ТОВ “АПК "Докучаєвські чорноземи” – нові горизонти діяльності

ТОВ “АПК «Докучаєвські чорноземи” – нові горизонти діяльності

Ранні жнива у ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи» Карлівського району закінчилися майже місяць тому. Лише в останніх загінках зернозбиральні комбайни домолочували просо. Цьогорічний урожай ранніх зернових і зернобобових культур порадував хліборобів. Адже господарюють тут зі знанням аграрної справи, вдало застосовуючи новітні технології, водночас не забувають і про віками, з діда-прадіда, напрацьовані мудрими хліборобами секрети вирощування зернових, які від батька до сина передаються в селянських родинах. Пшениця, до того ж ІІ класу, дала по 60 центнерів з гектара, ячмінь – по 45 ц/га, горох – по 30 ц/га і просо – до 40 центнерів з гектара.

«Мені за державу прикро…»

Багатопрофільна агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» загалом обробляє 15 тисяч гектарів орендованих земель і господарює в Карлівському, Зіньківському та Красноградському (Харківська область) районах. Тут на високому рівні функціонує рільництво, розвиваються тваринництво й птахівництво, а переробна галузь представлена такими підприємствами, як м’ясокомбінат, хлібозавод, цех із виробництва круп, цех із виробництва соків і джемів… Завершує замкнутий виробничий цикл власна торговельна мережа, магазини якої працюють не лише в Карлівці та в навколишніх районах, а й в обласному центрі.
«Докучаєвські чорноземи» – соціально відповідальна компанія, яка надає робочі місця більш як 1000 працівникам, котрі мають повний соціальний пакет. Відтак і податки до бюджетів різних рівнів тут сплачуються прозоро, як то кажуть, «по-білому». Тільки за минулий рік агропромислова компанія, за словами засновника АПК «Докучаєвські чорноземи», депутата обласної ради Юрія Кобченка, сплатила до бюджетів різних рівнів 40 мільйонів гривень податків, 40 мільйонів – заробітної плати, 40 мільйонів – пайовикам за оренду землі.

ТОВ “АПК "Докучаєвські чорноземи” – нові горизонти діяльності
За вагомий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток регіону, активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм члена Ради засновників ТОВ «Агропромисловий комплекс «Докучаєвські чорноземи» Карлівського району Юрія КОБЧЕНКА нагороджено Грамотою Верховної Ради України. Парламентську відзнаку Юрію Кобченку вручив народний депутат України попереднього скликання Андрій Река.

– Оскільки я – засновник фірми, яка сплачує такі податки, до того ж за останні два роки ми вклали в розвиток виробництва, а це – будівництво зерноелеватора, цеху з виробництва соків і джемів, закладення фруктового саду й інші напрямки – 110 мільйонів гривень інвестицій, мені не дає спокою та корупція, що існує в нашій державі, – наголошує Юрій Кобченко. – Ми наповнюємо бюджет, створюємо робочі місця, тож я можу поцікавитися, як і на що використовуються кошти, зароблені нашим підприємством, іншими, такими ж, як і ми, платниками податків?
Минулого року у вересні до мене звернувся сільський голова села Федорівка Віктор Борисенко, який розповів, що прочитав із засобів масової інформації, що поблизу села Федорівка за державні кошти проведено ремонт дороги на ділянці 600 погонних метрів загальною вартістю близько 1,5 мільйона гривень, – продовжує Юрій Кобченко. – Віктор Борисенко переміряв ділянку, й виявилося, що ремонтні роботи проведено лише на ділянці 300 метрів. Потім я сам переміряв цю ділянку – 300 метрів. Далі в районній раді ми створили депутатську комісію, яка також, за участю відповідних фахівців, провела заміри відремонтованої дороги. Але ж її таки 300 метрів!
Удвічі менше?!
Депутати райради з цього приводу дали запит до департаменту будівництва облдержадміністрації. Звідти за підписом керівника департаменту Тимофія Голбана надійшла відповідь, що ремонтні роботи проведені на півтора мільйона, згідно з планом, на 600 метрах. Далі ми зробили депутатський запит, аби нам надали відповідні документи про обсяг робіт, їх вартість і виконання. Після цього отримали відповідь від виконуючого обов’язки директора ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Олексія Басана про те, що документів немає, вони знаходяться у правоохоронних органах. На цьому листування закінчилося, – констатує Юрій Кобченко. – Уже коли Президентом України став Володимир Зеленський і з’явилася бодай якась надія на справедливість, я знову на сесії обласної ради поставив це питання Олексієві Басану, й ми, за сприяння голови обласної ради Олександра Біленького, оформили це питання як протокольне доручення обласної ради: надайте документи на ремонтні роботи автодороги. Бо фактично на паперах це означає, що торік у вересні, згідно з розпорядженням тодішнього голови ОДА Валерія Головка, виконано робіт із ремонту автодоріг у Карлівському районі на 4-х ділянках загальною протяжністю 4,5 кілометра, майже на 11,25 мільйона гривень. Ця ж сума зазначена і в системі «Прозоро». Насправді ж виходить, що відремонтовано удвічі менші ділянки, ми переміряли їх усі, – підсумовує Юрій Кобченко. – Мені за державу прикро, адже ці кошти могли б дійсно бути використані за призначенням, адже дороги в районі потребують ремонту…
Ми також поспілкувалися із Федорівським сільським головою Віктором Борисенком і попросили його розповісти, якими коштами відремонтовано ділянку дороги.
– Отримати інформацію, хто й за який кошт ремонтував ділянку дороги поблизу нашого села, досить складно. Схоже, це були обласні дорожники. Загалом ця ділянка мала б бути відремонтована на 600 метрах, а маємо лише 300. На жаль, не відремонтованим залишився в’їзд у село, хоча мав би бути новеньким, – констатує Віктор Борисенко. – З нами ніхто не погоджував, що ремонтувати треба було саме цю ділянку. Тут дорога була не гірша за будь-яку іншу ділянку. Ні з громадою, ні з депутатами районної ради ніхто не радився, де саме відремонтувати ділянку дороги. Вирішували все це кулуарно, не погоджуючи ні з ким.
– На жаль, корупційна складова так в’їлася практично в усі процеси в нашій країні, що викорінити це зло, схоже, вдасться не скоро, – зазначив Юрій Кобченко. – Під час пуску в експлуатацію цеху з виробництва соків і джемів теж були «додаткові умови» – перекласти 16 кілометрів лінії електромереж. Але ж це мільйони гривень. І так відбувається при виготовленні будь-яких документів, чи то при розширенні або перепрофілюванні виробничих потужностей, чи при проведенні тендерних процедур на продаж власної продукції: практично повсюди у справу втручається корупція, – констатував Юрій Кобченко.
* * *
Повертаючись до теми виробництва, засновник агропромислової компанії розповів, які об’єкти протягом останніх двох років вдалося ввести в експлуатацію та що нового зроблено в напрямках реконструкції підприємств, впровадження новітніх технологій у різних сферах господарювання АПК.

Елеватор з подвійним обігом зерна

У цьому році в агропромисловій компанії «Докучаєвські чорноземи» планують ввести в експлуатацію І чергу нового зерноелеватора на 40 тисяч тонн одночасного зберігання зерна. Його робота розпочнеться з досушування цьогорічного врожаю кукурудзи. Нині ж на цьому об’єкті кипить робота з реконструкції приміщень та монтажу відповідного обладнання. Сам елеватор знаходиться на території занедбаного механічного заводу, територію якого разом із приміщеннями викупили докучаєвці. Викупили, аби дати колишньому провідному підприємству не лише Карлівського району а й області нове життя.
Монтажно-пускові роботи на елеваторі виконуємо своїми силами. Для цього створили спеціальну будівельну бригаду. А це в 2,5 разу здешевлює вартість об’єкта, – розповідає Юрій Кобченко. – Для поліпшення логістики при реалізації зерна нам також довелося за власний кошт добудувати 500 метрів залізничної колії. Загалом плануємо, що елеватор працюватиме з подвійним обігом, спочатку доводитимемо до кондиції ранні зернові культури, а далі – пізні. До речі, обладнання тут є вітчизняного (лубенські сушки, харківські силоса) й іноземного виробництва. Скажімо, одна очисна машина для первинної очистки зерна Хорольського мехзаводу, інша – німецьких виробників. А гордістю буде найбільший в Україні 6-мегаватний повітряний теплогенератор для сушіння зерна, який працюватиме на пілетах власного виробництва. Загалом у будівництво зерноелеватора вже інвестовано близько 60 мільйонів гривень, – підсумував наш співрозмовник.

Замість газу – пілети й енергетична верба

На територію зерноелеватора перевели й цех із виробництва пілетів. 70% сировини для виробництва цього екологічного палива – солома, ще 30% – соняшникові пожнивні рештки. У подальшому сировиною для пілетів будуть і стебла кукурудзи, але для цього ще потрібно придбати відповідні дороговартісні агрегати для подрібнення і переробки її жорстких стебел. А невдовзі агропромислова компанія планує налагодити вирощування енергетичної верби, що сприятиме значному розширенню обсягів виробництва пілетів. Для цього вже є попередні домовленості з фірмою, що працює в Західній Україні й культивує виробництво саджанців та проводить консультативний супровід із техніки переробки верби. Віднайшли докучаєвці й близько 10 гектарів площ солончаків у заплаві річки Орчик. Землі тут не придатні для сільгоспвиробництва, тож на них і вирощуватимуть енергетичну вербу. Ця рослина за 3 роки виростає до 6 метрів, а коли її спиляють, залишається кущ, який відтворює поросль. До речі, в АПК «Докучаєвські чорноземи» ось уже кілька років усі виробничі й адміністративні приміщення у зимовий час опалюються без використання природного газу. Понад 30 опалювальних котлів працюють на пілетах власного виробництва.

Кавунці рядочками, огірочки гіркою…

На городній бригаді, що поблизу Лип’янки, тривало збирання помідорів. Тут працювали 16 городників, а до складу бригади загалом входить ще й 2 поливальники, розповіла бригадир городньої бригади Олена Стороженко. У городників 7-годинний робочий день, але розпочинається він іноді о 7-й, а буває, що й о 6-й годині ранку. Заробляють добре, тож працюють із задоволенням. Поки ми спілкувалися з городниками, Юрій Кобченко зірвав кілька перчин і помідорів, підніс до них спеціальний прилад. За допустимої норми наявності нітратів у помідорах 300 міліграмів на кілограм продукції прилад показує фактичну наявність – 110 мг/кг. Для солодкого перцю норма 250 мг/кг, фактично ж маємо 30 мг/кг. А це значить, що продукція екологічно чиста, придатна для споживання як дорослим, так і дітям.

ТОВ “АПК "Докучаєвські чорноземи” – нові горизонти діяльності
Працює городня бригада.

– У цьому році під городину відвели 12 гектарів. В асортименті овочевої продукції: капуста, морква, часник, цибуля, огірки, помідори, столовий буряк, баклажани, гарбузи, кавуни… Раніше ми відводили до 50 гектарів, та оскільки немає достатнього ринку збуту овочів, довелося скоротити площі, – зазначив Юрій Кобченко. – На жаль, ніхто в країні не зацікавлений у чесних, прозорих продажах якісної продукції. Ми кілька разів брали участь у тендерних процедурах із забезпечення бюджетних освітніх закладів власною овочевою продукцією, але нам пропонували продати свої овочі невеликій фірмочці, яка «виграє» тендер.
Щороку сіють в агропромисловій компанії і по 100 гектарів цукрових буряків, аби забезпечити цукром своїх пайовиків.

Курчат рахують восени

Як уже зазначалося, в АПК значну увагу приділяють розвитку тваринництва й птахівництва. Щодо останнього, тут утримують курей, гусей, качок, бройлерів, перепелів, індиків та інше птаство. Тож ми побували на інкубаторі, де нещодавно провели третю закладку яєць для виведення молодняку бройлерів. Як розповіла завідуюча виробництвом птахівничо-інкубаторного підприємства Тетяна Бовсунівська, в двох перших закладках вивелося близько 3 тисяч курчат. Загалом же в планах – досягнення 5-разової закладки яєць бройлерів за рік для виведення молодняку курчат.
До речі, на території інкубаторного підприємства в цьому році проведено реконструкцію колишнього приміщення контори, яке невдовзі перетвориться в забійний цех для бройлерів. Тут уже встановлено відповідне обладнання, холодильні камери, енергоефективні вікна та двері, налагоджено й відповідні умови для гігієни праці трудівників. І хоча ремонтно-налагоджувальні роботи здебільшого виконувалися власними силами, введення в експлуатацію забійного цеху, за словами Юрія Кобченка, коштуватиме АПК близько 2 мільйонів гривень.
* * *
Оглянули ми й приміщення хлібозаводу, де нещодавно проведено реконструкцію виробничих потужностей, шляхом заміни печей для випікання хліба на сучасніші, турецького виробництва. Юрій Кобченко наголосив, що опалювальний процес тут виконується пілетами. А в Лип’янці торік проведено реконструкцію приміщення
й технологічно-пакувальних ліній цеху із виробництва круп.

У Польщу їхати не треба, заробити можна й тут

Високий рівень заробітної плати й соціальна відповідальність перед працівниками, орендодавцями та місцевими громадами сприяють розширенню сфер діяльності та збільшенню площ обробітку орендованих земель. Кілька років тому запрацював відділок АПК «Докучаєвські чорноземи» і в Зіньківському районі.

ТОВ “АПК "Докучаєвські чорноземи” – нові горизонти діяльності
Керівник Зіньківського відділка АПК «Докучаєвські чорноземи» Андрій Козерод.

– Розпочинали працювати на трьохстах гектарах. Зараз маємо в обробітку понад 1000 гектарів, – розповідає керівник Зіньківського відділка Андрій Козерод. – Торік сіяли на цих площах кукурудзу, врожай зібрали хороший, а в цьому році посіяли ранньостиглий високоолеїновий сенгентівський гібрид соняшнику. Поки що види на врожай непогані.
Оскільки агропромислова компанія окрім виробничої діяльності опікується й соціальними питаннями, вирішенням проблем місцевих громад, на Зіньківщині кількість охочих здати свої паї в оренду «Докучаєвським чорноземам» з року в рік зростає. Тож є досить хороша перспектива розширення орендованих площ. До речі, відсоток розрахунку за оренду селянських наділів тут складає 14,3 відсотка від вартості земельного паю.
Торік на День села у Проценках докучаєвці відкрили чудовий дитячий майданчик, тож нині там розважається не лише місцева дітвора, а й приїжджають із наближених сіл – Дуб’ягів, Шилівки. Мама двох діток – Ані та Віктора, – яких ми зустріли на дитячому майданчику, Тетяна Пантюх розповіла, що у вечірній час тут навіть черга створюється, аби покататися на качелях. Адже окрім місцевої дітвори влітку на канікули чимало дітей приїжджають до бабусь і дідусів із різних регіонів України. А восени на перервах між уроками школярі теж відпочивають на цьому майданчику, бо ж школа поряд. Тож цей майданчик – дуже добра справа для сільської громади, вважає пані Тетяна. До речі, її слова дуже швидко підтвердилися: невдовзі на майданчик підійшли 7-річний Карім Васильєв із Шилівки та інші дітки…
А в докучаєвців уже визріває новий план – відкрити власний магазин для своїх проценківських пайовиків, а таких загалом близько 350 осіб. Долучаються агровиробники й до інших соціальних проектів місцевої громади, пам’ятають про ветеранів війни, яким на свята вручають продуктові набори.
Що стосується заробітних плат, вони в АПК «Докучаєвські чорноземи» достойні й виплачуються своєчасно. Як зазначив засновник агрокомпанії Юрій Кобченко, їхати в Польщу не потрібно. Якщо сумлінно трудитися, ті ж самі гроші можна заробити, скажімо, працюючи механізатором чи комбайнером!..

Прогноз на урожай видно з кабінету

Нині в агропромисловій компанії триває активне впровадження системи GPS-моніторингу KROPIO, яка дає можливість відслідковувати з планшета чи комп’ютера усі процеси, що тривають у полі. А також мати, так би мовити, «під рукою» всю інформацію щодо будь-якої земельної ділянки: скільки опадів випало, коли внесено добрива, прогнозована урожайність, де забур’янені території, коли закінчується термін її оренди й таке інше.
– Суть роботи системи KROPIO – в максимальній діджеталізації сільського господарства, маючи при цьому повний цифровий контроль, починаючи від руху техніки й закінчуючи вегетаційним розвитком рослин на полях, – розповідає комерційний директор АПК «Докучаєвські чорноземи» Михайло Кобченко. – Тобто ми за допомогою супутникових систем можемо прогнозувати більш точну урожайність на полях і, будучи в офісі, контролювати хід робіт, проблеми з розвитком рослин, пошкодження урожаю шкідниками тощо. Також ми маємо безпосередній зв’язок із державною кадастровою картою і фактично всю інформацію маємо он-лайн у цифровому форматі. Технологія KROPIO вже працює у нас на площі 11,5 тисячі гектарів. Загалом же мета впровадження цієї системи полягає у зменшенні впливу людського фактора на всі виробничі процеси в АПК.
Варто додати, що в «Докучаєвських чорноземах» також роблять спроби отримання двох урожаїв на рік. Скажімо, в цьому році зібрали горох і на тих ділянках посіяли суперраннє просо, надане на випробування науковцями Полтавської державної аграрної академії. Вологи в землі достатньо, на посівах проса вже з’явилися сходи, розповідає Юрій Кобченко. Якщо вдасться зібрати урожай, значно знизиться собівартість сільгосппродукції. Адже нині всі витратні матеріали в сільгоспвиробництві дорожчають, заробітна плата підвищується, зростає й рівень розрахунку за оренду земельних паїв. Якщо 10 років тому орендодавцям платили 1,5 відсотка, то зараз розрахунок за паї складає 10%. Між тим вартість сільгосппродукції зростає значно нижчими темпами. До того ж і податок на розвиток виробництва та придбання техніки, а таким був для сільгоспвиробників ПДВ, держава забрала. «Якби ці кошти забрали хоча б для району чи села й за них збудували дорогу чи якийсь соціальний об’єкт, ще б якось терпимо було, але ж ці гроші «пішли» на Київ і ми їх не бачимо», – додав Юрій Кобченко.
***
Незважаючи на всі проблеми й негаразди сьогодення, «Докучаєвські чорноземи» успішно працюють, розвиваючи виробництво, розширюючи напрямки діяльності, впроваджуючи новітні технології. Тим самим ніби доводять усім, хто скаржиться на нинішні негаразди: хто хоче працювати, той вишукує можливості, а хто не хоче, той шукає причини.

Людмила ДАЦЕНКО,
Микола БЕЗНОС (фото).

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий