Святі мучениці Віра, Надія,  Любов та матір їхня Софія

Святі мучениці Віра, Надія, Любов та матір їхня Софія

За церковним календарем, пам’ять цих ранньохристиянських подвижниць вшановують 30 вересня. Прикметно, що в слов’янській традиції ім’я Софія (що грецькою означає «мудрість») залишилося незміненим, тоді як імена її доньок – Пістіс (Віра), Елпіс (Надія) і Агапе (Любов) прижилися у нас уже в перекладі.

Благочестива Софія була уродженкою Мілана. Овдовівши у молодому віці, разом із дітьми перебралася до Рима. Події розгорталися у ІІ столітті від Різдва Христового. У любові до Бога Софія виховувала трьох доньок, яких назвала на честь християнських чеснот – Віра, Надія, Любов. Родина не приховувала віри в Христа Спасителя, тож чутки дійшли до імператора-язичника Адріана, який побажав особисто побачити чотирьох сміливиць.
Матір і доньки безбоязно постали перед правителем імперії і сповідали віру в Христа, що воскрес із мертвих і дає вічне життя всім віруючим у Нього. Вони були спокійні й урочисті, немов на святі. Ще вдома Софія з дівчатками зрозуміли, що на них чекає, тож гаряче молилися, щоб Господь послав їм сили не боятися мук і смерті. Вірі на той час було 12 років, Надії – 10, Любові – 9.
Адріан переконував полонянок принести жертву богині Артеміді, але християнки залишались непохитними. Тоді імператор наказав жорстоко їх катувати. Під час страшних знущань святі діви прославляли свого Небесного Жениха, який невидимим чином полегшував їхній біль.
Святу Софію піддали іншій муці: матір була змушена дивитися на страждання своїх дітей. Але й вона не здалася – увесь час переконувала доньок мужньо терпіти тортури і молитися.
Врешті дівчаток стратили через усікновення мечем. Щоб продовжити душевні страждання святої Софії, імператор дозволив їй забрати тіла доньок. Софія поклала їхні останки в ковчег, відвезла на колісниці за місто і поховала на пагорбі. Три дні вона сиділа біля могили, доки Господь не покликав її душу в Небесні обителі. Віруючі поховали Софію біля її дітей.
У день пам’яті святих мучениць Церква закликає усіх людей плекати у своєму житті, у родинах та серцях найбільші моральні чесноти – віру, надію і любов, просити у Бога ласки бути мудрими та терплячими.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:

Добавить комментарий