Свобода слова  і журналістська діяльність в Україні

Свобода слова і журналістська діяльність в Україні

За 10 місяців 2019 року експерти Інституту Масової Інформації (ІМІ) зафіксували в Україні 208 порушень свободи слова. Переважна більшість – 149 випадків – стосувалася фізичної агресії проти журналістів. Для порівняння: протягом аналогічного періоду 2018 року було зафіксовано менше порушень свободи слова (201, з яких 147 випадків стосувалися фізичної агресії).
Уперше за останні три роки ІМІ зафіксував в Україні випадок вбивства журналіста. 20 червня цього року в лікарні помер черкаський журналіст Вадим Комаров, який так і не вийшов з медикаментозної коми після травневого нападу.
Численні випадки фізичної агресії проти журналістів наводили учасники парламентських слухань на тему “Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”, що відбулися у сесійному залі Верховної Ради України.

У роботі зібрання взяли участь представники правоохоронних органів, народні депутати, представники міжнародної спільноти, делегації журналістів із різних регіонів України, в тому числі й із Полтавщини. Поїздку організував департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА. Вела парламентські слухання заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
Наголошувалося, що основними категоріями порушень свободи слова в Україні станом на листопад 2019 року були: перешкоджання законній журналістській діяльності – 89 випадків, погрози – 31, побиття – 18, ненадання доступу до інформації – 17, кібератаки – 15 випадків. Порівняно з минулим роком, у 2019-му в Україні зросла кількість випадків цензури – 6. Зокрема з телеканалу ZIK звільнилися сотні журналістів на знак протесту проти цензури, про що вони зробили окрему заяву.
Серед регіонів Україні за кількістю порушень лідирують Київ та столична область (76 випадків). Друге місце за кількістю порушень посіла Одещина (17 випадків), третє розділили між собою Волинь і Дніпропетровщина – по 13 випадків відповідно, на четвертому місці – Миколаївщина (12 випадків), на п’ятому – Полтавщина (10 випадків).
Йшлося також про тимчасово окуповані території України, де робота незалежних журналістів практично неможлива. Українські журналісти позбавлені можливості висвітлювати події на цій території через загрозу фізичній безпеці.
На необхідності збалансування системи захисту й відповідальності журналістів за маніпулювання суспільною думкою та суспільною свідомістю акцентував свою доповідь міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський.
Припинити безкарність і захистити журналістів закликав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Трагедією української журналістики він назвав нинішню ситуацію, коли чи не кожного дня в Україні б’ють представників ЗМІ, і нагадав, що й до цього часу не розкриті резонансні вбивства Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Олеся Бузини та інших журналістів. У переважній більшості випадків не затримано ні замовників, ні виконавців цих та інших злочинів проти журналістів. А голова правління Громадської спілки “Національна асоціація українських медіа” Тетяна Кутюжинська нагадала про заборгованість влади перед роздержавленими ЗМІ в питаннях фінансової підтримки та мінімальної плати за оренду приміщень редакцій. Вона зазначила, що й нині на деякі роздержавлені ЗМІ чиниться тиск із тим, щоб забрати їхні приміщення.
Із цькуванням та перешкоджанням у журналістській діяльності стикнулася журналістка телеканалу ZIK Наталя Влащенко, яка наголосила, що, на жаль, в Україні незахищеними є не тільки журналісти, а й переважна більшість законослухняних громадян. Тому журналісти мають об’єднуватися у відстоюванні своїх прав на оприлюднення інформації. А журналіст програми “Схеми” радіо “Свобода” Михайло Ткач запевнив, що, попри потужний супротив чиновників, задіяних у корупції, журналісти й надалі викриватимуть їхню незаконну діяльність.
Про випадки негативного впливу власників ЗМІ на журналістів, про їхню професійну етику йшлося у доповіді голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Він також висловив припущення, що у випадку відсутності самоокупності телеканалів та наявності антиукраїнської риторики з їхніх екранів такі медіа підлягатимуть закриттю.
Свобода слова є ознакою демократичного суспільства, констатував заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко. За його словами, в силових структурах країни будуть призначені особи, відповідальні за роботу зі зверненнями журналістів.
Учасники парламентських слухань прийняли відповідну резолюцію, в якій наголошується на посиленні відповідальності за навмисне перешкоджання професійній діяльності журналістів, визначенні понять журналістська етика й журналістська діяльність, розслідуванні та втановленні організаторів і замовників убивств журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Олеся Бузини, визволенні українського журналіста Станіслава Асєєва, який з 2017 року утримується як заручник на території ДНР… Також наголошувалося на необхідності публікації щоквартального звіту щодо виконання пунктів резолюції та забезпечення умов професійної діяльності журналістів.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий