Телятко – як маленьке дитятко

Телятко – як маленьке дитятко

В особистих господарствах у молочний період вирощувати телят можна як під коровою, так і на ручному випоюванні. Перший спосіб полягає в тому, що певну частину молока у корови видоюють, а частину дають можливість теляті виссати.

Таке вирощування має переваги. Теля отримує свіже, тепле, не забруднене мікроорганізмами материнське молоко. Завдяки цьому воно швидше росте, розвивається, а організм набуває стійкості проти шлунково-кишкових та інших захворювань. При ссанні вим’я корови добре масажується і подразнюється, що значно посилює діяльність та розвиток молочної залози. Особливо це корисно для молодих корів, у яких вим’я ще розвивається. Підсисне вирощування молодняку також доцільно застосовувати у разі тугодійності корів.
Телят підпускають до корів тільки під час молозивного періоду, але можна і довше, до 5–6 тижнів. Це залежить від потреби господаря в молоці і розвитку теляти. У перші 10–15 днів молозиво і молоко є єдиним кормом для приплоду, тому потребу в цьому молодняку треба задовольнити. Щоб знати, яку кількість молока чи молозива теля споживає при ссанні, необхідно регулярно проводити контрольні доїння, що дозволяє визначити добовий надій корови.
Перший раз теля підпускають до матері через 1–1,5 години після отелення (якщо воно пройшло без ускладнень). Далі воно споживатиме молока стільки, скільки разів доїтимуть корову. У молозивний період це зазвичай буває чотири рази на добу.
Вирощувати молодняк при ручному випоюванні починають одразу після його народження. Теля відлучають від матері і більше до неї не підпускають. Перший раз йому дають молозиво через 1–1,5 години після народження незалежно від часу доби. Деякі господарі великої рогатої худоби вважають, що можна відкласти перше годування до ранку, якщо теля народилося пізно ввечері або вночі. Це велика помилка. Теля в пошуках корму починає лизати сторонні предмети, на яких є хвороботворні мікроби. Крім того, воно позбавляється цілющих властивостей перших порцій молозива, які сприяють зміцненню імунної системи новонародженого організму.
Першого дня молодняку випоюють 1–1,5 кг, а в наступні – 1,5–2 кг молозива за кожну даванку. Порція залежить від величини та стану здоров’я теляти. Норма молозива – 40–50 г на 1 кг живої маси новонародженого теляти із розрахунку на одну даванку. Таким чином, добова норма молозива в перші 10–15 днів життя повинна становити 1/5–1/6 маси теляти при народженні, тобто 5–7 кг. Протягом молозивного періоду телят годують щонайменше чотири рази на добу. Молозиво температурою нижче
36–38°С підігрівають, оскільки напування холодним молозивом може призвести до застудних захворювань.
Молозиво – незамінний корм для теляти у перші дні життя. В ньому майже вдвічі більше сухих речовин, у чотири-п’ять – білка, у півтора разу – мінеральних солей у порівнянні зі звичайним молоком. Також у ньому багато вітамінів і ферментів, що відіграють важливу роль в організмі телят у перші дні його життя. Особливо велике значення для теляти мають антитіла, що містяться у молозиві. Вони захищають організм новонародженого теляти від різних захворювань. Вітаміни, ферменти та антитіла швидко руйнуються, якщо зберігати молозиво за кімнатної температури. Тому бажано згодовувати його теляті відразу ж після доїння.
Молозиво завдяки наявності в ньому різних гормонів і певній кислотності подразнює кишківник, посилює його перистальтику. Це прискорює виведення з організму первородного калу, затримання якого дуже шкідливе для теляти.
Молозиво швидко змінює свій склад. Так, у перше доїння воно містить до 20% білка, у друге – близько 12%, у третє – до 6%. У першу добу після отелення корови в молозиві міститься 22,1% сухих речовин, у тому числі 3,6% жиру, 14,3% білка, 0,26% кальцію та 0,24% фосфору, у той час як у молоці цих речовин міститься значно менше: сухої речовини – лише 12,1%, білка – 3,25%, кальцію – 0,13%, фосфору – 0,11%.
При годівлі, особливо в перші дні, потрібно стежити за тим, щоб телята споживали молозиво, а потім молоко невеликими ковтками. Найзручніше для цього використовувати соскову напувалку. Також можна випоювати молозиво молодняку з відра. Але новонароджені телята не вміють пити з посуду. Тому їх до цього привчають. У відро наливають трохи молозива, змочують у ньому три пальці (вказівний, середній і підмізинний) лівої руки, всовують пальці в рот теляті і потихеньку опускають руку у відро з молозивом. Теля ссе пальці й одночасно всмоктує молозиво. Після кількох спроб воно починає пити молозиво з відра самостійно. Стежать, щоб під час годівлі теля робило 3–4 перерви. Після випоювання молозива або молока мордочку теляти витирають чистим рушником. Надалі для полегшення годівлі відро для молока прикріплюють до стінки клітки так, щоб зручно було наливати в нього молоко зовні та пити теляті всередині клітки. Молозивний період триває 5–7, іноді – 10 днів.
Телята відчувають велику потребу у воді. Це зумовлено тим, що молодому організму властива висока інтенсивність обмінних процесів, середовищем та учасником яких є вода. Проте з молозивом та молоком її надходить недостатньо. Напувають здорових телят, починаючи з другого-третього дня життя, по 1–1,5 л на голову звичайною водою, але підігрітою до температури 35–38°С. Обмежувати напування не слід. Молодняку старше 10 днів можна давати воду кімнатної температури 3–4 рази на добу приблизно через 30–40 хвилин після годівлі молозивом чи молоком. Особливу спрагу відчувають телята, хворі на діарею. Тому частину молозива чи молока їм треба заміняти водою, перекип’яченою та охолодженою до 35–38°С. Молоко їм можна розводити теплою перекип’яченою водою.
У перші дні життя молодняку необхідно слідкувати за чистотою посуду, з якого випоюють молоко. Відро, соскові напувалки після використання миють спочатку теплою, а потім гарячою водою з содою, ошпарюють і просушують.
Утримують телят у сараях в окремих клітках або в обладнаних місцях поряд зі стійлом корови, відокремивши його огорожею.
Найкращою для телят є індивідуальна переносна клітка довжиною 120 см, шириною 4–50 см, висотою 100 см на ніжках висотою 35–40 см. Підлогу в клітці обладнують із дощок з невеликими щілинами для стоку сечі. На передній стінці за допомогою спеціальних тримачів закріплюють відро для молока та годівницю для концентрованих та інших кормів.
У такій клітці телят тримають до
2–3-місячного віку. Однак у клітці обмежується свобода руху тварини, тому надалі телят доцільно утримувати у стійлі на прив’язі поруч із коровою. Краще, якщо між тваринами буде поставлено невелику перегородку або бар’єр з рейок.
Замість описаної вище переносної клітки для утримання телят у молочний період можна обладнати місце поруч зі стійлом корови, відокремивши його огорожею. На одній із стінок у цьому випадку обладнають годівницю та гніздо для відра або молочної напувалки. Площа такої клітки може бути в 1,5–2 рази більшою, ніж переносної. Утримувати телят у ній можна без прив’язі до 5–6 місяців, краще на глибокій незмінній підстилці. Гній та забруднену підстилку видаляють щодня, а забруднені місця стінок клітки миють. Оптимальна температура повітря у приміщенні, де утримується молодняк, +10–12°С. Але якщо в приміщенні чисто і сухо, телята можуть без шкоди для здоров’я витримувати нетривалий час невисокі мінусові температури до – 5–7°С. Клітку на зиму утеплюють, обклавши її стінки соломою або іншим матеріалом, а телят у холодний період забезпечують глибокою підстилкою.

Дмитро БІЛАЙ,
магістр із технології виробництва
та переробки продукції тваринництва.

Поділися:

Добавить комментарий