Теплі грядки допоможуть отримати урожай без «хімії» та постійного поливу

Теплі грядки допоможуть отримати урожай без «хімії» та постійного поливу

За останні два-три роки тисячі українців на присадибних ділянках випробували нову технологію обробітку землі – теплі грядки Розума. Заклавши такі грядки, город уже не копають і не обробляють «хімією», але збирають більші врожаї екологічно чистих продуктів. Та й поливати майже не треба, тож літо можна присвятити подорожам.
Володимир Розум – садівник-самоук, а от аматором його назвати якось не випадає. Усе трудове життя він працював інженером на комбайновому заводі в Тернополі, а після закриття підприємства в 1990-ті роки зайнявся малим бізнесом, випускав рідкісні на той час поліетиленові пакети. Та оскільки українець, який народився в селі, до землі байдужим бути не може, Володимира Микитовича після 50 років потягнуло «до джерел».
Зацікавився землеробством настільки, що закінчив спеціальні заочні курси в Харкові, далі теоретичні знання розширював у бібліотеках. Теорію доповнював практикою на дачі біля Тернополя, а згодом став займатися садівництвом на замовлення.Новий етап життя Володимира Розума почався тоді, коли він прийшов у Клуб органічного землеробства. Там і з’явилася технологія теплих грядок Розума. Удосконаливши її, автор невдовзі запатентував цю технологію.

«Біота – як домашні тварини»

Найважливіше в грядці Розума – це біота, усі ті корисні мікроорганізми, черв’яки, комахи, які й доглядають за культурними рослинами.
– Наше завдання – не лише виростити врожай, а виростити біоту, – пояснює Володимир Микитович. – Біота – як домашні тварини. Вони так само потребують умов і догляду. А вже ці підземні мешканці подбають про врожай. І саме грядки, які й розробив, забезпечують найсприятливіші умови для проживання і біоти, і культурних рослин. Щоб виростити біоту, органічну грядку слід поливати ЕМ-препаратами, тобто препаратами із Ефективними Мікроорганізмами. Вони вже поєднані в препаратах таким чином, щоб підсилювали дію одне одного. У пляшці з «емочками» підібрано більше 80 бактерій.
Принцип самих грядок такий. Ділянка розмічається, щоб її можна було поділити на кілька смуг: органічну (60 см), кормову (30 см) і газонну (60 см).Кормова, де власне й вирощуватимуться культури, знаходиться між органічною і газонною. Органічна й газонна, які оточують кормову, акумулюють вологу й тепло, необхідні для підтримки землі в природному стані й розвитку рослин. Це дуже доречно для регіонів із посушливим кліматом. До того ж по газонній смузі ходять.
Найбільше уваги потребує органічна смуга. Її можна закласти будь-якої пори, працюватиме вона потім кілька років. Спершу на штик лопати копається канавка у формі клиноподібного (якщо розрізати ґрунт вертикально) рівчака завширшки 60 см. Землю викладають поруч ліворуч і праворуч горбиком завширшки 30 см і заввишки 15 см. Тобто формують кормові смуги.
У рівчак найперше кладуть товсті порізані галузки, зверху менші й ще дрібніші. Тоді – листя, солому, сіно, фрукти-падалицю, іншу органіку. Це все поливають або посипають ЕМ-препаратами. Володимир Микитович кожен шар посипає препаратом ЕМ-бокаші, який містить корисні мікроорганізми, заселені на пшеничних висівках.
Теплі грядки допоможуть отримати урожай без «хімії» та постійного поливуГрубі гілки створюватимуть повітряну подушку, потрібну для аерації біоти. Органіка, розкладаючись, перетворюватиметься на гумус. «Подушка», що формується, дуже подібна до лісової. На городі з піщаним чи глинястим ґрунтом за пару років «виростає» чорнозем, і навіть під час посухи всередині органічної доріжки буде вогко. Завдяки цьому корінці рослин із кормової грядки тягнутимуться до поживи.

Газон працює на город

Доріжку для ходьби засівають злаковими високорослими травами. Їх косять, як звичайний газон. Сіно перекладають на органічну доріжку. Коли вміст органічної доріжки перепріє, її засівають сидератами – гірчицею, фацелією тощо. Це роблять перед посадкою картоплі навесні чи відразу після збору врожаю. У першому випадку сидерати скошують, коли картопля починає сходити, у другому – залишають на зиму.
Ямкові теплі грядки можна створювати таким чином навколо великих фруктових дерев, у квітниках, виноградниках.
Щоб не копати кормову грядку, картоплю та розсаду саджають у ямки, зроблені кілком (держаком від лопати). Структура ґрунту при цьому не порушується. Навпаки, ґрунт у ямці ущільнюється, й волога по земляних капілярах підіймається до рослини. Розпушувати землю навколо рослин можна лише плоскорізом. Викопують коренеплоди «копаницею» – мотикою.
Для ягід, садової суниці чи кущів формують ширшу грядку з дренажним каналом. Його роблять по центру органічного рівчака, копаючи додаткове заглиблення на штик лопати. Там скупчуватиметься вуглекислий газ і збиратиметься волога. Такий канал акумулює багато води, бо здатен зберегти величезну кількість опадів. Ягоди на таких грядках не вражаються хворобами, вони завжди чисті, дають ранні та рясні врожаї.

Ольга ЧЕРНЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий