«…Свою ти силу ниспошли»

«…Свою ти силу ниспошли»

Історико-просвітницький вечір «Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом. Цікаві факти про пам’ятник Тарасові Шевченку у Полтаві» влаштували департамент культури і туризму облдержадміністрації, обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Захід присвятили 95-річчю встановлення у Полтаві пам’ятника Кобзареві.

Завідувачка відділу обслуговування користувачів обласної універсальної наукової бібліотеки Ніна Климко сповістила, що 9 березня цього року, у день народження Великого Кобзаря, офіційно зареєстрували світовий рекорд за кількістю встановлених пам’ятників Тарасу Шевченку. За інформацією «Книги рекордів України», у світі встановлено 1167 пам’ятників Т. Г. Шевченку. З них 99 – у 44 країнах і 1068 – в Україні. Тарас Шевченко неодноразово бував у Полтаві та інших містах, селах Полтавщини. Тут він написав поеми «Іван Гус» («Єретик»), «Сліпий», вірш «Не завидуй багатому» та інші твори. Перебуваючи у Полтаві у 1845 році, Шевченко відвідав садибу Котляревського на Івановій горі та зробив малюнок хати.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар зазначив: «Перші пам’ятники Тарасу Шевченку під час визвольних змагань початку ХХ століття за незалежність України на території тодішньої Полтавської губернії з’явилися у 1918 році, у період гетьманату Павла Скоропадського. Навесні 1918 року – у селі Діброва, а восени – у місті Ромни. Останній – авторства скульптора Івана Кавалерідзе – дуже схожий на полтавський, який так само створив Кавалерідзе».
Доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Олександр Лук’яненко підготував цікаву доповідь про історію встановлення пам’ятників Тарасові Шевченку в Полтаві та інших містах України, супроводжуючи її слайд-презентацією.
«Пам’ятник Тарасові Шевченку у Полтаві є унікальним, бо створений у стилі «авангардизм», він є унікальним і для всієї України. Вціліли лише два авангардних пам’ятники Кобзарю, а в оригінальному стані – наш, полтавський. Це – наш духовний маяк, бо багато в чому закріплює наше бачення минулого, а ще – європейські прагнення українців, бо по суті є одним із передових для свого часу», – наголосив Олександр Лук’яненко. Він розповів про теплі стосунки скульптора Івана Кавалерідзе із Симоном Петлюрою, який всіляко підтримував митця у його бажанні створити пам’ятник Шевченку в Ромнах.
А пам’ятник у Полтаві відкрили 12 березня 1926 року. З цієї нагоди відбувся кількатисячний мітинг жителів Полтави, навколишніх сіл та гостей з інших міст.
«У Державному архіві Полтавської області є документи, які засвідчують, що влада вирішила розташувати пам’ятник навпроти музею тому, що там був цвинтар загиблих «борців за владу Рад», за ті ідеї, які комуністичний режим намагався протягом десятиліть приписати Тарасу Григоровичу Шевченку», – зазначив Олександр Лук’яненко. Спорудили із залізобетону. Могутня фігура Шевченка наче постає із сірих асиметричних брил. Висота скульптурної фігури Пророка Української Нації становить 1,8 м, а висота постаменту – 3,2 м. «Спочатку у планах Івана Кавалерідзе пам’ятник мав сягати десяти метрів, але пізніше ця ідея була скорегована», – повідомив науковець. Він розповів про історичне «життя» пам’ятника Шевченку
у Полтаві упродовж XX століття, подвійні стандарти комуністичної влади у ставленні до Кобзаря, про різнотлумачення у датах встановлення пам’ятника, на основі архівних документів описав процедуру відкриття. «Дітище» Кавалерідзе пережило кілька спроб знищення. Серед них – німецько-радянська війна та спроби демонтажу в СРСР з ідеологічних міркувань. «Під час Другої світової війни німці переплутали монумент Шевченку з пам’ятником Лєніну. І лише дивом пам’ятник Кобзареві був врятований. Під час відвідин Полтави лідер радянської компартії Микита Хрущов негативно відгукнувся про авангардний пам’ятник. Але все ж творіння Кавалерідзе тоді все-таки відстояли і зберегли».
На вечір завітали студенти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, медичного факультету Полтавського державного медичного університету, користувачі бібліотеки. Учасники відкрили для себе нову сторінку історії вшанування пам’яті Тараса Шевченка.

Ганна ОСИПЕНКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий