Святе Богоявлення, Хрещення Господнє

Святе Богоявлення, Хрещення Господнє

Свято Хрещення Господнього – одне з найдавніших у християнській Церкві. Його встановлення відноситься ще до часів апостолів. Стародавня назва свята – «Теофанія», тобто Богоявлення. Відзначається воно 19 січня. Напередодні належить дотримуватися суворого посту.

Богоявленням свято назвали тому, що під час Хрещення Господа у водах Йордану явилася світу Пресвята Тройця. Бог Отець промовляв із Небес про Сина: «Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мф. 3:17). Син хрестився від святого Предтечі Господнього Іоана, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба.
У святі Хрещення Господнього Церква утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Лиць Єдиного Бога і навчає нас рівночесно сповідувати і прославляти Святу Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.
Своїм Хрещенням Господь Ісус Христос засвідчив людству велику важливість, велику правду покаяння. Він прийшов відкрити нам шлях у Царство Небесне, в яке немає дороги тим, хто не обмив скверну своєї душі гарячими сльозами каяття.
Іоанове хрещення було символічним і означало, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, що правдиво кається і повірила у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом. Прийшовши на Йордан, Ісус благословляє цю духовну практику, наголошуючи в подальшій проповіді, що хрещення є необхідною складовою спасіння у Вічності.
На згадку про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, в Церкві встановлене водосвяття: напередодні свята вода освячується в храмах, а в саме свято Богоявлення – у річках. Багатолюдний урочистий хід до природних водойм називається «Хресним ходом на Йордан».
За традиціями нашого народу, за тиждень до Водохреща чоловіки вирубували з річкового льоду хрест великого розміру, а поруч хреста – престол. Завершували святкову композицію хвойні гілки у вигляді арки – «царські врата». Біля цих символічних споруд на Богоявлення відбувалося нетривале святкове богослужіння, потім священик занурював у річкову воду (в ополонку, «йордань») хрест, а хор співав: «Во Йордані хрещуся тобі, Господи…» Після цього люди набирали свячену воду з ополонки в принесений із собою посуд.
Удома господар родини кропив свяченою водою усе в оселі й господарстві. До столу сім’я сідала після того, як кожен випив по кілька ковтків свяченої води. Після обіду дівчата йшли до річки, щоб умитися йорданською водою – задля вроди та здоров’я.
***
20 січня за церковним календарем – Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана. Вставновлення цього свята зумовлене тим, що у Православній Церкві здавна дотримуються традиції згадувати наступного дня після великих Господніх і Богородицьких свят подвижників, які найближчим чином послужили тій чи іншій священній події в історії.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий