мф. III, 13-17, Мк. I, 9-11, Лк. III, 21-22). Від цього дня почалося відкрите служіння Спасителя і Його проповідь.
Звершене Іоаном Предтечею Хрещення Ісуса Христа стало прообразом християнського Таїнства Хрещення, в якому кожна віруюча людина одержує прощення гріхів. Хрещення змиває навіть первородний гріх, який є вродженою, успадкованою від Адама, схильністю людини грішити. Над охрещеною людиною диявол не має абсолютної влади, а тільки ту, яку людина сама дає йому.
У Таїнстві Хрещення людина вмирає для гріха і воскресає для святості й цілісного, повноцінного буття з Творцем, має реальну можливість духовного життя в єдності з Богом і з Його Святою Христовою Церквою.
В історії Церкви напередодні свята Богоявлення хрестили оголошених (тобто тих віруючих, що пройшли підготовку до прийняття Таїнства Хрещення). При цьому запалювалось багато свічників і Великим чином освячувалась вода. Продовжуючи цю традицію, Православна Церква і сьогодні проводить із нагоди свята урочистий хресний хід із Хрестом, Євангелієм, свічниками, хоругвами при церковних дзвонах і святкових церковних співах до водних джерел. Освячена в такий спосіб вода називається «агіасма», що в перекладі із грецької мови означає «святиня».
Воду освячують двічі: 18 січня у Хрещенський святвечір (Навечір’я Богоявлення) і 19 січня у самий день Хрещення. При освяченні хрещенської води священик молиться Богові: «Сам і нині, Владико, освяти воду цю Духом Твоїм Святим. І дай усім, що доторкаються до неї, і споживають, і помазуються нею, – освячення, здоров’я, очищення і благословення». Вдома хрещенську воду дбайливо зберігають біля ікон. Через святі краплі свяченої води християнин долучається до благодаті Творця, Який благословляє, зцілює і освячує все наше земне існування.
У народі свято називають Водохрещею. Наші пращури за тиждень до свята вирізали в кризі замерзлих водойм ополонку в формі хреста. Цим традиційно займалася чоловіча громада. Великий хрест із льоду встановлювали над ополонкою та обливали його червоним квасом із буряка, що символізував кров.
Напередодні Хрещення відзначали Голодний святвечір, або Голодну кутю. Протягом всього дня дотримувалися суворого посту. Надвечір після пісної трапези всією родиною ішли до церкви, де проходила служба, яка закінчувалася освяченням води.
Зранку 19 січня всі знову брали участь у святковому богослужінні в храмі. Потім урочистою процесією вирушали до водойми, несучи попереду дерев’яного хреста та хоругви. На місці священик занурював хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли воду було освячено, віряни набирали її з ополонки у заздалегідь припасений посуд.
Після водосвяття всі поверталися до своїх хат. Поки мати чи старша донька збирали на стіл обідати, батько брав з-за ікони Пресвятої Богородиці пучок сухих васильків, змочував їх у свяченій воді й кропив усе в хаті та в господарстві. Потім крейдою писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Першим за стіл сідав саме голова родини. Перед їжею, натщесерце, всі пили свячену воду.
По обіді дівчата бігали до річки вмиватися в «йорданській воді», щоб багато років бути вродливими.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий