Трагедія фронту, подвиг народу

Трагедія фронту, подвиг народу

Урочище Шумейкове поблизу Лохвиці буяє весняною зеленню, дзвінко лунають солов’їні пісні. Вдалині на полі видніються трактори. Плине мирне життя…
Цей острівець квітучої української землі сконцентрував болючу пам’ять про те, як 78 років тому тут рясно проливалася людська кров, а земля була зранена вибухами і залпами тисяч снарядів, мін, гранат… Тут полягли сотні, тисячі бійців, штаб Південно-Західного фронту.

На пам’ять про трагічну подію вересня 1941-го через 35 років тут возвели меморіальний комплекс, що нагадує про подвиг воїнів, які віддали свої життя за рідну землю.
Особливо людно в Шумейковому урочищі в травневі та вересневі дні. Так було і цьогорічного 8 травня. З 2015 року Україна відзначає восьмого травня День пам’яті та примирення, вшановує подвиг українського народу, його колосальний внесок у Велику Перемогу над нацизмом.
Уже вдесяте скорботно-урочисті заходи в урочищі Шумейкове поєднуються з проведенням обласного заходу “Обереги пам’яті”. Цьогорічна літературно-музична композиція (сценарій Наталії Кулик, заступника директора Лохвицького районного будинку культури) була по-особливому зворушливою. Лунали пісні воєнного часу, декламувалися вірші, наповнені високого патріотичного змісту, зачитали привітання учасникам мітингу від нащадків командувача військами Південно-Західного фронту генерал-полковника Михайла Кирпоноса, який загинув у Шумейковому урочищі смертю воїна, що не покинув своїх солдатів на кривавому полі брані. Пом’янули всіх загиблих хвилиною мовчання.
Керівники області, району, ветерани, військові, представники установ та організацій, школярі поклали квіти до Вічного вогню та місця першого захоронення Михайла Кирпоноса.
Трагедія фронту, подвиг народуТрагедія фронту, подвиг народуЛунали спогади, роздуми людей старшого віку про події давно минулі й нинішні. Спільним мотивом було те, що захисники рідної землі в далекі 1940-ві вистояли й перемогли, бо, окрім ненависті до ворога, насамперед – любили. Любили свою землю, своїх матерів, дружин, дітей, любили свою малу батьківщину. І стояли насмерть за ці цінності. Сьогоднішні воїни боронять землю від підступного “брата”-агресора теж за цими життєвими принципами. А “…любов к Отчизні, де героїть, там сила вража не устоїть!”

Олександр МОСКАЛЕНКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий